календарно-тематичне планування 9 клас

№

з/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Ключові компетентності

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська мова. Розділ: Складне речення,йогоознаки.

Тема: Складносурядне речення,його будова й засоби зв’язку(Учень пише есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері – мені найбільше імпонують?»). 9 клас. Українська література. Розділ: Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Тема: «Історія русів» (учень/учениця  розуміє значення «Історії русів» для української культури цього часу);. Розділ: Нова українська література. Тема: Нова українська література. Іван Котляревський. «Енеїда» (скорочено), «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  розуміє роль спадщини нової української літератури для національного самоусвідомлення); Розділ: Література українського романтизму (Учень розуміє зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом та діяльність осередків національного відродження в Наддніпрянській Україні).

Повторення. Вступ

1.

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі.

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище     

Знаю:

• -хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• -адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• -чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
• -хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

• -вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України; «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
• -головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
• -особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
• С-пільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
• -поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

• -обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
• показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
• -охарактеризувати політичне і соціальне становище України

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами: уміння доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності,читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту

Математична компетентність: перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо).

Основні компетентності у природничих науках і технологіях:  розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.

Уміння вчитися впродовж життя:  визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання

2.

Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Тема: «Історія русів» (учень/учениця  розуміє значення «Історії русів» для української культури цього часу); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Нова українська література. Іван Котляревський. «Енеїда» (скорочено), «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  розуміє роль спадщини нової української літератури для національного самоусвідомлення); 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму (Учень розуміє зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом та діяльність осередків національного відродження в Наддніпрянській Україні).

3.

Українські землі в системі міжнародних відносин

Знаю:

•                  дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
•                  хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

•                  вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
•                  роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
•                  програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
•                  роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України; розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
•                  поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

•                  показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
•                 охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
•                 пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту, повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру

4.

Соціально-економічний розвиток

5.

Що таке промисловий переворот. Як він відбувався в Україні

6.

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести

7.

Початок українського національного відродження

8.

Практичне заняття. Укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

Основні компетентності у природничих науках і технологіях:  розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій, сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук.

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти,; виявляти маніпуляції з інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа.

Уміння вчитися впродовж життя: знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

Соціальна та громадянська компетентності: працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, ідентифікування себе як особистості й громадянина України; ; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого

9.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

Тематичне оцінювання

Розділ 2. Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму. Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні («Руська трійця») (Учень/учениця  усвідомлює, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні).

10.

Соціально-економічне становище земель підавстрійської України

Знаю:

• - дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
• - період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

• - причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
• - ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
• - історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
• поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

• - показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
• - охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
• - визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
• - обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності,  критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях: ; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь.

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, створювати вербальні й візуальні тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Ініціативність і підприємливість: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Соціальна та громадянська компетентності: знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого

11.

Початок національного відродження

12.

Практичне заняття. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів.

13.

Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії

14.

Урок узагальнення з розділу «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

(Підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»)

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…» (Учень/учениця  шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка – уособлення краси на Землі); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  пояснює алюзію на події історії України, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи); 9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» (Учень/учениця  усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості

15.

Освіта, наука, музика і театр

   Знаю:

•                  дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

    Розумію:

•                  суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
•                  причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
•                  значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
•                  пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
•                  поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

    Умію:

•                 охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
•                 визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
•                 пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
•                 узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

•                    розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності,  критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру, повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови

Математична компетентність: будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Інформаційно-цифрова компетентність: створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Уміння вчитися впродовж життя: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації.

Обізнаність та самовираження у сфері культури: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.

16.

Розвиток української мови і літератури. Тарас Шевченко

17.

Архітектура та образотворче мистецтво

18.

Практичне заняття. Віртуальна мандрівка «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

19.

Практичне заняття. Історичні джерела про повсякденне життя українських селян.

(підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХст.)

20.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділів «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» і «Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

Тематичне оцінювання

Розділ 4.  Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

21.

Кримська війна 1853–1856 рр. та реформи 60–70-х рр. ХІХ ст.

Знаю:

•                  хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

•                  особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
•                  причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
•                  роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
•                  вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
•                  поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

•                  охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
•                  визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
•                  пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
•                  охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
•                  обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, ІсмаїлаГаспринського.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Математична компетентність:  перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Інформаційно-цифрова компетентність:  створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх.

Уміння вчитися впродовж життя:  знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід

Ініціативність і підприємливість:  планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Соціальна та громадянська компетентності:  знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, ідентифікування себе як особистості й громадянина України

22.

Модернізація промисловості  на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

23.

Модернізація сільського господарства  на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

24.

Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

25.

Національний рух і суспільно-політичне життя у 70–80-х рр. ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

26.

Практичне заняття. Проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів

27.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»

Тематичне оцінювання

Розділ 5. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

28.

Соціально-економічний розвиток українських земель  в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Знаю:

•                   дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

•                  особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
•                  поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

•                  показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
•                  охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
•                  пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
•                  визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні теми; творити укр.. мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Математична компетентність:  перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу; будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Інформаційно-цифрова компетентність:  створювати вербальні й візуальні тексти, мультимедійні презентації

Уміння вчитися впродовж життя:  знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід

Ініціативність і підприємливість:  планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Соціальна та громадянська компетентності:  знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, ідентифікування себе як особистості й громадянина України

29.

Суспільно-політичне життя у 60–80-х рр. ХІХ ст.

30.

Практичне заняття. Культурне життя поляків/євреїв/німців  на території України в ХІХ ст.

31.

Політизація українського національного руху в 90-ті рр. ХІХ ст.

Практичне заняття. Скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

33.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

Тематичне оцінювання

Розділ 6. Україна на початку ХХ століття перед викликами модернізації

35.

Соціально-економічний розвиток в складі Російської імперії

Знаю:

• - дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

• - тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
• - значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
• - поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

• - показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
• - охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
• - пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах; визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

•                  обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні теми; творити укр.. мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях:  розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти

Уміння вчитися впродовж життя:  визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання

Соціальна та громадянська компетентності:  ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини,  пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав

Екологічна грамотність і здорове життя:  ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини;  усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.

36.

Політизація українського національного руху на території Російської імперії

37.

Російська революція 1905–1907 рр. на території України

38.

Суспільно-політичне становище у 1907–1914 рр.

39.

Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

40.

Економічне та суспільно-політичне життя у складі Австро - Угорщини

41.

Піднесення українського національного руху

42.

Практичне заняття.   Укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»

43.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації»

Тематичне оцінювання

Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Тема: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Іван Франко, Леся Українка (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності); 9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі  сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва (Учень/учениця  розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво). — 9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні (Учень/учениця  оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні).

44.

Освіта, наука, вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя

Знаю:

•                  дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

•                  суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
•                  розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
•                  роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
•                  позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
•                  роль церкви в суспільному житті українців;
•                  причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
•                  особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
•                  поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

•                 показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
•                 охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
•                 розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами:  доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані укр.. літ. мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні теми; творити укр.. мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Математична компетентність:  оперувати цифровими даними, будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії, прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.

Інформаційно-цифрова компетентність: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти

Уміння вчитися впродовж життя: знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

Обізнаність та самовираження у сфері культури: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури

45.

Література, театр і музичне мистецтво  України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

46.

Архітектура та образотворче мистецтво  України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

47.

Вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя

48.

Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

49

Практичне заняття. «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

50

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

Тематичне оцінювання

51-52

Повторення