Презентація "Полтавська область. 2 частина. Клімат, внутрішні води, грунти, рослинний та тваринний світ"

Полтавська область1 2 частина. Клімат. Внутрішні води. Рослинний та тваринний світ. Грунти

Клімат +21⁰ - 6 ⁰ +20⁰6 ⁰ ⁰ -7 ⁰ --7⁰560 мм

Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу Євразії, 1/3 днів — морський підтип повітряних мас із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів — Середземного, Чорного, Азовського

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5 100 км. Серед них:дві великі (понад 500 км) — Дніпро і Пселдев'ять середніх (довжиною 101—500 км) — Ворскла, Сула, Оріль, Удай, Хорол,Оржиця, Мерла, Орчик, Коломак135 малих річок (100 км і менше)124 озера з площею водного дзеркала понад 0,1 км² (загальною площею 676 га і загальним об'ємом води 76 млн м³).приблизно 1600 струмків. Середня густота річкової мережі 0,27 км/км² Найбільш розвинута річкова мережа в басейнах Псла і Хоролу — (0,4 км/км²). Найменший показник — 0,17 км/км² — в басейні Оржиці. На півдні та південному заході оббласть омивають води Кременчуцького та Кам'янського водосховищ.

Дніпро.

Ворскла

Ворскла. Псел

Сула.

Хорол

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}річкавитікгирлодовжинадовжина в межах областіДніпро    Ворскла    Псел    Сула    Хорол    Заповнити таблицю

Ґрунтові дослідження проф. В. В. Докучаєва на Полтавщині показали, що території, які були під лісами в давно минулі часи, були значно більшими сучасних. Про це свідчить наявність і розвиток сірих лісових ґрунтів, а також відсутність на території області незмінних супутників степу – справжніх курганів. Є твердження про те, що на кінець XVII ст. ліси в нашому краї займали 30-34 % території. Професор Ляскоронський вказував, що ліси у північній частині Полтавської губернії були дуже великі. У верхів’ях р. Сули були ліси з великою кількістю дуба віком 600 і більше років. Дуби досягали сажня і більше у поперечнику (один сажень дорівнює 2.13 м.)

Флора Полтавської області нараховує близько 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори:1500 видів рослин з відділу покритонасінних,3 види голонасінних,16 видів папоротеподібних,9 видів хвощів,3 види плаунів,160 видів мохів і лишайників.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Ліс – це найбільш могутній тип рослинного покриву і головний компонент біосфери. Один гектар полтавської діброви віком 100 років за вегетаційний період випаровує 1200 т води, регулюючи її баланс у природі, а також продукує 3 т кисню за рік і очища18 млн.м3 повітря від вуглекислого газу та відфільтровує 32-68 т пилу і газів.  

Полтавщина належить до малолісних і лісо-дефіцитних областей України. Загальна площа лісів 278 тис. га . Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами  становить 9,55 % . Середня лісистість України становить понад 15 %; світу — 29 %. На території області основними типами лісів є широколистяні дубові (діброви) і хвойні соснові (бори). Широколистяні ліси-діброви простягалися смугами шириною 10-25 км уздовж переважно правих підвищених схилів долин найбільших річок краю, інколи вкриваючи майже всю східну частину вододільних плато. Від дубових пралісів уціліли тільки окремі лісові масиви ( урочище Парасоцьке біля Диканьки).

Діброви зростають на опідзолених ґрунтах. Супутниками дуба звичайного у дібровах є липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, рідше — граб звичайний (у західній частині області). Східна природна межа поширення граба проходить по правобережжю Ворскли. Кленово-липові, ясеневі, грабові діброви мають багатий видовий склад та складну структуру — деревний, чагарниковий і трав'янистий яруси. У цих лісах поширені також лишайники, мохи, гриби. Весною в дібровах розвиваються ефемероїди, які створюють в них тимчасовий покрив (проліски, рясти, анемони, пшінка, зубниці тощо). Бори і субори (сосново-дубові ліси) приурочені до перших надзаплавних або борових переважно піщаних терас лівобережжя великих і середніх річок. Серед них переважають штучні соснові насадження на пісках.

«…увесь південь, увесь той простір, до самого Чорного моря був зеленою незайманою пустелею. Ніколи плуг не проходив по незмірних хвилях диких рослин. Одні лише коні, що ховалися в них, як у лісі, витоптували їх. Нічого у природі не могло бути кращого. Вся поверхня землі здавалась зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів». М. В. Гоголь «Тарас Бульба» 

Степи ще у XVlll столітті були домінуючим типом рослинності на території Полтавщини. Найбільш поширені були лучні степи з переважанням злаків та різнотрав’я. Лише на південному сході сформувалися справжні різнотравно-типчаково-ковилові степи. Нажаль степові ділянки майже не збереглися.

Лучно-степова рослинність. Залишки  рослинності поєднуються з чагарниками (зіновать, дрік, вишня степова, терен степовий, глід, жостір проносний, шипшина). Найбільш поширеними видами багаторічних злаків у лучних степах є костриця валіська (типчак), тонконіг бульбистий та вузьколистий, куничний наземний, житняк гребінчастий, рідше зустрічається ковила волосиста (тирса).

Лучна рослинність{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}заплавні луки - біла й червона, люцерна, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, мітлиця біла, лисохвіст лучний, куничник наземний, келерія Делявіня;болотисті луки - тонконіг болотний, бекманія звичайна, мітлиця собача і повзуча, лепешняк водяний, очеретянка звичайна, осоки струнка, лисяча та інші;суходільні луки - тонконіг лучний і вузьколистий, вівсяниця лучна і червона, тонконіг бульбистий, осока рання тощо;галофітні луки - покісниця розставлена, мітлиця біла, скорзонера дрібноквіткова, кермек, айстра солончакова, кульбаба солончакова.

Болотна рослинність. За характером рослинності болота Полтавщини в основному трав'янисті - високотравні (із переважанням очерету й рогозу) та осокові, рідше лісові (чорновільхові, вербові) й чагарникові (в основному з верби попелястої). Дуже рідко зустрічаються верхові сфагнові лісові болота (у північних і західних районах).

Прибережно-водна і водна рослинність. У залежності від глибини, вони утворюють прибережно-водні (очерет, рогіз, лепешняк, стрілолист тощо) та водні угрупування. Останні включають екологічні групи:рослини з плаваючим листям (прикріплені — латаття, глечики; вільно плаваючі — ряска, жабурник);рослини, занурені у воду (прикріплені — рдести; вільно плаваючі — кушир, елодея);придонні рослини (водяний різак

. Тваринний світ Полтавщини

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}В описові населених пунктів Полтави і Переволочни, складеному в 1728 році, згадується про великі дубові, кленові, грабові і липові ліси по берегах річок Ворскли і Коломака вище і нижче Полтави. Тут мешкав бурий ведмідь, а в степу – дикий кінь тарпан, козуля, дика свиня, дрофа, стрепет. Дослідники тих часів зазначають, що в долині Дніпра гніздилися пелікани і лебеді. До кінця XVIII століття майже у всіх повітах Полтавської губернії водився тетерів, що свідчить про наявність в той час березових лісів, бо основним кормом цього птаха є березові бруньки і сережки. На Полтавщині в той час постійно добували і відправляли у Москву сайгаків, благородних оленів, лосів, дроф, тетеревів. В другій половині XVII ст. площа древніх лісів на правобережжі Ворскли була в 4-5 разів більшою, ніж в кінці XIX ст. 

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Тваринний світ Полтавщини.  видиссавці64птахи 300(150)плазуни11земноводні11риби38комахи 

Копитні. дика свиня лоськосуля -олень благородний лань

Хижаки. Куниця – вовк – тхір перев’язка - норка

зайцеподібнідикий крільзаєць

джмільбабка справжнябабка коромисло сонечко бронзівка хрущжук - олень жук - вусач жук - носорігrrrrrr

Дякую за увагу