Екологічна пластичність виду - це здатність організмів виду до існування в певному

діапазоні значень екологічного чинника.

Що ширшим є діапазон коливань чинника, в межах якого даний вид може існувати, то

більшою є його екологічна пластичність, то ширшими є його діапазон витривалості й поширеність.

НАПРИКЛАД

Екологічно непластичні види - види з вузьким діапазоном екологічної пластичності до чинників середовища. Такі

НАПРИКЛАД

ЗАПИШИ

Адаптивний потенціал (від лат. potentia - сила) - міра пристосувальних можливостей виду в мінливих умовах довкілля. Ця здатність має спадковий

характер, і міра її прояву залежить від біотичного

потенціалу, що відображає здатність популяцій до розмноження й виживання за оптимальних умов.

Пластичність видів визначається нормою реакції, тобто здатністю генотипу залежно від умов

середовища формувати в онтогенезі різні фенотипи.

ЗАПИШИ

Адаптивна радіація - еволюційний процес виникнення в межах певної систематичної групи форм,

пристосованих до різних умов

існування. Цей процес властивий для будь-якої систематичної групи, яка існує вже тривалий час.

Згідно з правилом адаптивної радіації, що його сформулював відомий американський палеонтолог Г. Ф. Осборн (1857-1935) ще у 1902 р., історичний розвиток будь-якої групи

супроводжується її розділенням на окремі філогенетичні стовбури, що розходяться в різних адаптивних напрямах від якогось вихідного середнього стану

Класичним прикладом адаптивної радіації є урізноманітнення плацентарних ссавців, що розпочалося одразу після

вимирання динозаврів наприкінці мезозойської ери (близько

66 млн років тому). У ті давні часи ці ссавці були дрібними комахоїдними істотами, подібними до землерийок. Саме ці тварини еволюціонували в сучасні групи бігаючих, літаючих,

плаваючих ссавців

д/з

заповнити таблицю ст 17. Адаптивний потенціал

Читати параграф 3-4