Стадії професійного вигоряння. ПЕРША СТАДІЯ: починається приглушення емоцій, згладжування гостроти відчуттів і свіжості переживань; людина несподівано зауважує: начебто все поки нормально, але... сумно і порожньо на душі; зникають позитивні емоції, з'являється деяка відстороненість у стосунках з членами сім'ї;виникає стан тривоги, незадоволеності; повертаючись додому, все частіше хочеться сказати: Відчепіться!"
ДРУГА СТАДІЯ: виникають непорозуміння з учнями, професіонал в колі своїх колег починає зневажливо говорити про деяких з них; неприязнь поступово починає проявлятися в присутності учнів - спочатку це ледве стримувана антипатія, а потім і спалах роздратування. Подібна поведінка професіонала - це неусвідомлений ним самим прояв почуття самозбереження при спілкуванні, що перевищує безпечний для організму рівень.
ТРЕТЯ СТАДІЯ: притупляються уявлення про цінності життя, емоційне ставлення до світу стає "пласким", людина стає небезпечно байдужою до всього, навіть до власного життя; така людина за звичкою може ще зберігати зовнішню респектабельність, але його очі втрачають блиск інтерес до всього.
Симптоми професійного вигоряння психофізіологічні симптоми. Відчуття постійної втоми не тільки вечорами, але і вранці, відразу після сну (симптом хронічної втоми);• відчуття емоційного та фізичного виснаження; • зниження сприйнятливості та реактивності у зв'язку із змінами зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості на фактор новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію); • загальна астенізація (слабкість, зниження активності і енергії, погіршення біохімії крові і гормональних показників); • часті безпричинні головні болі; • постійні розлади шлунково-кишкового тракту; • різка втрата або різке збільшення ваги; • повне або часткове безсоння; • постійне загальмовування, сонний стан і бажання спати протягом всього дня; • задишка або порушення дихання при фізичному або емоційному навантаженні; • помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику,тощо.
соціально-психологічні симптоми • байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості); • підвищена дратівливість на незначні, дрібні події; • часті нервові зриви (спалахи невмотивованого гніву або відмови від спілкування, відхід у себе); • постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, образи, сорому, підозрілість, скутість); • почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності (відчуття, що щось не так"); • почуття гіпервідповідальності і постійне почуття страху, що "не вийде" або "я не впораюся"; • загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (по типу "як не старайся, все одно нічого не вийде").
поведінкові симптоми • відчуття, що робота стає все складніше, а виконувати її - все важче і важче; • співробітник помітно змінює свій робочий режим (збільшує або зменшує час роботи); • постійно, без необхідності бере роботу додому, але її вдома не робить; • керівникові важко приймати будь-які рішення; • відчуття непотрібності, невіра в поліпшення, зниження ентузіазму по відношенню до роботи, байдужість до результатів; • невиконання важливих, пріоритетних завдань і "застрявання" на дрібних деталях • втрата відповідності службовим вимогам • трата більшої частини робочого часу на мало усвідомлене або не усвідомлене виконання автоматичних і елементарних дій; • дистанційованість від співробітників і учнів, підвищення неадекватної критичності; • зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день сигарет, застосування наркотичних засобів.
Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. На жаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою: «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», - то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме!Правильно плануйте свій час:8 год. – повноцінний здоровий сон8 год. – робота 8 год. – активний відпочинок
Методи гармонізацій психофізичного стану. Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати в 3 групи:1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан). 3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду).