Автори і упорядники: Боднарчук Леся Вікторівна, Паламарчук Надія Володимирівна Шахрей Наталя Миколаївна- вчителі початкових класів Борсуківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Рецензент: Чекменьова Ніна Михайлівна – методист початкового навчання Новоушицького районного відділу освіти. Назва посібника: “ ПРИРОДА НАВКОЛО ТЕБЕ” ( Посібник для дітей та вчителів початкових класів)с. Борсуки. 2015 р. 3
В даному посібнику вміщено ілюстративний та довідковий матеріал,який можна використовувати на уроках природознавства. Використання цього підручника допоможе вчителю збудити пізнавальнийінтерес учнів, зробити уроки природознавства більш цікавими. Матеріал посібника допоможе учням детальніше познайомитись з рослинами, тваринами, природними угрупуваннями рідного краю. Посібник призначений для учнів та вчителів початкових класів, може використовуватись також студентами педагогічних коледжів та університетів.4
Розбудова національної щколи , що йде в напрямку її гуманізації, спрямованапередусім на всебічний та посильний для школяра розвиток його задатківта здібностей. Одним із напрямків реалізації особистісно- орієнтованої моделі навчання є створення сприятливих умов для кожного учня, в яких би дитина хотіла вчитися. Одним із засобів створення таких умов є застосування на уроках додаткових джерел інформації, що сприяє збудженнюпізнавального інтересу дітей, а звідси – бажання пізнавати нове. Особливої актуальності ця умова набуває при вивченні природознавства. Багатий ілюстративний та довідковий матеріал цього посібника допоможевчителю зробити уроки цікавими та насиченими. Тут можна почерпнутивідомості про рослини і тварини нашої місцевості, а також збагатити знання дітей народними легендами про ту чи іншу рослину. Матеріал цього посібника відповідає програмі навчального предмета “ Природознавство” і має на меті допомогти вчителю розширити і поглибити знання учнів з природознавства при вивченні тем у І семестрі2 класу. Використання посібника допоможе вчителю краще розкрити сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей учнів 2 класу. Основна мета цього посібника – формування природознавчої компетентно-сті учнів шляхом засвоєння знань про природу рідного краю, основ екологічнихзнань, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.5
Відповідно до змісту початкової освіти , затвердженої Державнимистандартами, у посібнику визначено такі змістові лінії: об’ єкти природи; взаємозвязки в природі; рідний край ; охорона і збереження природи; методи пізнання природи. Матеріал посібника передбачає вирішення таких основних завданьформування: -цілісної науково - природничої картини світу, що охоплює систему знань,уявлення про закономірності у природі; -елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи рідного краю,усвідомлення свого місця в навколишньому світі; -дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої природи; -спосіб навчально-пізнавальної діяльності учнів; засвоєння матеріалу шляхоманалізу, порівняння, узагальнення і класифікації природних обєктів; вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки в природі; -навичок самостійної роботи учнів з інформацією; -засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людинидо природи.6
Посібник зорієнтований на вивчення рідного краю, Хмельниччини. Вінмістить багатий ілюстративний матеріал, опис природних об’єктів,явищ, крім того, тут вміщено легенди про дерева та інші рослини. Хмельниччини, які є у нас найбільш поширеними. Методологічною основою даної роботи є науковий підхід до формуванняприродничих знань у дітей молодшого шкільного віку, розуміння ними основних понять та сутності природних явищ, рішення уряду про перебудову загальноосвітньої середньої школи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній надано яскравий ілюстративний, довідковий та дидактичний матеріал до більшості тем, передбачених програмою з природрзнаства в 2 класі для вивчення в І семестрі . Матеріал посібника побудований, в основному, на вивчені природи рідного краю. Теоретичне та практичне значення роботи полягає у розробці Комплексного підходу до вивчення природних явищ та об’єктів у початкових класах та використання запропонованої методики у практиці роботи щколи.7
8{912 C8 C85-51 F0-491 E-9774-3900 AFEF0 FD7}ЗМІСТ. Вступ4 Розділ І. Пори року10 Явища природи15 Наша планета – Земля. 20 Чому на Землі бувають день і ніч. 22 Природа восени. Ознаки осені. 24 Водойми рідного краю: 26а) Дністер; 27 б) Данилівка. 29 Кругообіг води в природі. 31 Народні синоптики. 34 Дерева, кущі, трав’янисті рослини: 40 а) дуб, береза;44 б) калина, бузок;49 в) мак, барвінок5511. Плоди і насіння.6112. Гриби: їстівні та отруйні.6413. Як тварини готуються до зими: 72 а) комахи восени;73 б) птахи восени.76
9{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}14. Перелітні птахи:77 а)лебідь;79 б)журавель;81 в)ластівка.8315. Осілі птахи:85 а)ворона;87 б)синиця;89 в)горобець.9116. Звірі восени: 93 а) білка;95 б) заєць.9717. Звірі, які впадають в сплячку: 99 а) їжак;100 б) ведмідь, борсук.10218. Ланцюги живлення. 104 РОЗДІЛ ІІ. Додаток. Урок 1. Тема: Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини. 106 Урок 2. Тема: Як зимують птахи.111 Урок- проект 3. Тема: Як зберегти ялинку перед новорічними святами.116 Урок 4. Ознаки осені.122 Свято осені.128 Післямова.137 Список використаних джерел.138
Дністер Дністер – одна з наймальовничіших річок України. У давнину його називаливеликим. Адже довжина річки становить 1362 км. Це найбільша річка області. На Хмельниччині ця велична і примхлива річка плине упродовж 152 км. У живленні Дністра беруть участь переважно дощові води. Навесні навузьких заплавах часто спостерігаються повені. На всьому шляху річка видається дуже звивистою, до того ж утворює неймовірно красиві краєвиди. Тут можна побачити неповторні круті схили, долини. Якщо розглядати річку з крутосхилів, то впадає в око те, що Дністер має не дуже широку заплаву. У водах Дністра водиться 35 видів риб. Тут можна побачити щуку, судака,товстолобика, сома, ляща, коропа, білого амура та багато інших риб. У справжній степовій рослинності на крутосхилах Дністра, яка представлена Різнотрав’ям та заростями чагарників можна побачити до 40 видів ссавців.27
Данилівка Басейн Данилівки розташований на південному сході Хмельницької області на території Новоушицького району. Бере початок вона на околицяхсела Песець. На річці є водяний млин. Данилівка плине глибокою долиною повз села Садове і Борсуки у місцевості,яка вкрита лісом. В її долині б’ють два джерела з кришталево чистоюводою. Крутизна схилів Данилівки все більше зростає: тут вже можнапобачити обриви від 5 до 12 м. У ярах часто течуть струмки, які берутьпочаток з джерел. Північніше села Шебутинці починається нижня течія річки, яка має багатоярів, окремі з яких сягають у ширину 20 м, а в глибину – 7 м. Біля села. Березівка річка впадає в Дністер. У долині річки Данилівки розкинулись луки з багатим трав’яним покривом. У річці водиться 15 видів риб. Значно більша їх різноманітність у нижній течії річки, де вона впадає в Дністер. Тут є щуки, бички, окуні, лини та ін. 29
В. О. Сухомлинський« Крапля роси » Рано – вранці на квітці троянди прокинулася Крапля роси. - Як я тут опинилась ? – думає Крапля. – Увечері ж була високо в небі. Як я попала на землю?» І захотілося їй знов у небо. Пригріло Сонечко. Випарувалась. Крапля, піднялася високо в небо блакитне, до самого Сонечка. Там тисячі інших крапель. Зібрались вони в темну хмару й заступили Сонечко. - Чого ви мене заступили від людей? – розгнівалось Сонечко. І послало на темну хмару вогненну стрілу. Вдарила вогненна стріла, загримів грім. Злякалася темна хмара й розсипалась. Пішов дощ. Упала Крапля на землю. - Дякую тобі, Крапле, - сказала Земля. – Так я скучила за тобою.33
Існує безліч народних прикмет, пов’язаних з прогнозами погоди. Вони формувалися внаслідок спостережень протягом століть і часто набували форми прислів’їв і приказок. Ці прикмети міцно вкоренилися в народній свідомості. Правильно передбачити погоду було життєво важливим для селян, оскільки помилки в прогнозах могли обернутися втратою врожаю. Люди, які за станом рослин, виглядом хмар, кольором зорі або неба, силою та напрямком вітру, поведінкою птахів, звірів, комах і навіть ароматом квітів уміли передбачати погоду, завжди оточувалися пошаною і повагою. І таких народних синоптиків на Україні було чимало. Відомо, що «передбачати» погоду можуть рослини і тварини. Особливо точні прогнози погоди дають саме рослини, які, на відміну від тварин, не мають можливості сховатися від дощу, хуртовини, спеки або похолодання. Щоб захистити себе і своє визріваюче насіння від різких змін погоди, рослини вимушено навчилися в процесі тривалої еволюції чуйно реагувати на всі майбутні зміни. Причому, часто така реакція настає за багато годин від майбутнього часу зміни погоди. Розпізнати майбутні зміни погоди рослинам допомагають багато чинників: температура, вологість і наелектризованість повітря, атмосферний тиск.35
* Модрина – єдине хвойне дерево, яке на зиму скидає свої голки.* У сосни хвоя живе 2-3 роки, ялини – 5-7 років і опадає неодночасно.* У берези листопад триває 2 місяці, у липи – 2 тижні.* Найстаріше дерево на Землі – сосна остиста, яка росте у горах США. Їй 4900 років.* Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області* У селі Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, обхват стовбура якого понад 8 м.* Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. ЇЇ висота – 12-15 см. Зустрічається на скелях Карпат.* Слово «дерево» в перекладі з індоєвропейської мови означає «міцний». Хвилинка-цікавинка42
Дуб Дуб у багатьох народів вважався найкрасивішим деревом, і до нього ставилися з пошаною і любов'ю. На латинській мові недарма дуб так і називається: «гарне дерево» - кверкус. Дуб — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: інодідуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто. Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи т. зв. морений дуб, який особливо цінується в столярних роботах. Дубильні речовини,які містяться в деревині, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки та паркет. Плід дуба - жолуді. Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі – в п’ ятидесятилітньому віці. Наші предки шанували дуб, як дерево родючості. Зберігався звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах, або в пам’ять про померлих чоловіків – старійшин роду, мудреців, полководців. Наприклад, Дуб Шевченка в Полтаві – живий пам’ятник Т. Г. Шевченкові.43
Дуби-рекордсмени Дуби вирізняються надзвичайним довголіттям: вік дуба може сягати500 років. Відомі дуби, вік яких перевищує 1000 років. - у парку Салгір у Сімферополі можна побачити 500-літній дуб «Богатир Тавриди». Обхват його стовбура близько 6 м, а діаметр крони досягає 30 м; - Запорізький дуб, згідно з переказами, був свідком того, як козацтво писало під ним листа турецькому султанові. Цьому дубу 700 років. З часів Запорізької Січі зберігся він донині в селі Верхня Хортиця. Периметр його стовбура – 6 метрів 32 сантиметри, коріння розрослосяна 100 м, діаметр його крони -30 м; - рекордсмен серед українських дубів – Юзефінський дуб, який росте в Рокитнянському районі Рівненської області, якому понад 1300 років; - найстаріший дуб в Європі росте в Зарасайському районі Утенськогоповіту Литви. Це Стелмузький дуб, якому близько 2000 років.45
Тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з най-улюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. Вони ростуть майже скрізь. Це берези. Весна ще не настала, а під білою березовою корою вже стрімко біжать соки. Це гарне дерево після зимового сну готується до нової пори. Спершу набухають яскраво-зелені березові бруньки. Потім вони розкривають-ся у клейкі запашні листочки. Бувають берези із сірою корою, навіть із чорною. Наука каже, що видів цьогодерева у світі зустрічається біля ста сорока. Але найгарніша – це біла береза. Навесні вона нагадує тоненьку юну дівчину. Гнучка берізка наче вдягнена у сліпучо- біле вбрання, подекуди з чорними смугами. До того ж ця красуня одягає « сережки ». Берізки навесні дарують нам, окрім насолоди своєю красою, ще одну цінну річ. Це березовий сік, який дуже корисно пити, особливо дітям. Лісники вміють зібрати цей цілющий напій обережно, щоб зайвий раз не зашкодити дереву. Але деякі «збирачі» роблять це жорстоко, полишають на дереві надрізи, наче відкриті рани, з яких даремно тече сік. Не можна такого робити, берізки треба берегти. І тоді кожної весни красуні в сережках будуть радувати нас своїми стрункими постатями. Береза46
Легенда про берізку Колись у давню давнину на нашу землю нападали турки й татари. В ті часи на березі Бугу жив хлопець Іван зі своєю сестрою Олесею. Там, де проходили татари , нікого живим не лишали. Якось наприкінці літа Іван поїхав у ліс по дрова. Та неначе відчуваючи щось недобре, ве-рнувся скоро назад. Під’ їхав до села і побачив згарище на місці своєї хати. Тут пройшли татари. Татари не лише спалили Іванову хату, але забрали Олесю. Вона спробувалавтекти: розплутала мотузки і кинулась у кущі, а потім з берега — в річку Буг, алезачепилась одягом за колючий терен, який ріс над річкою. Дівчина повисла над кручею. Татари її спіймали І побили нагаями. Іван вирішив їхати шукати сестру по слідах кочівників. Десь перед світанком він побачив далеко- далеко, по той бік Бугу, вогні. Це був татарський табір. Але Олесі там вже не було. Вона дочекалася, поки татари поснуть, перегризла сирицю і втекла в степ. На біду, вартовий її побачив і зняв тривогу. Турки її наздогнали і порубали шаблями. Та Іван цього не знав. Він переплив Буг і під’ їхав до того місця, де бачив уночі вогні. Але там нікого вже не було. Іван вирішив шукати свою сестру, поки не знайде — живу або мертву. Він їздив степами уже чотири роки, але сестри так і не знайшов. На п'яте літо він знову приїхав на те місце. Зіскочив з коня і вирішив тут переночувати. Захотів розпалитивогнище. Підійшов до гнучкої берези і замахнувся на неї шаблею. Раптом берізка заговори-ла людським голосом: — Не рубай мене, я — твоя сестра. Стовбур — це моє тіло, гілки до землі — це мої коси. Обійняв Іван берізку і заплакав. А вона враз і стала дівчиною. Іван із Олесею повернулися у своє село. 48
Бузок Неможливо уявити собі наші сади без квітучого бузку. Бузок – улюблений кущ, що росте майже біля кожної оселі в Україні. Квіти бузку милують очі, наповню- ють повітря тонким ароматом. Коли зацвітає бузок, кожен кущ його нагадує величезний букет. Квіти бузку мають найрізноманітніший колір – всі відтінки веселки: білий, блакитний, рожевий, бузковий, червоний і ліловий. Найчастіше колір квіточок бузковий, або бузково-ліловий. Квіти бузку зібрані у суцвіття – довгі китиці, завдовжки 30-50 см. Такі суцвіття нагадують пухнастий хвіст лисиці. Листя у бузку блискуче, темно – зелене, гладеньке. Восени воно опадає на землю, не змінюючи кольору. Навіть взимку під снігом опале листя бузку лишається зеленим, ніби його щойно зірвали з куща. Бузок відмінно очищає повітря від пилу та різних шкідливих домішок і не боїться загазованості атмосфери. Витримує морози до 30˚С. Живе до ста років. Квіти та листя бузку мають лікувальні властивості. Існує повір’я, що бузок приносить щастя: для цього в простому, з квіточками на чотири пелюстки, бузку треба знайти квіточку з п’ятьма (або більше) пелюстками та з’їсти її або вкинути собі за пазуху. 49
Легенда про бузок Існує така легенда про походження бузку. Богиня весни розбудила Сонце і його вірну супутницю Іріс, веселку,змішала промені сонця із строкатими променями веселки, почала щедро сипати їх на свіжі борозни, на луки, гілки дерев – і усюди з’являлися квіти,а земля тріумфувала від цієї благодаті. Так вони дійшли до Скандинавії,але у веселки залишилася лише лілова фарба. Незабаром тут опинилося стільки бузку, що Сонце вирішило змішати фарби на палітрі Веселки іпочало сіяти білі промені – так до лілового бузку приєднався і білий. Батьківщина бузку – Персія. У Європу він потрапив лише в XVI столітті. У Англії бузок вважається квіткою нещастя. Старе англійське прислів’я говорить, що той, хто носить бузок, ніколи не носитиме вінчальне кільце. На Сході бузок служить символом сумного розставання і закохані вручаютьїї один одному при розставанні назавжди.51
Калина На нашій планеті росте понад двісті видів калини. Вона представляє собою гіллястий невеличкий кущ. В Україні найпоширеніші два види: звичайна і цілоли-ста. Поширена по всій території України. Росте калина в чагарниках, заростях,заплавах річок, по схилах, ярах, тінистих лісах, дібровах, узліссях, галявинах. Висаджують в парках, в садках, біля хат, криниць, щоб весною білим цвітом милувала око своєю крсою. Гарна калина у всі пори року. Навесні – ніжно-зелені суцвіття, насамкінецьвесни вкривається білим цвітом. Влітку її нелегко помітити серед густого листя. Наприкінці серпня рум’яніють, наливаються гірким соком її плоди, але,будучи замороженими, втрачають значну частину гіркоти. Взимку не боїться ні снігу, ні морозу. Стоїть, радіє, пишається своїм вбранням. Калину застосовують як ліки при багатьох хворобах. Для лікування використо-вують плоди, квіти і кору. Ліки з калини є кровоспинним, заспокійливим засобом, їх приймають при простудному кашлі, гарячці, при тривалій хрипоті, серцевих захворюваннях. Водний настій п’ють проти фурункулів, екземи, різних висипів на шкірі. Настоєм ягід і квітів полощуть горло при ангінах, промивають рани. Кущ калини — це не тільки окраса, це й глибокий символ, наша спадщина. Калина- це символ красивої української дівчини, символ дитини, символ України. У народі є такі прислів'я: « Ой рясна - красна в лузі калина, а ще найкраща в батька дитина», «Без верби й калини нема України». 52
Колись, в давні часи, дівчат називали не так, як тепер. Одну дівчину звали Калина. Йшла вона мимо городів, левад, лугів. А ось і криниця. Задивилася Калинка на свою красу, а була дуже гарна. І ось чує голос з криниці: — Не дивись довго у воду, бо калиною станеш. Не послухалась дівчина та й зачерпнула водички. І перетворилася в калину: гарний, густий кущ. Зашуміла листям, всіма своїми стеблами- суглобами потяглася до людей, до сонця, вітру, хмар:— Верніть мені дівочу вроду. Але ніхто її не хотів слухати, всім було байдуже. Минав час. Якось пролітав мимо журавель, задивився він на калину,зажурену та одиноку. Накинув він на неї червоне намисто і стала вонакраща, як була. Так і залишився він з нею до цих пір. Напував її водою і беріг від всього злого. А в народі криниця, журавель і калина — символи краси, добра, вічності природи і кохання. Легенда про калину54
На Україні росте декілька видів маку: мак дикий, мак- самосійка, мак снотворний, мачок жовтий, мачок рогатий. Не всі вони використовуються людиною в кулінарії, але в народній медицині їхні властивості стали у нагоді. Латинська назва маку papaver утворилась від грецького слова pavas – моло- ко, тому що усі органи рослини містять у собі молочко. Мак снотворний вирощували по всій території України, як лікарську олійну та декоративну культуру. Іноді мак трапляється в здичавілій формі. А дослівний переклад означає: ті, що несуть сон. Ми найчастіше уявляємо мак з червоною чи білою квіткою. Та серед гімалайських гір цвіте протягом 3 тижнів голубий мак, кінчики пелюстків якого на сонці горять пурпурово, а серединку він має не чорну, а жовту. На півночі нашої планети цвітуть жовті полярні маки. За коротке літо вони не встигають відцвісти, тому часто їхні квіточки можна побачити у льодяному панцирі. Скільки ж треба мати бажання жити, щоб цвісти навіть під кригою! Мак55
Легенда про мак Коли Господь створив землю, тварин і рослини – всі були щасливі, окрім Ночі. Як не старалася вона розсіяти свій глибокий морок, та приходив ранок. Тоді Господь створив сон, сновидіння і марення, і разом з Ніччю вони стали бажаними гостями. З часом в людях прокинулися пристрасті,одна людина навіть задумала убити свого брата. Сон хотів зупинити її, але гріхи цієї людини заважали йому підійти. Тоді Сон в гніві ввіткнув свій чарівний жезл в землю, а Ніч вдихнула в нього життя. Жезл пустив коріння, зазеленів і перетворився на мак. Мак служив символом родючості через свою велику плодючість (у маковій коробочці міститься близько 30 тисяч насінинок). Тому він є постійним атрибутом Гери – богині родючості і шлюбу. Маком обсипають господарство, коли хочуть позбавитися від хитрощів,і оман відьом. Мак має бути освячений 14 серпня в день Маковія. 57
Барвінок Трав'яниста вічнозелена рослина. Стебла повзкі, розгалужені. Листки супротивні, шкірясті, голі. Квітки двостатеві, правильні, поодинокі, на довгих квітконіжках, віночок синій, або темно-блакитний. Росте барвінок малий у листяних лісах, переважно в грабових, схильний утворювати суцільні зарості на чималій території. Цвіте у травні. Поширений у багатьох областях України. Заготовляють траву барвінку малого, зібрану під час цвітіння рослини, або на початку літа. Сушать її в добре провітрюваних приміщеннях, але не на сонці. Зберігають окремо від іншої сировини, оскільки барвінок малий отруйний. Рослину не можна виривати з кореневищем — це призводить до її винищення. Збирати рослини повторно на тому самому місці можна лише через 3 роки. Барвінок відомий, і як дуже гарна декоративна рослина, яку широко культиву- ють. На Україні вельми шанували цю рослину за її красу та морозостійкість, — протягом усієї зими тендітні листочки нагадують про вічну молодість. Потребують бережливого ставлення. 58
Легенда про барвінок Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їхній синочок на ім’ я Бар. У скорому часі виріс він гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму. Посватався Бар до іншої, котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла розбити того кохання. І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для батьківського благословення і чекали тієї хвилі, щоб піти до святої церкви, до шлюбу. Аж тут казна-звідки - ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим настоєм якогось зілля. За хвилю на місці, де стояли Бар і Вінка, вже нікого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Впала ма- тінка Барова на те місце, де стояв її син, і скропила землю слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом... А назвали його Барвінком. І тягнеться він до хат, до батьківських могил. Кожна дівчина вплітає його у свій весільний вінок. 60
1- підберезник. Це шапковий гриб, який розповсюджений по всій територій Хмельницької області. Особливо багато їх у сирих березових лісах. Підбе-резник з’являється зазвичай на початку липня і його можна збирати аж до по-чатку жовтня. Підберезник – це їстівний гриб. Його можна вживати в смаже-ному, вареному, маринованому вигляді.2- сироїжка. Шапка в неї досить мінлива: червона, фіолетова, пурпурна, зеле-нувато-оливкова і навіть жовтувато-коричнева. Діаметр шапки у цього гриба становить до 15 см. Якщо торкнути шапку рукою, то вона здається трошки клейкою, має виразно обрубаний край, на якому відстає шкірочка.3- підосичник. Друга назва цього гриба – красноголовць. Він трапляється нагалявинах, серед кущів. У наших лісах підосичники з’являються в травні, їх можна бачити під осикою, вільхою, березою, рідше під сосною, ялиною, дубом у тіні дерев. Грибний сезон продовжується до жовтня. Ростуть ці гриби поодинці, або групами.4- білий гриб. Він має шапку в діаметрі від 4 до 20 см. Ніжка у білого гриба може бути завдовжки від 2 до 18 см. М’якоть білого гриба має приємний запах. Частіше всього боровики ростуть під соснами, ялинами, дубами. Перші пооди-нокі плодові тіла боровиків з’являються в травні. А основне « тихе полювання»розпочинається з початку липня і триває майже до кінця листопада. Під часзбору цих грибів варто пам’ятати, що їх не можна виривати, бо пошкоджується грибниця, а слід зрізати ножем у нижній частині ніжки. 67
5- опеньки. Ці гриби поширені по всій території Хмельницької області. Їх можна збирати у великій кількості на пеньках у лісах нашого краю. Вони з’являються у серпні-вересні. Сезон збору цих грибів триває до кінця жовтня . Опеньки мають специфічний приємний грибний запах. Грибники отримують справжню насолоду від їх збору.6- дощовик. Гриб зустрічається по всій треиторії. Росте в листяних і хвойнихлісах. Дощовика можна побачити на луках, вздовж доріг, на пасовищах. Шапка. У дощовика плавно переходить у ніжку. Плодове тіло у молодих грибочків біле,у дорослих – буре, вкрите ніжними шипиками, які від дотику легко ламаються. Це їстівний гриб лише у молодому віці. Його вживають вареним, смаженим тільки в день збору.7-печериця. Цей гриб має досить мінливу шапку. Вона може бути білою, біло-рожевою. Шапка в діаметрі може досягати до 12 см. Надламавши ніжку, можна побачити білу м’якоть, яка повільно рожевіє. Печериця – цінний їстівний гриб,доброї якості. Його досвідчені грибники використовують для всіх видів заготів-лі.8- лисичка. Цей гриб зустрічається в соснових та листяних лісах. Шапка у лиси-чки сягає в діаметрі від 2 до 8 см, має лійкоподібу форму. У цих грибів спосте-рігається певна кольорова мінливість від темно-жовтої до світло-жовтої. Гриб має досить приємний, своєрідний ароматний запах. Плодове тіло гриба вираз-но жовтіє, коли його зламати. Сезон збору цих грибів розпочинається в червніІ закінчується в жовтні. Лисички досить швидко ростуть у вологу погоду.68
1- опеньки несправжні. Цей дуже отруйний шапковий гриб росте зазвичайвеликими тісними групами на пеньках різних деревних порід. Шапка жовту-вато-бурого, або зеленуватого кольору. М’якоть цього гриба має неприєм-ний запах і гіркувата на смак. Отрута цього гриба згущує кров, паралізуєнерви, падає кров’яни тиск.2- бліда поганка. Цей отруйний гриб росте групами в листяних, дубових лі-сах. З початку липня і до кінця жовтня бліда поганка утворює плодові тіла. У неї досить мінлива за кольором шапка – в одних грибів зеленкувата, або оливкова , у других – бронзова, або оливково-коричнева. У діаметрі шапка досягає 15 см , ніжка – завдовжки до 10 см. Якщо уважно придивитись до шапки, то можна побачити, що вона гола, проте злегка клейка, вкрита лу-сочками. Досвідчені грибники стверджують, що молоді грибочки мають приємний запах, у зрілих – неприємний і різкий.3- мухомор червоний. Серед отруйних грибів нашої місцевості є найбільш розповсюдженим, росте в листяних та хвойних лісах. Мухомор червоний має червоно-цегляну шапку з білими, великими лусочками. Діаметр шапки досягає до 20 см. Принюхавшись до м’якоті, не відчувається ніякого запа- ху.4-мухомор пантерний. Цей гриб зрідка зустрічається у нашій місцевості у листяних та хвойних лісах. Діаметр шапки у мухомора пантерного сягає 12 см. В одних грибів вона бура, буро-коричнева , в інших – сіро-коричнева. Це дуже отруйний гриб, який викликає смертельні отруєння.70
Зі своїх найперших днів – це найбільший із грибів,За властивостями - цінний, лікар від хвороб відмінний. (білий гриб)Слизьку шапку одягнув і під деревом заснув. З задоволенням збирають і на зиму закривають. (маслюки)Обліпили всі пеньочки мама, тато, сини й дочки. Наче нитки, всі тоненькі, вишукані й чепурненькі. (опеньки)Ці грибочки невеличкі із близнючок в них сестрички,По лісах мандрують пішки, носять руді босоніжки. ( лисички)Загадки про гриби71
Комахи восени. Восени одні комахи відкладають яйця і гинуть. Зимують їхні яйця, личинки та лялечки. Деякі залазять у щілини дерев, огорож, будинків і так зимують. Інші комахи, щоб пережити зиму, прилаштовуються в затишному місці. Підготовка комах до зими — це осінні явища в житті тварин. 73
Улітку серед зелені дерев, кущів і трав сюрчать коники і гудуть бджоли, пурхають різнобарвні метелики, метушаться мурашки. З настанням осені життя комах змінюється. З кожним днем їх меншає. Одні комахи відкладають яйця і гинуть. Інші комахи прилаштовуються на зиму в опалому листі, закопуються у ґрунті, ховаються під корою в трухлявих пеньках. Жук-сонечко шукає місце для зимівлі під корою пеньків, ховається в моху, під опалим листям. Буває, що летить і в кімнату. Восени часто його можна побачити на вікні. Метелики кропив’янка, лимонниця восени забиваються в дупла, під кору дерев, ховаються на горищах. Сидять там ледь живі, згорнув- ши крильця в очікуванні тепла. Тихо в осиному гнізді. Куди зникла гамірна родина? Виявляєть-ся, майже всі оси живуть до осені. Настають холоди - оси гинуть. Залишаються лише молоді самки. Вони покидають свій дім і зимуютьу якійсь схованці. Навесні кожна з них почне будувати власне гніздо. Пізньої осені в лісі, в парку, на луці тиша. Комахи приготувалися до зими. . 75
Птахи восени. З настанням осені змінюється життя птахів. Зникають комахи, в’януть трав’янисті рослини. Все менше й менше корму залишається для птахів. Тому наприкінці літа й восени багато птахів відлітає в теплі краї, де для них достатньо їжі. Осілі птахи – сороки, горобці, сизі голуби, ворони залишають ліси та поля і переселяються ближче до помешкань людей, де можуть краще прогодуватися.76
Восени, коли сохне трава, то комашки ховаються, жабки, черв’ячки з холодами теж залазять глибоко у ґрунт. І тому, рятуючись від голоду, птахи летять туди, де немає зими, - на південь, у вирій. Такі птахи називаються перелітними. Першими відлітають зозулі, ластівки, солов’ї. Потім лелеки, журавлі, чаплі. А останніми вирушають у вирій дикі качки і гуси. Перед тим, як відлітати, птахи збираються великими зграями – наче на велику раду. Вони вирішують, хто летітиме перший, а хто останній. Журавлі, гуси летять ключем, інші птахи- табуном, невеличкими зграйками, або поодинці. Перелітні птахи78
Лебідь Оперення лебедів за своїм забарвленням буває чисто біле, сірого або чорного кольору. Самок і самців на вигляд дуже важко відрізняти. Від гусаків лебедів відрізняє ще довша шия, що дозволяє в глибших водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх величина, адже вони є найбільшими водними птахами. Розмах їх крил досягає двох метрів, а маса може переви- щувати п'ятнадцять кілограмів. Якщо розмір такий, як і в гуски, лебедя можна відрізнити за наростом при основі дзьоба. Лапи досить короткі, через що лебе- ді, пересуваючись по землі, справляють враження незграбних. Зате у них дуже розвинена літальна мускулатура, що дозволяє їм долати тисячі кілометрів на їх щорічних перельотах на південь і назад. Потомство виводиться обома батьками, що опікуються своїм молодняком протягом року після народження. Лебеді харчуються, в основному, рослинною їжею, водними рослинами, а також поїдають дрібних безхребетних. Лебеді тримаються однією парою до кінця життя. Якщо самець чи самиця помирає, інший лебідь не шукає пари вдруге. Вони є символом вірності і вічного кохання.79
Забарвлення журавля скромне: він сірий, чорнуватий на крилах, голова і нижній бік шиї чорно- сірі. Боки голови і верх шиї білі. Ззаду звисає пишний жмут довгого пір’я. Це не хвіст, як часто гадають, а частина махового пір’я крил. Журавлі в польоті завжди тримаються строю. Гніздиться журавель у глухих місцях: на великих порослих кущами болотах, на степових, заростаючих озерах, на великих запла- вних луках. Живляться комахами, зміями, ящірками, мишами. На полях клюють зерно, особливо горох, коноплі. Старі журавлі дуже обережні і при будь-якій небезпеці голосно кричать. Зимують журавлі в Криму, в північній Африці, північній Індії. Щовесни люди виглядають лелек. В уявленнях наших предків та сучасників живе гарний переказ: коли лелека завітає на обійстя, покладе гніздо на клуні, хаті чи на високому дереві – неодмінно тут бути добру, народженню дітей. Журавель81
Міські та сільські ластівки живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гніздечка до виступів дерев’яних стін , над вікнами, на горищах, під дахами будинків, де живуть люди. А у селі ці пташки часто оселяються у повітках та хлівах. Навесні можна побачити ластівок, що носять у дзьобиках багнюку з калюж, солому, тоненькі гілочки. Саме з цих матеріалів вони ліплять свої маленькі ошатні гніздечка. Іноді в ластівчиному гнізді оселиться горобчик. Ластівка тривожно в’єть-ся навколо гнізда, намагаючись вигнати непроханого гостя. Та іноді й зали-шає своє гніздо і починає ліпити нове. Адже ластівки – дуже миролюбніпташки. Вони не люблять і не вміють битись, сваритись. Яєчка висиджуєтільки мама-ластівка, а тато носить їй їсти. Про малих ластів’ят подружжядбає разом, здобуває їм їжу. Ластівки дуже спритно ловлять комашок простона льоту. Ластівка виводить пташенят аж двічі протягом літа. А на початкуосені ластівки збираються у великі зграї. Літають у повітрі, сидять на дротах,готуються до важкого польоту у вирій, аж до далекої Африки. Цих малих пташок люблять у нас в народі. Люди склали про них казки,легенди, пісні, поети написали вірші. Ластівка83
В цей час пташкам дуже важко знайти їжу. Ти можеш їм допомогти. У годівничку, або просто на підвіконня насип крихти хліба, різного насіння. Якась пташка побачить твої гостинці і відразу поскликає своїх друзів. Пташки вміють пам’ятати своїх друзів. Своїм веселим щебетанням вони не раз подякують тобі за турботу. Горобчик вміє дружити і ділитися. Горобчики завжди живуть великими зграями. Синичка – дуже жвава і рухлива пташка. Своє гніздечко може збудувати навіть у поштовій скриньці. Дятлик вміє лікувати дерева. Стукаючи по стовбуру своїм міцним дзьобом, він швидко визначить, де ховаються жучки, що псують дерево. Сойка полюбляє стиглі жолуді. Вміє запасати їх на зиму: набравши повен рот, ховає у щілинки, закопує у землю. У сороки голова, крила, хвіст – чорні, а решта пір’ячка – біленьке. Вона любить усе блискуче і може навіть поцупити коштовності. Ворона – обережна і розумна пташка. Її дітки у гнізді поводяться завжди тихо і чемно. Птахи взимку86
Насправді ці мудрі, грайливі птахи можуть розповісти про себе багато захоплюючого та несподіваного. Виявляється, ворони обожнюють ігри тарозваги. Ще корінні американці помітили, як птахи з задоволенням каталисяна снігових заметах. Полюбляють ворони бешкетувати і з іншими тваринами:котами, собаками, а на волі залюбки граються з вовками і видрами. Для цього пернаті використовують все, що знайдеться під рукою… чи то пак, під лапою:шишки, палички, м’ячі тощо. Розуму цим дивовижним пернатим не позичати. Траплялися випадки, коливорона, захищаючи своє потомство, кидала невеличкі камінці в людей, що наближалися до гнізда. Живучи в неволі, ворони здатні навчитися розмовляти не гірше від папуг. Часто вони імітують звуки тварин та автомобілів, а в дикій природі відтворюють виття вовків та лисиць. Завдяки такій властивості чорнявим красеням легко вдається відлякати хижака та поласувати залишками здобичі. Спілкуються ворони не тільки з допомогою звуків. Птахи однієї зграї прекрасно розуміють одне одного за рухами дзьоба. Побачити ворону можна в будь-якому куточку світу. А все тому, що птахи невибагливі та легко адаптуються до навколишніх умов. У дикій природі ворона живе 17 років, у неволі — близько 40. Ворона87
Взимку, біля людських домівок можна побачити невеликих красивих пташок, які прилітають сюди в пошуках їжі. Це – синиці. Синиці живуть в Україні цілий рік, хоча дехто думає, що вони прилітають до нас тільки зимою. Весною і влітку вони живуть в лісах , де в цей час багато їжі і вони тримаються подалі від людей. Зимою ж цим пташкам важко прогодуватися і, шукаючи їжу, вони прилітають до людського житла, де дбайливі люди влаштовують для них годівниці. У пошуках їжі нерідко підвішуються на гілках вниз головою. Гніздяться переважно в дуплах дерев. Синиці – типові комахоїдні птахи і хоча зимою комах немає, ці птахи залишаються зимувати в наших краях, переносять сніжні зими і морози, тому що здатні частково переключатися на рослинну і навіть тваринну їжу. Добре відомо, що синички полюбляють сало. Тому люди часто біля годівниць насиляють його на гілочки. Синиця89
Осілий птах нашого краю. Тримається населених пунктів. Гніздиться в щілинах будівель, під дахами, в шпаківнях, на деревах. Гнізда кулясті, з боковим входом, гніздо з соломинок, травинок, в середині багато пір’я. Гніздо масивне, дуже затишне. Кладка з 5-7 сіруватих з темними плямами яєць. Гніздо починають мостити у кінці березня, а в окремі роки і раніше. Живиться комахами, насінням. Горобці можуть жити і харчуватися поруч з домашньою птицею. Вони охоче купаються після дощу в калюжах, весело цвірінькаючи. Дуже люблять цю веселу і жваву пташку люди. Батьки ніжно назива-ють своїх дітей «горобчиками», порівнюючи їх з цими красивими пташками. Про них складено безліч віршів, загадок, казок. Горобець91
Настала для білочки найклопотніша пора: треба свою хатку до зими готувати, утепляти. З ранку до вечора білочка клопоче, суху траву, мох збирає, всі щілини в гнізді затуляє. І їжу також треба запасати на зиму. Знайде білка на кущі горішок, зірве і заховає десь у шпарці дерева. А то ще в дуплі цілу комірку влаштує, горіхів, жолудів туди назбирає. Білка й гриби на зиму припасає: стрибне на землю, знайде гриб, схопить його зубами і тягне на дерево. Там вона його в розвилку між гілками затисне. Гриб висохне, а як настане зима, білочка знайде його і з'їсть. Чимало треба білці горіхів, жолудів, насіння та грибів запасти восени. Зате взимку вона не голодуватиме. Білки – пустунки дуже люблять гратись, стрибаючи по гілках дерев. Білка95
Зайці не будують житла, і їжу не запасають на зиму. Для них кожний кутик може бути домівкою. Зайчик їсть молоді гілля, кору дерев, бо він - травоїдна тварина. Пізньої осені зайці ласують на полях листям капусти, морквою, буряками. В зайця нема ні нори, ні гнізда. Сьогодні під кущиком виспиться,завтра в ярочку приляже; де ямку в снігу викопає - там у нього і дім. Зате шубка, у зайця тепла, пухнаста й біла, як сніг. Добре йому в такій шубці, тепло і сховатись від ворогів не важко, притулившисьдо снігу, спробуй розгледіти Вдень заєць спить, а як прийде ніч, виходить погуляти й попоїсти. Зайчик – спритний стрибун. Його задні лапки майже вдвічі більшіза передні. Вони дуже сильні. І тому зайчик може робити довгі стрибки. Один його стрибок такий, як 5 твоїх кроків. А ще він умієзаплутувати свої сліди: спершу попетляє, потім повертає по своємусліду назад, пострибає навсібіч. І лисичка, вовчик чи песик, які хотілиназдогнати зайчатко, побігають-побігають, а малого хитруна так і не знайдуть. От і врятувався! Заєць97
Звірі, які впадають в сплячку Восени, перед суворою зимою, у звірят виростає нове тепле, густе хутро. Ведмеді влаштовують собі барлоги, а їжаки й борсуки – глибокі нори, і залягають у зимову сплячку. Бобри – дбайливі господарі: і їжу запасають, і хатку утеплюють. Хом’ яки зимують у своїх норах-комірчинах, повних зерна. Дрімають собі всю зиму, час від часу прокидаються, і попоївши, знову засинають. Ведмеді за кілька тижнів до настання холодів намагаються якомога більше наїстися – їдять все, що трапляється їстівного: горіхи, рибу, свіже м’ясо. І лише, нагулявши жиру, залягають у зимову сплячку у барліг.99
Їжачок любить вдень спати. А вночі виходить зі своєї хатинки. Ти запитаєш: а як він уночі бачить, де шукати собі їжу? У цьому йому найкраще допоможе його носик. Так, саме носик, бо у їжачка дуже добрий нюх, а слух і зір – слабенькі. А чи траплялося тобі коли-небудь узимку зустріти їжачка? Ні, правда? Бо як тільки починає підкрадатися холод, їжачок залазить у свою хатинку і спить там цілу зиму. Мабуть, він ніколи не бачив сніжинок. Восени у їжака мало поживи. Заховались у землю черв'яки, ящірки, змії, вужі. Тяжко знаходити комах, жаб. В погожі осінні дні готує собі їжачок тепле зимовище. Вночі і вдень таскає в нору сухе листя і м'який лісовий мох, застилає зимову постіль. За літо і осінь їжаки під шкірою запасають багато жиру, тому взимку можна відпочивати. Їжак100
Деякі звірі взимку впадають в зимову сплячку. Сплять вони кілька місяців майже не прокидаючись і збудити їх дуже важко. Під час зимової сплячки серце у звірів б'ється повільно і слабо, дихання майже не помітно, температура тіла у багатьох тварин зменшується. Але організм і в такому стані повинен одержувати будь яку їжу. Також до зими готуються борсук, ведмідь - сало нагулюють,щоб взимку відпочивати. Жир у них - це запас їжі, а ще йхолоду не пропускає. Ведмідь живиться ягодами, корінням,дрібними тваринами; ведмідь – тварина усеїдна. М'якою запашною хвоєю, корою з молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло ведмеді. Тепло і затишно у ведмежих барлогах. Ведмідь. Борсук.102
У природі всі живі організми пов’язані між собою. Зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовки харчуються зайцями. Значить, живиться тежрослинами. Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути йвовки. Це і є ланцюжки живлення. Якщо з ланцюга зникне хоча б одна ланка, томоже зникнути й інша. Тож необхідно охоронятиприроду та її мешканців. Ланцюг починається з рослини: трава – миша – лисиця, сокіл; троянда – попелиця – сонечко. 105
Тема: Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини.(2 клас)Мета: ознайомити дітей з розмаїттям рослин рідного краю; формувати поняття«дерева», «кущі», «трав’янисті рослини»; навчити наводити прик-лади однорічних та багаторічних рослин; розвивати вміння порівнювати, ви-діляти істотні ознаки; виховувати любов, бережливе ставлення до природи; виробити правила поведінки в природі. Хід уроку. Організаційний момент. Світ прекрасний навколо тебе. Сонце ясне і синє небо, Ліс і поле, і сині квіти, Нехай він буде таким навіки! Нехай людина добро приносить, Бо світ навколо любові просить.2. Актуалізація опорних знань.* Хвилинка спостережень.* Перевірка домашнього завдання.* Бесіда з учнями: - Що відбувається з деревами, кущами, трав’янистими рослинами восени? - Яке значення має листопад для життя дерев і кущів? - Чим відрізняються між собою дерева, кущі, трав’янисті рослини?106
3. Повідомлення теми і мети уроку. -Рослини між собою дуже різноманітні за виглядом. Не схожі вони і за трива-лістю життя. Сьогодні на уроці ми розглянемо, скільки років живуть дерева, кущі, трав’’я-нисті рослини.4. Вивчення нового матеріалу. * Подорож у царство рослин. На які групи поділяються рослини?Чим особливі дерева, кущі, трави? * Робота з підручником (с.38-41). Як розвиваються однорічні рослини?Наведіть приклади однорічних рослин. * Розгляд однорічної рослини гороху (с.38). Як розвиваються дворічні рослини?Наведіть приклади дворічних рослин. * Розгляд на малюнку розвитку дворічної рослини моркви ( с. 39). Що відбувається з рослиною на першому році життя? На другому?Як розвиваються багаторічні рослини? * Розповідь учителя. Вік багатьох дерев дуже довгий. Сосна вважається дорослою у 7 років, а дуб – не раніше, ніж в 100 років. Дуби можуть жити більше тисячі років і сяга-ти заввишки до 40 м.107
Підсумок. Серед рослин є багаторічні, дворічні, однорічні рослини. Дерева і кущі – багаторічні рослини. Трав’янисті рослини бувають бага-торічними, дворічними, однорічними. Фізкультхвилинка.* Зелена аптека. Розкажіть, що ви знаєте про лікарські рослини ( розповіді дітей про найпопулярніші в їхній родині лікарські рослини) .* Розповідь учителя. Лікарські рослини – цінне природне багатство, до якого слід ставитисьобережно. Недарма їх називають « зеленою аптекою». Тут людина може знайти ліки від багатьох небезпечних хвороб. Наші предки в давнину ліку-вались з допомогою лікарських рослин , адже пігулок та інших сучаснихзасобів лікування тоді не було. Але не можна їх застосовувати, не знаючидеяких правил. Тому, перш ніж вирушати на збір лікарських рослин, требапочитати спеціальну літературу, щоб дізнатись, яка частина рослинимає лікувальні властивості і в яку пору року і дня треба її збирати, якзберігати і використовувати. Цих правил потрібно обов’язково дотриму-ватись. 108
* Сторінками Червоної книги України.-Бесіда про призначення Червоної книги України. З кожним роком під впливом діяльності людини все більше видів рослинзникає з лиця землі. Тому постала необхідність скласти списки рослин і тва-рин, яких залишилося дуже мало, щоб зберегти їх від знищення. У 1980 роцібуло створено Червону книгу України. Червоний колір – це колір попередже-ння, сигнал тривоги. Розгляд картинок з зображенням рослин нашої місцевості, які зане-Сені до Червоної книги України.5. Узагальненя і систематизація знань.* Робота в зошитах.* Колективна робота. Складання пам’ятки для учнів «Будь природідругом». Не рвіть на луках і в лісах багато квітів; Не збирайте з беріз сік – вони загинуть; Не ламайте даремно гілок дерев і кущів; Не пошкоджуйте кору дерев і кущів;З особливою увагою ставтесь до рослин, занесених до Червоної книги. Саджайте дерева, кущі, трави, доглядайте за ними, бо ж рослини – це«зелені легені» нашої планети.109
* Слухання вірша « Буду я природі другом».6. Підведення підсумків. Рефлексія. Що нового, цікавого дізнались ви сьогодні на уроці?Які бувають рослини за тривалістю життя?Наведіть приклади багаторічних, дворічних рослин. Наведіть приклади дерев, кущів, трав’янистих рослин нашої місцевості. Які дерева, кущі, трав’янисті рослини ростуть у вас вдома?Чому рослини називають «зеленими легенями» нашої планети? Які рослини нашої місцевості занесені до Червоної книги України?Чи потрібно їх берегти? Чому?7. Домашнє завдання.с. 38-41, відшукати загадки про рослин, або придумати самим. Гільберг Т. М., Сак Т. В. «Природознавство», 2 клас110
Тема: Як зимують птахи.(2 клас)Мета: встановити взаємозв’язки між змінами в неживій природі та житті тварин; розкрити особливості життя птахів узимку; продовжувати формувати вміння порівнювати за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; розвивати уяву, мислення, звя’зне мовлення, пізнавальний інтерес ; виховувати дбайливе ставлення до тварин, бажання допомагати птахам взимку, охороняти їх. Обладнання: ілюстрації зимуючих птахів, диких і свійських тварин, годівнички, корм для підгодівлі пташок. Хід уроку. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань.* Вірш В.Єрестова « Про що співають горобці?» Про що співають горобці в останній день зими? - Ми вижили! Ми дожили! - Ми живі! Живі ми!111
Чому вони так співають?Чому взимку пташкам скрутно?Завдяки чому пташки вижили взимку?* Перевірка домашнього завдання. Який зимовий місяць зараз?Які ознаки зими в неживій природі?Як змінилось життя живої природи?А як ви вважаєте, чи змінилось життя тварин з приходом холодів?3. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Сьогодні на уроці йтиметься про птахів, звірів. Ми дізнаємося, як вони зимують та з якими труднощами їм доводиться стикатисяі, чи можемо ми їм якось допомогти пережити холодну зиму.4. Робота над вивченням нового матеріалу.* Розповідь з елементами бесіди. Які птахи залишилися зимувати? Зима – дуже важкий час для птахів, особливо коли вона морозна і сніжна. Незнайти пташкам під снігом корму. Голодна пташка дуже страждає від холоду. Зимою день короткий, а щоб вижити, не замерзнути, їжі треба з’їсти значнобільше, ніж влітку. В пошуках їжі вони підлітають до людських осель.112
Які звуки можна почути взимку?У-у-у – завиває вітер. Ш-ш-ш – шумлять засніжені дуби. Трісь! – впала суха гілка. Тук-тук-тук! – вистукує дятел. Чому вистукує дятел? (розповідь про дятла). Де ж комахи взимку поділися?* Робота з таблицями та ілюстраціями. Як називають цих птахів? (зимуючі) . За якою ознакою птахи відрізняються від інших тварин? (тіло птахів веритепір’ям) . Діти роглядають ілюстрації пташок.* Хвилинка – цікавинка. Синичка з’їдає більше комах, ніж сама важить. У період годування пташенят пара великих синиць приносить не менше 10000комах. Одна сова з’їдає за літо 1000 штук полівок сірих і мишей, зберігаючи 1 т зерна.* Робота з підручником. - Відкрийте підручник на с. 74.113
Розгляньте фотографії. Як ці птахи знаходять собі їжу? Який корм вониполюбляють? Які птахи прилітають до нас зимувати з далекої півночі? Чому? Підсумок: пташок потрібно підгодовувати взимку, щоб допомогти їмпережити важкі часи. Влітку вони нам віддячать за це, рятуючи наші сади від комах – шкідників.5. Фізкультхвилинка.6. Розповідь вчителя про життя звірів взимку з елементами бесіди. Назвіть, яких ви знаєте звірів. * Розгляд ілюстрацій диких тварин.-Скажіть, яких із цих тварин ми не зустрінемо взимку? (їжака, ховраха, ведмедя, борсука) Чому?* Читання віршика про тварин, які впадають у сплячку. Ще не впав на землю сніг – Ми ховаємось в барліг.І до теплої весни. Поринаємо у сни.-А як зимують звірі, які не впадають у сплячку? Їм також, як і птахам, важко пережити зиму. Тому лісники підгодовують диких звірів. 114
Для диких кабанів вони заготовляють жолуді, качани кукурудзи, для лосів і козуль – сніпки запашного сіна. А як ми можемо вирізнити звірів серед інших тварин?Чим вкрите їхнє тіло? Підсумок: звірі – це тварини, тіло яких вкрите шерстю. Вона захищає їх від холоду. Всі звірі народжують своїх малят живими і вигодовують молоком.7. Узагальнення і систематизація знань.* Читання вірша «Годівниці».* Практична робота. Розвішування годівниць, насипання корму.8. Підсумок уроку. Рефлексія. Чи сподобався вам сьогоднішній урок?Що нового ви дізнались про життя птахів і звірів?Як ви допомагаєте птахам?-Що дуже полюбляють синички?-Чи є у вас вдома годівничка?115
Урок – проект. Тема: Як зберегти ялинку перед новорічними святами. Мета: сприяти усвідомленню учнями потреби захисту зелених насаджень;вчити дітей самоорганізовуватись, планувати свої дії, узагальнювати результати роботи, шукати різні джерела інформації; розвиватиспостережливість, увагу, пам’ять, творчість; виховувати любов до природирідного краю, прагнення берегти дерева, зокрема, ялинки, переконати в тому, що екологічний стан навколишнього середовища залежить від кожного. Проблема: як відсвяткувати новорічні свята, не завдавши лиха живій природі. Обладнання: малюнки, ілюстрації, поробки. Хід уроку. Організація класу. Учись любити все навколо себе: Траву і квітку, кущик, деревце,Жучка і пташку, і блакитне небо,І синьооке чисте джерельце.116
Усі прийшли в цей світ, щоб жити: Великі звірі і малі. Людина в світ прийшла любити,Добро творити на землі.2. Актуалізація навчальної діяльності учнів.* Загадка. Що за гостя в нас така: і зелена, і струнка,Сяє зірка угорі, на гіллячках – ліхтарі. І ростуть на ній не шишки,А цукерки і горішки.* Розгляд ілюстрацій. Виставка малюнків « Зимова красуня».3. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні у нас незвичайний урок. Творчі групи будуть звітувати про проведену роботу за проектом «Ялинка». Прочитайте девіз нашого уроку:« Природа рідна – наша втіха, тож хай вона не знає лиха!»Що такпе природа? Лихо?Як можна завдати природі лиха?117
4. Постановка проблеми. Наближаються новорічні свята. А який же Новий рік без ялинки? Як святкувати Новий рік з ялинкою і не завдавати їй шкоди? Сьогодніпопрацюємо над цією проблемою.5. Захист міні-проектів.* Група «Дослідники». Учні зачитують наукові дані про ялинку, які підготували.* Розповідь вчителя. -Традиція прикрашати ялинку дуже стародавня – їй понад 2000 років. Спочатку ялинкові прикраси були тільки їстівними. Та з 17 століття їх стали виготовляти з неїстівних матеріалів.* Група «Екологи». Повідомлення дітей. - Щоб ялинка виросла, потрібно 12 років. А в наших оселях вона простоїть10-12 днів і де ж вона опиниться після новорічних свят? 118
* Повідомлення вчителя: «Виростіть ялинку самі». Підготуйте горщики, землю, камінчики, насіння ялинки. У кожен горщик покладіть по дві насінини, які присипте п’ятисантиметровимшаром землі. Горщик накрийте поліетиленовим мішечком і поливайте два рази на тиждень. Як з’являться паростки, мішечок зніміть і поливайте. Улітку винесіть на вулицю, або підвіконня. Ялинку, яка підросте, восени, або навесні висадіть у грунт біля свого будинку.6. Фізкультхвилинка.* Група «Журналісти». Діти читають оповідання С. Носаня «Ялинка». Бесіда за змістом прочитаного: Яка розмова відбулася між автором і дядьком Карпом?Чому лісник був незадоволений?Що вирішив зробити автор після розмови?Яка головна думка твору? Читання напам’ять вірша О. Олеся «Ялинка» учнем. Бесіда за змістом: Хто головні герої вірша?Чи правильно вчинив зайчик? 119
Чи подібний вірш до оповідання про ялинку?Чи зрозумів хлопчик зайчика і свою провину?* Група « Майстрики». Читання вірша. Не рубай ялинку, бережи ялинку,Хай пташки співають в її вітах дзвінко. Хай маленька білка тут гризе горішки,А вухатий зайчик відпочине трішки. Підсумок. Новорічне свято можна зустріти біля ялинки у дворі, на природі. Також можна купити штучну ялинку, яка слугуватиме вам багато років. Можна прикрасити свою оселю ялинковим букетом, з гілок ялини, не рубаючи все дерево. Діти демонструють свої ялинкові букети, вироби – поробки ялинок, які вони підготували до сьогоднішнього уроку.120
7. Підсумок уроку. Рефлексія. Діти, я впевнена, що після сьогоднішнього уроку, кожен з вас неодміннозадумається перш, ніж рубати зелену красуню. Вона залишиться в лісі, а Новий рік принесе в наш дім радість, щастя, добро та здоров’я. Чи є користь від проведеної нами роботи?Давайте згадаємо проблему, яку ми мали вирішити на нашому уроці?Чи вдалось нам її вирішити?Чи знаєте ви тепер, як можна зберегти ялинку перед новорічними святами?121
Тема: Ознаки осені.(2 клас)Мета: ознайомити учнів з осінніми місяцями, розкрити походження назв місяців осені, розширити і збагатити знання дітей про природні зміни, щовідбуваються восени; вчити описувати красу природи восени та позитивніемоції , які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення,спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї. Обладнання: різнокольрові листочки, осінні пейзажі. Девіз уроку. Добре того вчити, хто хоче вчитися. Хід уроку. Організація класу. Діти, перед вами чарівна скринька. Щоб її відкрити, нам треба відгадати, що в ній лежить. А для цього ми з вами відгадаємо загадку: Осінь, осінь, лист жовтіє, З неба часто дощик сіє. Червонясте, попелисте Опадає з кленів (листя).- Так, діти, це листочок. В яку пору року запрошує нас цей листочок?122
Сьогодні у нас незвичайний урок, а урок-подорож. Куди листочок нас поведе,туди ми і підемо за ним.2. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.* Перевірка домашнього завдання. Які пори року ви знаєте?-Що є причиною зміни пір року?* Загадка від листочка. Без пензлика, без олівця. Розфарбувала деревця,Сумно в гаях блукає,Жовті шати одягає,Золотисту стелить постіль,Жде сестрицю білу в гості. (осінь)3. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про осінь, про її красу, вивчимо назви осінніх місяців, народні прикмети.123
4. Вивчення нового матеріалу.* Подорож у минуле. Чарівний листочок нам ось про що розповість: давньословянське слово “осінь” означає час жнив. Тому спочатку “осінню” називали короткий період часу, а потім у це поняття об’єднали три місяці:вересень, жовтень, листопад. Часто ми чуємо: рання осінь, золота, пізня осінь. Вона нагадує вередливу царівну, котра то теплом повіє, то щедро золотом сипле, а то й може заплакати дощем, як оте мале дитя. Існує така легенда. За народним переказом Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. посилаючи осінь на Землю, Сонце сказало їй: Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедроюі люди полюблять тебе.5. Ознаки осені.* Робота з підручником. Відгадайте загадку (с.15);-Розгляньте малюнки. Розкажіть, які зміни відбулись в цю пору року в лісі, в парку, в саду, на городі?124
Ви листочки позбирайте синів осені згадайте.( діти збирають листочки і розподіляють їх за кольором: вересень – зелені,жовтень – жовті, листопад – оранжеві. На листочках пояснення назв місяців) Діти зачитують повідомлення про назви місяців і обговорюють . Вересень – цвіте вічнозелений кущ верес, що росте в українському Поліссі. Жовтень – листя жовтіє. Ходить осінь по покосах , в золото фарбує ліс І горять шовкові коси У зажурених беріз. Листопад – листя опадає. Листя з лип і беріз осипається, Стали трави, стежки золотистими, А тоненькі гілки – та й безлистими. Фізкультхвилинка. Вітерець ураз примчав І зробив чимало справ: Хмарки в небі розігнав І листочки позривав. Їх підкинув в вишину Й полетів у далину. 125
ми літали, ми літали І на землю посідали.6. Прикмети осені. Люди завжди прославляли осінь і багато цікавого помічали. На основі своїхбагаторічних спостережень вони склали народні прикмети: Грім у вересні – на теплу погоду. Сухий вересень – на пізню зиму. Ранній листопад – на холодну зиму.7. Узагальнення і систематизація знань.* Доповнення вірша. Сонце світить та не … (гріє),Листя кленів вже …(жовтіє). Летять пташки у путь …(далеку),Щпаки, зозулі і …(лелеки).* Гра “ Добери назви місяців” .… - рум’янець року.… - жовтню син, а зимі рідний брат.… - пахне яблуками, медом.…-ходить по краю та й виганяє птахів із гаю.126
** Творча робота “ Золота осінь” . Діти розфарбовують розмальовки (безлисті дерева).8. Підведення підсумків. Рефлексія. Чи сподобалась вам наша подорож?Скільки є осінніх місяців? Назвіть їх. Що нового ви дізнались про осінь?Які народні прикмети вам запам’яталися?Чому люди називають осінь “щедрою” ? Чи любите ви осінь? Чому?9. Домашнє завдання . Знайти народні прикмети про осінь; с.15-17.127
Свято осені. Мета: продемонструвати красу рідної природи восени засобами художнього слова; створити розвивально-ігрове середовище; задовольнити пізнавальнийінтерес дітей; розвивати творчі здібності учнів, вміння спілкуватись з товаришами; здійснювати морально-етичне, естетичне виховання. Святково прибрана зала: панно “ Осінь” , гірлянди з осінніх листочків, плакати,де написані прикмети осені. Обладнання: овочі, кошик, гриби, український рушник, коровай. Хід заходу. Учитель. Добрий день, щановні гості і господарі! Щиро запрошую вас на наше Свято осені.- Покосили пшениці й жита. ми й не зчулись, як минуло літо. вже надходить осінь золота, молоде, зелене сходить жито.- Зажурились квіти неспроста – вранці роси випадають білі. вже надходить осінь золота, жовкне листя у саду на гіллі.128
- Осінь, осінь! В гості тебе просим З щедрими хлібами, з високими снопами, З листопадом і дощем, З перелітним журавлем. Виконується пісня “ Осінь” . (До зали заходить Осінь.) - Добрий день, дорослі! Добрий день, малята! Я рада завітати на веселе свято! І золотих листочків я принесла багато! (За нею входять Листочки і виконують “ Танок Листочків” ). Учитель. Спасибі тобі, люба Осене і твоїм чудовим листочкам за такий дарунок. Ми дуже любимо тебе за твою щедрість, за запашне жовте листячко,та соковиті плоди в садку і на городі, за твою неперевершену красу. А зараз сідай разом з нами та послухай, які віршики вивчили наші дітипро тебе. Запрошуємо всіх до поетичної світлиці, де наші учні мовою художньогослова, пісні, танцю продемонструють чарівність та неповторність осінньої пори.129
- Листячко дубове, листячко кленове. Жовкне і спадає тихо із гілок. Вітер позіхає, тихо їх згортаєПопід білу хату та на моріжок.- Айстри похилились, ніби потомились,Сонечка нема – спатоньки пора!А корольки в’ялі до землі припали,Наче під листочком вогник догора.- В парках і садочках на доріжки й трави. Падають листочки буро-золотаві. Де не глянь, навколо килим кольористий,Віти напівголі й небо синє, чисте. Метушні немає – тиша й прохолода – Осінь золотава тихо й ніжно ходить.- Жовкнуть трави в полі, квіти у ліску,Облітає листя із дерев в садку. Сумно вітер виє, гілочки лама,Плачуть хмари сиві – сонечка нема.І пташок не чути в полі і в садках,Листячко зів’яле мокне на стежках.130
Учитель. Золотокоса красуня-осінь буває не тільки радісною, сонячною, а й сумною з вітрами і дрібним дощиком. Але у дощову погоду не варто сумувати-можна співати, танцювати. Заспіваймо пісню Кота Леопольда з мультфільму“ Кіт Леопольд і миші” .- Ось і крапельки-краплинки Пострибали по стежинці,Хмароньки збираються. Дощик починається.(Танок з парасольками). - Осінь мандрувала і завітала у ліси. І після осіннього дощику з’явилися гриби. ( Учні декламують вірші про гриби.)- В лісі тихо-тихо, золота пора – Хто збира горіхи, хто гриби збира. Я нарву калини, в кошик покладу, Чай ми будем пити, щоби не хворіти.(Вибігають дівчатка-калинки).-Червона я калинонька, стою у лісі цім,Стою я вся у кучерях, у листі золотім131
Свята я діждалася, одягла свій нарядІ ягодами стиглими порадую малят.- Із гілок калиноньки гірлянду ми сплетем,Станцюємо гарнесенько, таночок поведем.(Виконується пісня “ Ой, єсть в лісі калина” .)Учитель. Діти, осінь завітала не тільки у ліси, а помандрувала і в садки, і на городи.- Гарний дощик пройшов! У садку й на городі, що захочеш, те й збирай! А щож ми можемо зібрати на городі і в садку?( Виходять дівчинка і хлопчик з кошиками.)Огірки і помідори, і морквицю, і салат,Цибулини і перчини, і капусти цілий ряд. А які фрукти у саду дозріли?В саду поспіли сливи, яблука і груші. Ой, які вони красиві – покуштуйте, друзі!132
Увага! Увага! Спішіть, поспішайте! Господарі, гості, глядіть, не минайте,На ярмарок прошу гуртом, поодинці – Чекають усіх там чудові гостинці!( виконується український танок). На ярмарку нашім веселім, багатімЄ чим дивуватись і є що придбати. Мерщій- бо на ярмарок всі поспішайте,Осінні дари собі ви там придбайте,Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.( Під пісню “ Ходить гарбуз по городу” , виходять “овочі” ). Купуйте, купуйте мене – бараболю,Варіть і смажте із сіллю й без солі. Сто страв господиня з картоплі зготує! Картопля, як хліб, усіх нагодує. Беріть помідор, я – пречудовий,До вашого столу хоч зараз готовий.133
А я – морква – під сонечком щедрим зростала,Земелька водою мене напувала. Тому-то морквина така соковита. Морквяного соку вам треба попити.- Хто гострого хоче, часник хай придбає,Він всякі мікроби вогнем випікає. Всі овочі ми – з гарбузової родини,І виростаємо ми для людини. За це шануйте і любіть,І страви добрі з нас готуйте. Який салат без огірка,А що за борщ без буряка,Чи то без моркви, без капусти – Без нас в каструлі буде пусто! А фрукти ви теж не минайте,Які до смаку вам – придбайте!Сортів тут багато, усі вони різні,Ось – яблука ранні, ось – яблука пізні. Скуштуйте це яблуко – солодке, духмяне,У роті , немов би медок, воно тане.134
Груша я, хоч невеличка, та солодка і м’яка,І цвіла я, й наливалась, і поспіла – он яка!Понеси мене до мами, подаруночок зроби,Хоч я знаю, що матуся, всю віддасть її тобі.( Виходять діти з короваєм.)Купуйте, купуйте пухкий коровай! Пахне сонечком він краснимІ промінням теплим, ясним. Пахне полем, колосками і робочими руками. Ось коровай наш пахучий,Аж шкуриночку завив,Золотистий і блискучий,Наче сонечка напивсь. У народі коровай, як матір, поважають,Ця шана з часом не зника.І дорогих гостей завжди стрічають. Хлібиною в барвистих рушниках.135
Ой там, на базарі, продавали, жартували,Із покупками потому повертаємось додому. Учитель. Дякуємо щедрій Осені за дари, дякуємо,що завітала до нас на свято. Осінь. Щедрі осінні дари принесла я для дітвори,Я бажаю вам, щоб завжди на ваших столах був достаток,Щоб було що продавати, за що купувати,Щоб родила щедро нива, щоб у хаті все, як слід,Щоб довіку був щасливий український славний рід. Діти водять хоровод.136
Післямова. Формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи – є метою вивчення природознавства. Для того, щоб реалізувати цю мету, вчителю необхідно творчо працювати, залучаючи до цього процесу і учнів. Формування творчої особистості є одним з головних завдань сучасної школи. Особливу роль у творчому розвитку молодших школярів відіграє стимулювання їх навчальної діяльності. Спостереження шкільної практики свідчать, що урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання можна досягти значно кращих результатів. Першочергове значення слід надавати спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи. Як показала практика, значну увагу слід приділяти проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини через розв’язання проблем і здобування знань у конкретній діяльності. Посібник допоможе як вчителю, так учням урізноманітнити та поглибити навчальний матеріал, збагатити його цікавими відомостями про природні об’єкти та явища рідного краю, стимулювати учнів до вивчення природознавства.137
Список використаних джерел. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладівІз навчанням українською мовою. – 2012.2. Державний стандарт початкової загальної освіти// Початковаосвіта. – 2006. 3. Закон України “ Про освіту” // Освіта. – 1996. - №8. – с.6-10.4. Концепція національного виховання // Освіта, 1996.5. Концепція громадянського виховання особистості // Педагогічнагазета – 2000.6. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / Сухомлинський В. О. – К.: Рад. школа, 1988. 7. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / Сухомлинський В. О. – К.: Рад. школа, 1988.8. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник. Видання 2-ге,виправлене, доповнене / Фіцула М. М.-К.: “ Академвидав” , 2005. 138
9. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. Підручник для студентів педагогічних факультетів / Савченко О. Я. – К.: Лібриз, 1997.10. Говорун В. Д., Тимощук О. О. Річки Хмельниччини / В. Д. Говорун, О. О. Тимощук // 2010.11. Говорун В. Д., Тимощук О. О., Антонюк Н. В. Птахи Хмельниччини /В. Д. Говорун, О. О. Тимощук, Н. В. Антонюк // 2009.12. Говорун В. Д., Тимощук О. О. Гриби Хмельниччини / В. Д. Говорун, О. О. Тимощук // 2010. Байбара Т. М. Методика викладання природознавства./Байбара Т. М./Веселка, 1998.14. Гільберг Т. М., Сак Т. В. Природознавство, 2 клас/ Гільберг Т. М., Сак О. Я. К.: Генеза, 2012.139