Презентація "Позакласна робота - складова цілісного творчого освітнього процесу"

Позакласна робота - складова цілісного творчого освітнього процесу. Венгер А. О., вчитель початкових класів Миколаївської загальноосвітньої школи №44

План. Значення позакласної роботи з предмета. Принципи позакласної роботи. Основні види і форми позакласної роботи. Література.

Позакласна робота з предмета— важлива складова частина навчально-виховного процесу.

Значення позакласної роботи:підвищення рівня знань, закріплення умінь і навичок, набутих на уроках , розвиток здібностей, кмітливості, винахідливості, виявлення обдарованих і здібних дітей , сприяння їх подальшому розвитку. виховання моральних якостей дитини: волі, наполегливості в подоланні труднощів, доведенні до кінця розпочатої роботи, критичного ставлення до себе.

Основні загальнодидактичні принципи: принцип науковості; відповідність віковим можливостям учнів, принцип доступності; принцип наступності; принцип перспективності.

Специфічні принципи: врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять; взаємозв'язок позакласної роботи і класних занять; науковість; добровільність; наявність інтересу до вивчення предмету; вибірковість.

Організовується у вигляді ігор, розваг, змагань. Завдання носять проблемний характер, спрямовані на вирішення життєвих ситуацій. Групи створюють на добровільній основі. Враховуючи психофізичні особливості школярів, рівень їх загального розвитку, вчитель організовує заняття так, щоб матеріал був доступний для розв'язання, не викликав у них негативних емоційних переживань, сприяв розвиткові самостійності, ініціативності, активності учасників. Тривалість не є строго регламентованою і може бути від кількох хвилин до 45 хвилин. Особливості позакласної роботи

Основні форми позакласної роботи:систематична (постійно ведеться протягом року); епізодична (заходи, проводяться 1-2 рази на рік).

До систематичних форм належать: предметні гуртки; стінна преса; видання учнівського журналу; проведення радіопередач.

Форми епізодичної роботи: проведення ранків, вечорів; конференції; конкурси,змагання; виставки;екскурсії; предметні тижні; олімпіади.

Форми позакласної роботи з математики:- математичний гурток;- тиждень або місячник математики;- математичні вечори, математичні ранки;- клуби веселих і кмітливих математиків;- математичні вікторини, конкурси, турніри;- шкільні олімпіади;математична преса (класна і шкільна) математичні газети, бюлетені, стенди;- математичні екскурсії;- шкільні наукові конференції;- позакласне читання науково-популярної літератури з математики;- підготовка учнями повідомлень, рефератів, творів з математики;- виготовлення математичних моделей.   

Предметний гурток Заняття проводяться систематично (2 рази на місяць), за певним планом, при постійному складі учнів. Найкраще об'єднувати учнів одного класу. До роботи залучають тих учнів, які виявили бажання працювати в ньому. Зміст, види й форми її мають відповідати віковим особливостям учнів, рівневі їх загального розвитку. При доборі тематики враховуються інтереси й запити учнів, їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, важливість теми для навчання.

Діяльність вчителя: детально планує й готує кожне засідання, добирає потрібну літературу, наочні посібники, консультує гуртківців, навчає, як треба працювати з літературою, як готувати повідомлення.

Основні структурні елементи заняття гуртка: вступне слово керівника гуртка; виступи гуртківців з відповідними повідомленнями; виконання всіма учасниками гуртка практичних завдань; відповіді на запитання; підсумок заняття.

Предметний вечір Проводиться як самостійний вид позакласної роботи. Присвячується важливим проблемам або приурочується до знаменних дат. До участі в ньому залучають учнів ,учителів. Зал святково оформляють. Учні готують спеціальний номер стінгазети, виставку наочності, виготовленої гуртківцями, демонструють кращі учнівські зошити з творчими роботами, альбоми тощо. Тематика різноманітна.

Математичні фокуси нерідко використовуються на математичних вечорах.

Предметні ранки Доречно проводити для учнів одного або паралельних класів. У процесі підготовки потрібно надати можливості для самодіяльності учнів, для прояву їх самостійності і ініціативи. За кілька днів до проведення вивішується барвисте оголоше-ння про місце і час проведення , програму. Програма повинна бути різноманітною і змістовною. Потрібно враховувати тягу дітей до яскравого, таємничого і загадкового. Тривалість 40-45 хвилин.

Предметні змагання Привабливі тим, що в них намагаються взяти участь майже всі учні.  Учасники розбиваються на команди, які ведуть боротьбу за найшвидше і доброякісне виконання завдання.

Цікаві завдання з математики: рішення нестандартних задач; інсценування завдань; інсценування процесу вирішення завдань; математична вікторина; завдання на плакатах.

Предметні конкурси Міжнародний математичний конкурс “ Кенгуру ”; Міжнародна гра-конкурс “Русский медвежонок – языкознание для всех” ; Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс “ Колосок ”; Всеукраїнський конкурс з україно-знавства “ Патріот ”; Всеукраїнська мовознавча гра “ Соняшник ”.

Предметна вікторина Є однією з найлегших форм змагань, які можна організовувати під час проведення предметних тижнів, ранків, на заняттях гуртка. Дає можливість виявити кращого учня, кращу ланку школярів. Організація вікторини не вимагає багато часу. При доборі змісту і кількості завдань, необхідно враховувати умови, в яких проводиться вікторина, психологічні особливості учнів, сформованість у них тих чи інших прийомів роботи.

Олімпіада – змагання, яке стимулює потяг учнів до самоосвіти, викликає поглиблений інтерес до предмета, виробляє навички самостійної роботи, наполегливість, уміння долати труднощі.

Умови проведення олімпіад:   1. Масовість. Кожному учню повинна бути надана можливість узяти участь у олімпіаді. Реальним заходом забезпечення масовості є організація і проведення класних олімпіад.   2. Опосередкована участь батьків чи старших братів і сестер у підготовці молодших школярів.   3. Повне забезпечення вчителя дидактичним матеріалом, як до змісту завдань самої олімпіади, так і до завдань підготовчої роботи.    4. Проведення олімпіади в умовах режиму, за якого кожен учасник має виступити успішно, тобто розв’язати хоча б одну задачу. 5. Усім учасникам олімпіади оголошується подяка і даруються листівки з відповідними записами.   6. Поступовість у нарощуванні турів олімпіад. У 2 класі проводяться тільки класні олімпіади, у 3 – класні та шкільні, у 4 – класні, шкільні та міські.

Зміст роботи Для кожного туру журі розробляє план проведення олімпіади і визначає її зміст. Зміст і складність завдань визначаються як програмовим матеріалом, що вивчався на уроках, так і тим матеріалом, який зорієнтований на загальний розвиток учнів. У завдання олімпіади включають творчі роботи , запитання з різних розділів шкільного курсу , виконання різних практичних завдань.

Види завдань:   1. Завдання, пов’язані з важливими поняттями .   2. Завдання з елементами дослідження.    3. Завдання на відкриття "нових" зв’язків, залежностей, закономірностей (вправи на здійснення простих умовиводів, класифікацій та групувань предметів).    4. Практичні завдання і вправи.   5. Самостійно складені учнями вправи спочатку за аналогією, пізніше за даною умовою.   6. Вправи на кмітливість. Це завдання з логічним навантаженням, ребуси, кросворди.   7. Творчі вправи.

Предметні ігри. Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якій складається і удосконалюється самокерування поведінкою.

Умови проведення гри:а) гра повинна мати мету і бути зрозумілою;б) правила гри мають бути простими та доступними для усвідомлення; в) дидактичний матеріал необхідно добирати відповідно до програми класу, індивідуальних можливостей учнів; г) ігри не повинні втомлювати їх; д) рухливі ігри необхідно чергувати зі спокійними; є) гра має бути обов'язково закінчена; ж) кожен учень має бути активним учасником гри.

Діяльність вчителя визначення мети (навчальної, виховної, корекційно-розвивальної); визначення кількість гравців; добір обладнання; з'ясування найменших витрат часу на ознайомлення учасників з правилами гри; визначення тривалості гри та прийомів заохочення; підведення підсумків.

Інтелектуальна гра — це вид гри, що ґрунтується на застосуванні гравцями свого інтелекту та ерудиції.

Види інтелектуальних ігор: “ Що? Де? Коли? ” “ Зоряна година ” “ Знаю все ” “ Найрозумніший ” “ Брейн-ринг”

Випуск газети. Мета - прищепити школярам цікавість до предмета, навички самостійного читання, розширити світогляд.

Методика проведення Перші номери такої газети вчитель готує самостійно. Розбирає з учнями рубрики, зміст, вибирає завдання, які в ній висвітлюються. Дозволяє учням проявити самостійність і контролює їхню діяльність. У процесі роботи заохочує тих, хто взяв участь у підготовці матеріалу. На останньому етапі пропонує школярам випускати газету самостійно.

Види завдань: вправи, спрямовані на розвиток кмітливості, задачі-жарти, головоломки, ребуси, логічні вправи тощо.  

Предметні тижніМета: підвищення інтересу до предмета.

Підготовка до проведення: за 1-1,5 місяця створюється оргкомітет;складається план проведення тижня; визначається відповідальність за кожний захід; здійснюється розподіл обов'язків; оголошується про проведення тижня; складаються тексти вікторин.

Види предметних тижнів: тиждень української мови; тиждень математики; тиждень англійнської мови; тиждень природознавства; тиждень предметів худож-ньо-естетичного циклу.

Заходи: Понеділок – проведення конкурсів. Вівторок – день теоретичної інформації. Середа – екскурсійний день. Четвер – день інтелектуальних ігор. П'ятниця – проведення тематичних вечорів та предметних ранків.

Тиждень екології радіопередача “ Екологічна хвиля ”; конкурси творів, фотографій, кросвордів; конкурс малюнків “ Моя Земля в майбутньому ”; екскурсії до парку, зоопарку; екологічні вечори; вікторини; акції;екологічні ігри.

Предметний куточок. Мета - закріплення знань з предмета. Розміщується в класі, оформляється учнями під керівництвом вчителя. Його зміст має відповідати навчальному матеріалу, який висвітлено у програмі для даного класу.

Висновок. Позаурочна робота з предмета надає школярам додаткові можливості для розвитку здібностей, прищеплює інтерес до вивчення предметів. Головне призначення позакласної роботи - не тільки розширення і поглиблення теоретичного матеріалу, вивченого на уроках, а й розвитку умінь застосову-вати отримані на уроках знання до вирішення нестандартнихзавдань, виховання в учнів певної культури роботи над завданням.

Література1. Балк М. Б., Балк Г. Д. «Математика після уроків», М. «Просвещение», 1971.2. Богданович М. В. Математична олімпіада молодших школярів: Метод. посіб. для вчителя. – К.: Махаон-Україна, 2001. – 48 с.3. Василевський А. Б. «Завдання для позакласної роботи з математики», Мінськ: 1988.4. Коба В.І., Хмура О. О. Позакласна робота з математики в школі – К.: Рад. шк., 1968. – 376 с.