Презентація , "Права дитини".

Тема : Права дитини.

Історія розвитку прав дитини1959 Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй приймає Декларацію прав дитини, у якій визнаються такі права, як свобода від дискримінації, право на ім'я та громадянство. У ній частково проголошуються права дітей на освіту, охорону здоров'я і особливий захист.

У 1920 р., приїхавши до Женеви, вона утворила міжнародний союз «Рятуйте дітей», згодом реорганізований у Міжнародний союз захисту дітей.

Женевська декларація 1923 р.1923 Ліга націй приймає Женевську декларацію з прав дитини, проект якої був підготовлений Міжнародним союзом захисту дітей. У Декларації проголошуються права дитини на умови, необхідні для фізичного, морального та духовного розвитку; на особливу допомогу у разі голоду, хвороб, інвалідності чи сирітства; на звернення за допомогою у випадках гострої необхідності; на свободу від економічної експлуатації; на виховання, що сприяє формуванню почуття соціальної ответственности.

Конвенція OOH про права дитини Конвенція ООН про права дитини — міжнародний правовий документ, що визначає права дітей в державах-учасницях. Конвенція з прав дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом обов'язкового характеру, що присвячений широкому спектру прав дитини.

Права дитини на основі Конвенції про права дитини. Стаття 1 Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, що застосовується до цієї особи, вона не досягає повноліття раніше. Стаття 2 Усі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без дискримінації. Стаття 3 У всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 5 Уряд поважає відповідальність, правничий та обов'язки батьків чи членів розширеної сім'ї.

Стаття 6 Кожна дитина має невід'ємне право життя. Стаття 7 Дитина має право на ім'я та отримання громадянства, а також право знати своїх батьків та право на їхню турботу. Стаття 8 Дитина має право на збереження своєї індивідуальності та громадянства. Стаття 9 Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне у найкращих інтересах дитини. Стаття 12 Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага. Стаття 13 Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, отримувати та передавати інформацію та ідеї будь-якого роду. Стаття 14 Повинне поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії. Стаття 15 Дитина має право на свободу асоціацій та мирних зборів. Стаття 16 Жодна дитина не може бути об'єктом довільного чи незаконного втручання у здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції чи незаконного посягання на її честь та гідність. Стаття 17 Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації з національних та міжнародних джерел. Стаття 18 Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Які існують механізми захисту прав дитини/людини. Шляхи захисту прав дитини:- звернення до органів опіки та піклування; - звернення до суду; - звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування; - звернення до громадських організацій.

З цією метою держава вживає заходів щодо: зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності; забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям; боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питної води; створення безпечних і здорових умов праці; надання матерям належних послуг з охорони здоров’я у допологовий і післяпологовий періоди; забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров’я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам; розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я; пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, встановленому законодавством.

Право на імя та громадянство таття 7. Право на ім’я та громадянство Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство. Місце і порядок реєстрації народження дитини визначаються сімейним законодавством, реєстрацію актів цивільного стану, а підстави і порядок набуття та зміни громадянства визначаються Законом України "Про громадянство України", іншими нормативно-правовими актами. {Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1410-IV від 03.02.2004}

Право на достатній життєвий рівень Стаття 8. Право на достатній життєвий рівень Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформаціїСтаття 9. Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку. Це право включає свободу розшукувати, одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв’язку (комп’ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини. Їй забезпечується доступ до інформації та матеріалів з різних національних і міжнародних джерел, особливо тих, які сприяють здоровому фізичному і психічному розвитку, соціальному, духовному та моральному благополуччю.

Діти мають право звертатися до органів державної влади. Діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.

Право на захист від усіх форм насильства. Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

СТОП НАСИЛЬСТВУ

Права на відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини. Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Права дитини на майно. Стаття 17. Право дитини на майно Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна. У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Кулеба Микола Миколайович. Український суспільний і політичний діяч,  Уповноважений Президента України по правам дитини (2014-2021).

Дитина має право. Право на життя. Право на ім’я. Право на громадянство. Право на відсутність дискримінації. Право на свободу совісті і релігійних переконань. Право на життя з батьками. Право на працю. Право на відпочинок. Право на захист життя та здоров’я. Право на освіту. Право на відсутність рабства. Право на житло. Право на свободу слова. Право на отримання іинформації. Право користування досягненнями культури. Право створювати сім’ю. Право участі у науково-технічній та художній творчості. Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

У загальному сенсі порушенням прав дітей є обмеження їх у правах та можливостях, що надаються ним державою від народження для нормального та всебічного розвитку та формування особистості. У ширшому розумінні також відносять порушення прав, захищених нормами Законів України "Про охорону дитинства", "Про попередження насильства в сім'ї", "Про освіту", Конвенцію про права дитини, а також інші законодавчі акти. Зокрема, у Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право: – на особисте життя та захист від посягань на нього, право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, право на відпочинок та дозвілля; – на захист від економічної експлуатації та виконання будь-якої роботи, яка може нести небезпеку для здоров'я, бути перешкодою в отриманні дитиною освіти або завдавати шкоди її здоров'ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку. Що є порушенням прав дитини.

Що робити, якщо у школі порушують права дитини. Безперечно, не слід залишати такі випадки без уваги та реагування. Тим більше що освітяни, згідно із Законом України “Про освіту”, зобов'язані захищати дитину від будь-яких проявів насильства, включаючи психологічне. Безперечно, не слід залишати такі випадки без уваги та реагування. Тим більше що освітяни, згідно із Законом України “Про освіту”, зобов'язані захищати дитину від будь-яких проявів насильства, включаючи психологічне. У свою чергу у статті 35 Закону України "Про охорону дитинства" йдеться, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Якщо права дитини порушують її однокласники. Насамперед, до вирішення конфлікту слід залучати вчителів та шкільних психологів. Вони повинні "помирити" учнів і надалі спостерігати за їхньою поведінкою.Існують соціальні служби у справах дітей, за необхідності потрібно звертатися до них за допомогою у вирішенні подібних ситуацій

Про які свої права має знати кожна дитина. Конституція України говорить про те, що кожному гарантується право знати свої права та обов'язки. Це дозволяє запобігти зазіханням на них. Достатньо, щоб дитина знала, що всі рівні перед законом і суспільством, тому будь-які прояви насильства чи грубості до неї не повинні бути приховані, незалежно від кого вони надходять: від батьків, чи вихователів, чи навіть однокласників. Особливу увагу мають привертати батьки. Роз'яснювати насамперед у зрозумілій формі елементарні правила поведінки в ситуаціях, коли дитину ображають або намагаються експлуатувати. Це стосується і поведінки батьків – кожен повинен розуміти, що навіть вони не мають права грубо чи принизливо ставитися до своїх дітей, а за такого недбалого відношення знати про можливість дитини звернутися до уповноважених органів.

Стоп знущанню

Які права має кожна дитина. Основним міжнародним документом, у якому викладено права дитини, є Конвенція ООН з прав дитини. В українському законодавстві правовими документами, що регулюють це питання, є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України "Про охорону дитинства" та Цивільний кодекс України.