"Гендерні та сексуальні меншини".

Гендерні та сексуальні меншини. Підготував учень 10 – го класу. Яременко Юрій

Термінологія. Сексуальні меншини — збірний термін, який об'єднує осіб обох статей з мінорними за статистикою варіантами сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. До них відносять гомосексуалів, бісексуалів, а також транссексуалів (для яких тепер досить часто використовується термін «трансгендерні особистості», хоча це і не зовсім точно).

Прапор ЛГБТ— акронім, що виник в англійській мові для позначення лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів Гендерні меншини — люди, чия гендерна ідентичність відмінна від цисґендерної.

Гетеросексуальність - це одна з трьох можливих сексуальних орієнтацій, що визначається як емоційне, романтичне еротичне або сексуальний потяг лише і виключно до осіб протилежної статі. 

Двома іншими сексуальними орієнтаціями є бісексуальність і гомосексуальність. 

Бісексуальність - бісексуальна орієнтація - обумовлена ​​як емоційне, романтичне , еротичне та / або сексуальний потяг до осіб як свого, так і протилежної статі, не обов'язково в рівній мірі і не обов'язково одночасно. 

 Гомосексуальність - перевага представників своєї статі в якості сексуального партнера, об'єкта еротичного потягу та / або любовних відносин.

У лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інших представників сексуальної орієнтації, що відмінна від гетеросексуальної (ЛГБТ+) в Україні можуть виникати більші соціальні, правові, загальні державно-політичні проблеми, ніж у гетеросексуальних осіб або осіб, які мають більш звичну гендерну ідентичність в українському суспільстві. Некомерційні, одностатеві сексуальні відносини між повнолітніми особами в приватних умовах є законними в Україні, але основні соціальні установи та українці часто описують їх нетерпимо, негативно ставлячись до ЛГБТ і їх домашніх господарств (помешкань чи бізнес-установ), очолюваних одностатевими парами, які не мають законодавчого права на будь-який із заходів правового захисту, доступних для різностатевих пар. Українська ЛГБТ-спільнота поступово стає помітнішою і організованішою політично.

Знаменитості, що підтримують ЛГБТЕлтон Джон, Бред Пітт, Леді Гага, Эллен Пейдж, Мадонна, Еллен Дедженерес, Майлі Сайрус, Деніел Редкліф, Ліна Данем, Енн Гетевей, Біллі Айліш, Аріана Гранде та інші

Гендерні меншини

Гендерна нерівність — це ситуація, коли жінки та чоловіки не є фактично рівними за правами, можливостями та уявленнями про них внаслідок сексизму.

Не раз доводилося чути про те, що з рівністю чоловіків і жінок в Україні все в порядку. Мовляв, в нашій національній традиції закладено матріархат, і ніхто нікого не обмежує, а слово «гендер» навіяно європейсько-ліберальними тенденціями. На жаль, такої думки дотримуються і обивателі, і особи, удостоєні високих вчених звань і представники політичної еліти. Не такий страшний гендер, як його малюють

Гендерна нерівність: п’ять порушень прав жінок в Україні1. Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.

2. Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.

3. Мають меншість у владі. Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.

4. Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти.

5. Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.

Висновок: Протягом довгого часу гомосексуалісти, лесбіянки, транссексуали і бісексуали були змушені жити, приховуючи свою відмінність, мовчки терплячи переслідування, презирство, приниження, шантаж і навіть вбивства. Стаючи у всіх соціальних колах жертвами, об'єктами глузувань, пліток; відмінні у своїх сексуальних уподобаннях відкидалися всіма і вся. Суспільство, кероване стереотипами і забобонами заперечує права співтовариства лесбіянок, геїв, транссексуалів і бісексуалів. Але ні сексуальні уподобання, ні гнів від безсилля перед нерозумінням суспільства, думаючого, що всі невідповідне їх розуміння є чимось анормальним і ганебним. Кожна людина має право на повагу до його гідності, незалежно від його кольору шкіри, мови, матеріального доходу, культури, релігійної віри, політичної ідеології чи сексуальних переваг. ДАВАЙТЕ БУДЕМО ЛЮДЬМИ

Дякую за увагу