Робота з джерелом«Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд), а саме в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтає лід на річці Дніпро, знову повертаються в Київ». Чому князі вирушали на збір полюддя у листопаді? Чи була справедливою така система оподаткування у русичів? Як полюддя впливало на матеріальне становище підвладних племен? Константин Багрянородний. «Про управління імперією»
Після скасування права безмитної торгівлі для руських купців візантійським урядом Ігор 941 р. учинив морський похід на Константинополь, під час якого візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем»Новий похід Ігоря, який стався 944 р., завершився підписанням на Дунаї договору, що передбачав сплату руськими купцями мита й надання руськими князями воєнної допомоги Візантії
Робота з таблицею «Правління князя Ігоря Рюриковича (Старого)»{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Князь Роки правління. Внутрішня політика. Зовнішня політикаІгор912-945 рр. Продовжував об’єднання племен. Зміцнював центральну владу912 р.- зломив опір деревлян. Основна форма збору податків - полюддя915; 930 рр. – походи проти печенігів941 р. – поразка під Константинополем944 р. - договір з Візантією про військову допомогу та встановлення мита для руських купців912-913 рр. вдалі походи на Закавказзя 915-920 рр. воював із печенігами
Після вбивства древлянами Ігоря (945 р.) Ольга:розправилася з послами древлян, які прибули до Києва;спалила місто Іскоростень - столицю древлян;древдянського князя Мала та його дочку Малушу взяла в полон.скасувала правління деревлянського князя Мала, підпорядкувавши деревлянську землю безпосередньо Києву.
Конфлікт з древлянами виявив усю недосконалість управління державою. Княгиня Ольга упорядкувала систему збирання данини:замінила полюддя на повоз;створювались спеціальні укріплені пункти (погости), в яких представники княгині приймали данину чітко визначила розмір данини - за «уроки»
Задля поновлення мирного договору між Руссю та Візантією Ольга 957 р. здійснила подорож до Константинополя«Повість минулих літ» свідчить: імператор Константин Багрянородний, побачивши княгиню, вирішив одружитися з нею. Ольга поставила умову, що перед одруженням має охреститись, а за хрещеного батька зажадала самого імператора. Після хрещення Константин знову почав розмову про одруження, але у відповідь почув: «Чи може дочка одружуватися з батьком?»Яку подію описує «Повість минулих літ»?
959 р. Ольга відправила посольство до майбутнього німецького імператора Священної Римської імперії Оттона І з проханням надіслати до Києва єпископів для поширення християнства. 961 р. Оттон І надіслав до Києва кількох священників, але населення чинило опір християнізації. Після невдалої спроби поширити християнство на руських землях, та під тиском язичницької опозиції Ольга відійшла від державних справ, передавши управління Руссю князю Святославу.
Робота з таблицею «Правління княгині Ольги «Мудрої»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Княгиня. Роки правління. Внутрішня політика. Зовнішня політика. Ольга945 – 964 рр. Придушила деревлянське постання. Провела податкову реформу (запровадила «уроки» та «погости»)946р, 957 р. - дипломатичні візити та підписання нових угод з Візантією959 р. та 961 р. - обмін посольствами з Оттоном І (імператор Священної Римської імперії )
Отже По смерті Олега на київському столі утвердився син Рюрика - Ігор. Попри спроби, князеві не вдалося розширити кордони Київської держави і приборкати племена деревлян. У зовнішній політиці Ігор продовжив традицію попередників, здійснивши кілька походів проти Візантії і уклавши письмовий договір із імперією. Княгиня Ольга, яка правила від імені малолітнього княжича Святослава, уславилася виваженими й мудрими заходами внутрішньої і зовнішньої політики. Здійснила податкову реформу, упорядкувала збір данини, приборкала непокірні племена. Підтримувала дипломатичні відносини з Візантією, намагалася налагодити взаємини з німецьким імператором. Другою серед київських князів прийняла хрещення за візантійським обрядом.