Презентація "Природні чудеса України"

Природні чудеса України Підготувала вчитель Литовсько-українського ліцею №1 Людмила Сироїд

Асканія-Нова. Багата чудесами й наша Україна. Серед них заповідник Асканія-Нова. Дивне почуття народжується тут, у степу; наче хвилюється навколо тебе море, хвилі, покриті срібною піною, котяться усе далі й далі. Тільки немає гучного гуркоту хвиль, і повітря напоєне не морською свіжістю, а ароматами різнотрав’я. Де ж причаїлося це диво – срібний степ?Щоб помилуватися ним. Треба приїхати до Асканії-Нови – біосферного заповідника, що знаходиться на Херсонщині. Одним із семи природних чудес світу вважають тутешні ковилові степи. Ось через що степ здається посрібленим – це колишуться сиві ковилові колоски. У всій Європі немає такої великої ділянки заповідних ковилових степів, тільки тут можна милуватися палітрою, створеною самою природою. Зажадає природа яскравих фарб – і спалахують в Асканії-Нови різнобарвні тюльпани, льон, іриси. Багато рослин у заповіднику, таких рідкісних, шо їх занесли до Червоної Книги України. Але пристановище тут знайшли не лише рослини! Байбаки й ховрахи. Лисиці й ласки – усіх приймає степ, усіх приймає степ, усім дає притулок. Їжу й захист. А в одній з ділянок Асканії-Нови живуть дикі олені, бізони, лані, коні Пржевальського, бізони, буйволи – копитні жителі різних країн і навіть континентів. Уживаються на українській землі туркменські кулани й африканські антилопи нільгау, гну, канна, зебри і гості з Індії – гаяли. Тут же зупиняються й вічні мандрівники – перелітні птахи. Журавлі, гусаки й качки – часті постояльці Асканії-Нови.

Світязь. Стародавня легенда розповідає. Як один князь поспішив до свого друга на допомогу і залишив свій власний замок без захисту. Але небезпека прийшла зненацька, і беззахисний замок був узятий в облогу. Тоді дочка князя заблагала, звертаючись до небес, щоб замок і жителі не дісталися ворогу. Тільки-но вона договорила, як розступилася земля, і вороги замість замка побачили перед собою… озеро! Зараз це озеро називають Світязем. Світязь – перлина неповторних Шацьких озер, що їх називають українським Байкалом. Славний Світязь своїми розмірами – це найглибше озеро України, до його дна в деяких місцях цілих 58 метрів. І чистотою води Світязь не поступається – озеро живиться підземними джерелами, і вода прозора навіть на глибині до десяти метрів. До речі, вода не тільки кришталево-прозора, але й цілюща! Ще за старих часів люди помітили, що рани, промиті озерною водою, загоюються швидше. А в наш час учені з’ясували, що у воді Світязя є… срібло! Воно допомагає впоратися зі шкідливими бактеріями в ранах і сприяє загоєнню. А от для польських красунь воду зі Світязя спеціально возили у Варшаву з інших причин: після купань у воді Світязя шкіра ставала еластичною і гладенькою, немов шовк. І все тому, що в цій воді є й гліцерин!У кришталево-чистих водах Світязя знайшов пристановище дивний мешканець – риба вугор!Посередині озера красується таємничий острівець, шо виник, за переказами, на місці де хлопець і дівчина перетворилися на явір і липу. Зараз цей острів називають Островом закоханих. Шацькі озера, ло яких належить Світязь, з’явилися більше десяти тисяч років тому.

Синевир Жителі Карпат розповідають давній і прекрасний переказ. Дуже давно жив у цих місцях багатий граф, і була в нього донька-красуня. Звали дівчинку Синь, адже в її прекрасних очах можна було побачити всю синяву небес. На лихо, закохалася красуня Синь у простого музиканта Вира, який підкорив її серце дивними й чарівними мелодіями своєї сопілки. Вир відповів дівчині взаємністю, і здавалося закоханим, що навіть рідні Карпатські гори не міцніші, ніж їхнє кохання. Граф. Довідавшись про вибір дочки, розлютився. Не такої пари він хотів для неї. Знаючи, що йому не вдасться погасити кохання, граф наказав своїм слугам позбутися нещасного музиканта. Що вони й зробили. Зіштовхнувши на юнака камінь з гори. Не було меж горю Сині, день і ніч лила вона сльози над місцем, де загинув її коханий. Сльози лилися й лилися, заповнюючи собою все навколо, але не було сил у Сині зупинитися й піти, не могла вона забути своє кохання. Так і сховала вода двох закоханих, давши початок найчарівнішому озеру України – Синевиру. Посередині озера є невеликий острівець. Якщо стати на нього й загадати найзаповітніше бажання – воно обов’язково здійсниться. Особливо допомагає Синевир закоханим. Немов на згадку про давню легенду, піклується Синевир, щоб закохані ніколи не розлучалися й жили разом довго й щасливо. Синевир – дійсно найбільше і найкрасивіше гірське озеро Карпат. Тому й дають йому поетичні назви: Морське Око, Перлина Карпат. З’явилось озеро Синевир близько десяти тисяч років. Синевир – диво України, прозорою водою якого їдуть помилуватися люди з різних країн. Зберігає свій величний спокій озеро, немов велике око милується синіми небесами Карпат.

Києво-Печерська лавра. У всьому світі Києво-Печерська лавра вшановується як святиня православ’я. Її назва походить від слова печери, тому що перші ченці на цій території жили саме в печерах. А лавра – це почесна назва, яку дають лише великим і значущим монастирям. Увінчана численними золотими куполами, піднімається вона над Дніпром, відбиваючи відблиски сонця вдалечінь і часом навіть засліплюючи своїм світлом. Головною відмінною рисою Києво-Печерської лаври стало те, що від певного моменту вона стала не тільки духовним, але й культурно-освітнім центром. Сюди з’їжджалася велика кількість освічених і знатних людей. Територія Києво-Печерського монастиря займає понад двадцять гектарів. Він розташований в центрі столиці України — Києві, який ще з IX століття, як сказано в «Повісті минулих літ» (труд преподобного Києво-Печерського Нестора Літописця), іменується «матір’ю городам руським». Тут знаходиться більше ста споруд, в число яких входить безліч церков. У недільний день в Лаврі звершується до десяти Божественних Літургій. Але і в будні дні в різних храмах обителі постійно звершуються богослужіння. Шість древніх підземних храмів монастиря знаходяться в Дальніх і Ближніх печерах. Засновники колиски монашества на Русі — преподобні Антоній і Феодосій Печерські за Промислом Божим також спочивають своїми святими мощами в печерах, але під спудом, приховані, віриться, до часу, від очей людських.

Архітектурний комплекс Софія Київська. Будинок Софійського собору – диво, яке прийшло до нас сивої давнини. Стародавній пам’ятник архітектури й монументального живопису заснували в XІ ст. за наказом Ярослава на честь перемоги над печенігами. У свій час собор відіграв величезну роль у нашій історії. При соборі були створені перші відомі в Україні бібліотеки й школа. Величезному цінність становлять відомі усьому світові софійські мозаїки, чарівні стародавні фрески на стінах. Тут зображені лики святих і родини князівської родини, сцени з князівського життя. Однак найбільшу увагу привертають давні написи, вирізьблені на твердих матеріалах,- деяким з них майже тисячу років. На стінах храму є фрески із зображенням Ярослава Мудрого, його дружини та дітей. Це перші зразки українського портретного живопису. Окрасою Софії Київської є ряд інших світських фрескових картин: полювання на ведмедя, прийом візантійського імператора тощо. Досить довго собор використовувався як усипальниця київських князів. Зберігся до наших днів різьблений саркофаг Ярослава Мудрого та його дружини. Спочатку Софія Київська мала 13 куполів, які символізують Ісуса Христа та дванадцять апостолів. У XVII столітті при реконструкції собору число бань збільшили до 19. Зовнішній вигляд храму став нагадувати стиль бароко. Софія Київська так само, як і Києво-Печерська лавра, включена до реєстру пам'ятників всесвітнього значення ЮНЕСКО

Острів Хортиця. Легендарний острів таїть чимало чудес. Відомий своєю багатою й розкішною природою, він також зберігає численні археологічні знахідки від часів скіфів і печенігів до часів козаків. Острів на Дніпрі перебував на одному з найважливіших торговельних шляхів, що зв’язували слов’ян із греками. Саме з Хортиці почалася історія Запорозької Січі, коли в 1552-1557 рр. Дмитро Вишневецький заснував тут перше укріплене містечко. Нові фортеці на острові побудував легендарний Петро Конашевич-Сагайдачний 1617р. Хортиця – надзвичайно мальовничий острів. З усіх боків його піщані береги омиває Дніпро. Далі розкинувся густий зелений ліс з духмяними травами, дивовижними квітами. Великий Луг, що починався з південного краю Хортиці, колись давав можливість козакам займатися полюванням, риболовлею і скотарством.Є чимало версій щодо походження назви острова. З одного боку, знаючи, що на острові під священними дубами слов’яни приносили різні жертви богу Хорсу, можна припустити, що Хортиця має слов’янське коріння. З іншого боку існує грецьке слово хортос, що означає луг, галявина. Найдивовижніше природне явище Хортиці – мальовничі западини з пологими трав’янистими схилами – балки. Острів оточують численні острови й скелі, які також є територією заповідника. З північного краю піднімаються Три Стовпи, які складаються із трьох скель. Диван або Крісло Катерини, Середній Стовп і Похилий Стовп. Проходи між ними називають Воротами. Диван Катерини отримав свою назву від народної легенди, яка розповідає, що під час своєї подорожі в Херсон імператриця Катерина ІІ затрималася в цьому мальовничому місці.

Музей «Писанка»Славиться по світу українська писанка – яскрава і барвиста, з різноманітними візерунками й мотивами. Несе писанка радість, і хочеться знову милуватися цим маленьким дивом – творінням народу. Виявляється у місті Коломия є унікальний музей – єдиний у світі музей писанкарства! Та й сам музей має форму писанки, заввишки 14 метрів, а усередині він оздоблений візерунком з кольорового скла – вітражем. І красується величезна писанка – диво України. З усієї країни їдуть сюди гості подивитися й подивуватися майстерності й фантазії українських майстрів, торкнутися історії нашого народу. Кожний малюнок має прихований зміст. Наносячи на яйце фарбу, майстер немов писав на ньому священний текст. Ці символи були відомі лише утаємниченим і становили основу магічних обрядів. Один малюнок допомагав, на думку наших предків-язичників. Захистити свого хазяїна, інші мали принести в оселю радість. Й дотепер подарувати писанку – означає побажати щастя й здоров’я. Коли в Україну прийшло християнство, писанки стали символом свята воскресіння Ісуса Христа. На Великдень писанки, після того як їх освятять у церкві, дарують людям зі словами «Христос воскрес!», на що відповідають «Воістину воскрес!»У музеї можна побачити приголомшливу колекцію писанок – понад шість тисяч! Трудилися над ними майстри й майстрині з усієї України. А ще «живуть» у музеї іноземні писанки – гості з Польщі, Чехії, Канади, Франції, Індії, США. Вік цих писанок теж дивує, адже декотрим більше ста років.