Презентація "Природні комплекси материків та океанів"

Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

Найбільший природний комплекс Землі - географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси.

Внаслідок тривалої взаємодії на материках та в океанах сформувалися різні за розмірами ділянки з певною однорідністю рельєфу, клімату, рослинного і тваринного світу, ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК).

Природно-територіальний комплекс - закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему.

Ландшафт порівняно однорідна ділянки географічної оболонки. У минулі геологічні епохи, коли іншими були кліматичні умови материків, співвідношення суходолу та океану, іншими були й ландшафти материків. У наші часи активним чинником, що змінює ландшафти, є господарська діяльність людей, що спричиняє перетворення природних ландшафтів на природно-антропогенні.

Широтна зональність - це закономірна зміна природних компонентів та природних комплексів від екватора до полюсів.

Широтна зональність зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі. Найбільше широтна зональність проявляється в межах великих рівнин. Там чітко простежуються зональні природні комплекси - географічні пояси та природні зони.

Географічні пояси найбільші широтні зональні підрозділи географічної оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясами і мають одні й ті самі назви.

Природні зони - великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків.

Формування природних зон на суходолі обумовлено насамперед типом клімату, а назва характером рослинності. У Світовому океані також існують природні зони, але таких яскраво виражених розбіжностей, як на материках, у них немає.

Вертикальна поясність - закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості.

Вертикальна поясність зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою: зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів. У Світовому океані також є своєрідна вертикальна поясність - зміна властивостей водних мас із глибиною та відповідно, й органічного світу.

Зміна природних зон на рівнинах пояснюється зміною кліматичних умов з географічною широтою. Висновок 1

Формування вертикальних поясів у горах обумовлено зміною кліматичних умов з висотою. Кількість висотних поясів залежить від висоти гір і їхнього місця розташування. Висновок 2