Сільськогосподарські угіддя охоплюють більш як 70 % площі нашої країни. Розораність території є найвищою у світі — 81 %. Найбільше ріллі — понад 90 % (!) — мають Кіровоградська, Вінницька й Тернопільська області. 33 млн га орних земель створюють основу для масштабного розвитку рослинництва. Продукція рослинницької сфери,а також наявність пасовищ дають змогу розвивати тваринницьку сферу. Структура сільськогосподарських угідь в. Україні.
Роль кліматичного чинника у формуванніструктури сільського господарства. Територія України розташована у двох кліматичних поясах: помірному та субтропічному. Клімат помірного кліматичного поясу помірно-континентальної області, у межах якого розташована більша частина площі нашої країни, характеризується яскраво вираженими чотирма порамироку. Зима відносно м’яка, із частими відлигами.
Роль кліматичного чинника у формуванніструктури сільського господарства. Україна має значні агрокліматичні ресурси завдяки відносній однорідності клімату на більшій частині території, м’якій зимі,великому безморозному періоду та достатній кількості опадів. Шкідливого впливу сільському господарству завдають такі кліматичні явища, як посухи, град, приморозки, а в південних районах — суховії й урагани, інколи малосніжні й безсніжні зими.
Ґрунтовий та орографічний чинники формування структури сільського господарства. Більша частина території України лежить у степовій і лісостеповій природних зонах, у межах яких основним типом ґрунтів є чорнозем. Наша країна володіє третиною світових чорноземів, що визначає переважно рослинницьку спеціалізаціюсільського господарства. В Україні вони не лише домінують за площею, а й відзначаються своєю потужністю. Чорноземи є сприятливими для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, особливо зернових. Родючими є також сірі, лісові й каштанові ґрунти (останні потребують поливу для збільшення врожайності).
Ґрунтовий та орографічний чинники формування структури сільського господарства. Розвиток сільського господарства визначає також орографічний чинник — характер та особливості рельєфу. Територія. України здебільшого рівнинна, а отже — сприятлива для аграрної діяльності. Якісна оцінка ґрунтів за їхньою родючістю називається бонітуванням. Це дає змогу визначити найсприятливіші площі для вирощування тих чи тих сільськогосподарських культур. Бонітування здійснюється за 100-бальною шкалою.
Видова структура сільського господарства України тайого зв’язок з іншими видами національної економіки. Сільське господарство є однією з найважливіших ланок економіки, бо саме в ньому формується близько 3/4 усіх фондів особистого споживання. За рахунок роботи підприємств аграрного сектора національної економіки населення забезпечує свої потреби в продуктах харчування. Цей сектор створює сировинну базу для розвитку легкої промисловості. Завдяки йому формується значна частина українського експорту: олія, цукор-пісок, м’ясо й м’ясопродукти, молокопродукти, сири, вершкове масло, кондитерські вироби, шкіра.
Україна є одним зі світових лідерівза збором цукрових буряків, картоплі та пшениці. Виробництвом, переробкою й логістикою продуктів харчування та іншої сільськогосподарської продукції займається агробізнес. Видова структура сільського господарства України тайого зв’язок з іншими видами національної економіки
Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства України. Сільське господарство України має чимало проблем, які гальмують його повноцінний розвиток. Основними з них є: низький рівень механізації виробництва, застаріла техніка, відносно висока частка ручної праці, значні втрати продукції під час її транспортування та зберігання. Але попри це Україна має унікальні природні передумови для розвитку сільського господарства і є одним з визначних експортерів.
В Україні представлені всі основні види сільського господарства. Перевагами розвитку сільського господарства в нашій країні є сприятливі кліматичні, ґрунтові й орографічні чинники. Основними недоліками розвитку сільського господарства є низькийрівень механізації виробництва, застаріла техніка, висока частка ручної праці тощо. Підсумуємо: