Презентація "Природно-географічні умови Стародавнього Єгипту та господарство єгиптян"

2021р. Пивовар С. В.,вчитель історії, учитель-методистПриродно-географічні умови Стародавнього Єгипту та господарство єгиптян КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 37

Схема-матриця ментальної карти. Ментальна карта – це незамінна маршрутна карта-пам’ятка. Ментальна карта відображає слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова 

Географічне розташування. Утворення держави. Заняття. Додаткова інформація. Робота у групах. Самостійна робота. Завдання. Ключові слова

Географічне розташування. Утворення держави. Заняття. Додаткова інформація. Робота у групах. Самостійна робота. Оглядова карта. Таблиця. Аналіз джерел. Статистичні даніПогляди дослідників. Аналіз джерел. Статистичні даніПогляди дослідників

Єгипет - назва походить від давньогрецької грец. Αἴγυπτος (Айгюптос). Стародавні єгиптяни називали свою країну «Та-Кемет»«Термін «та-кемет» означає «чорнозем» (якщо бути дуже точним, за сучасною класифікацією ґрунтів, в Єгипті - червонозем), а не слово «Єгипет», а назва Єгипту – просто Кемет (коптський варіант вимови: Кемі)» Канд. іст. наук О. РомановаЄГИПЕТ

}в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Номи. Нижній Єгипет. Фараон - правительмав необмежену владубув верховним жерцемвважався богом(сином бога)призначався верховним суддеюбув головнокомандувачембув найбільшим власником. Структура суспільства. Фараон. ВельможіЧиновники, воїни, наглядачи. Селяни, ремісники, торговціРаби вершаневод. Зрошувальні споруди дамбигребліканалимала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Заняттяпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Особливості природи. СприятливіНесприятливіДуже тепло. Відсутність опадів, жара. Родючий грунт. Болота на низовинах, повень. Волога при розливах. Близькість пустелі, хамсінпроцес колонізації Нільської Долини та Дельтивикористання цілинних земель. Протягом Раннього і Давнього Царства зрошувальні спорудизрошувальна (іригаційна) система. За епохи Першого перехідного періоду. Необхідністьіригації будівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння Фїви. Верхній Єгипет. Мемфіс Єгипетська держава. Утворення держави

Період. ДинастіїДати. До об'єднання в єдину державу. Додинастичний Єгипет. До 3100 Раннє Царство (Архаїчний Єгипет)I-II3 100--2800 Доба царства. Стародавнє (Старе) Царство. III--VI2800--2250І Перехідний період. VII--X2250--2050 Середнє Царство. XI-XII2050--1750 II Перехідний період. XIII-XVII1710--1560 Нове Царство. XVIII-XX1580--1085 Занепад Єгипетської держави (це епоха, що включає в себе низку іноземних правлінь на території Єгипту, які переривались періодами незалежності.) Пізнє Царство. XXI-XXXXI-IV ст. Першу періодизацію староєгипетської історії склав жрець Манефон. Він поділив історію країни від появи першої династії фараонів до епохи Олександра Македонського на три великі періоди, назвавши їх Стародавнім, Середнім та Новим царствами, причому помістив у кожен з цих періодів по 10 династій фараонів. Такий рівномірний розподіл династій по періодах, звичайно, умовний. Умовні також і самі династії, бо в одних випадках єгипетський хронограф зараховував до однієї династії представників різних царських родин, в інших — представників однієї царської родини поміщав у різні династії. В XIX ст. німецький єгиптолог К. Р. Лепсіус використав першу періодизацію для сучасної періодизації, яка з деякими уточненнями набула такого вигляду: Періодизація староєгипетської історії «Раннє та Давнє царство (31-22 століття д н.е), Середнє та Нове царство – періоди розквіту, перетворення Єгипту на світову державу (21-11 ст. до н.е), та Пізнє царство (10-4 століття до н.е.).» (Підручник, с. 47) «Спрощення, веде до перекручення, окремі періоди викинуті, інші механічно об’єднані»канд. іст. наук О. Романова

Працюємо з картою. Географічне розташування. З ’ясуйте географічне положення країни.1. Назвіть материк, на якому вона розміщена.2. Назвіть найбільшу річку.3. Визначте, чи має держава вихід до морів.

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташуванняспекотний, посушливийу травні-червні з пустелі дме суховій — хамсинповеніЗ ’ясуйте особливості клімату. Переглянути презентацію«Розлив Нілу»У липні Ніл розливався внаслідок тропічних злив у Центральній Африці, де розташовувалися озера, звідкіля брала початок річка, а в горах Абіссінії тануть сніги. Повінь швидко просувається з півдня на північ і за 2 – 3 тижні весь Єгипет уже вкритий водою, яка заливає і дельту , і долину, частково винищуючи все на своєму шляху. У листопаді повінь припинялась, щедро зволоживши землю і вдобривши залишками рослин, перенесених водою з озер, які, перемішавшись із гірськими породами, перетворювались в родючий мул. До наступного розливу на такому ґрунті, у жаркому кліматі , чудово розвивались рослини. У низинних місцях вода застоювалась, утворювалися болота, які заростали чагарником. З року в рік з неймовірною ритмічністю і точністю відбувається це відновлення землі. Відомо, що в цей період на кожному гектарі полів осаджувалося більше 20 тонн родючого мулу. Тільки вузька смужка землі була благословенним дарунком Нілу, тому що розливи рік смужка землі була благословенним дарунком Нілу, тому що розливи ріки приносили родючий мул і вологу Розливи Нілу не тільки удобрюють, а й зрошують землю країни, де практично немає дощів. Робота з документом (самостійно){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Особливості природи. Сприятливі (р. Ніл, оазиси)НесприятливіДуже тепло. Відсутність опадів. Родючий грунт. Болота і зарослі на низовинах. Волога при розливах. Близькість пустелі

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Природні умовиклімат спекотний, посушливийхамсін (зазвичай приходить у квітні)повень (червень-вересень)Рослинний світ

Акація Тамариск СмоківницяІнжир Сикомор Персей Пальма дум. Пальма фінікова. Папірус

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташуванняклімат спекотний, посушливийхамсінповень. Рослинний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотосnамарисксмоківниця (фіга, інжир) сикомор (дика смоківниця)персейпальма (фінікова та дум) Тваринний світ?Дослідження. Манго походить із Південної Азії, до Єгипту ця рослина потрапила не раніше ніж у 10 ст. н.е. Чи знали єгиптяни манго?Природні умови

Тваринний світ

Зебу. Антилопа. Орікс Козеріг Бубал. Віслюк Вівця. Кози. Корова

ТВАРИННИЙ СВІТ Довідкова Єгиптяни вивели з зебу кілька порід худоби, які розрізнялися не тільки своїм зовнішнім виглядом, але і якістю свого м'яса. За часів Давнього царства головною за значенням була довгорога порода. Ці тварини мали надзвичайно довгі роги, вигнуті зазвичай у формі ліри, рідше — у формі напівмісяця. На рельєфах Давнього царства є також зображення биків і корів, які залишалися безрогим на всіх стадіях свого життя. Їх вважають третьою породою. Вважається, що їх високо цінували як особливо вишукану химерну породу худоби. Також вирощувалися кози, вівці, віслюки, антилопи, орікси, бубали, козеріги. Дорослих тварин називали «молодою худобу»; як і биків, їх так само прив'язували до кілків і таким же чином, як биків, відгодовували тістом.

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Природні умовиклімат спекотнийхамсін повеньзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Рослинний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотосодомашнені дикі

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Зробіть висновки, як природні умови країни впливають на заняття, спосіб життя населення.клімат спекотнийхамсін повеньзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Родовища декоративних каменівпапірусфінікові пальмиакаціїлотосодомашнені дикі Рослинний світпорфірграувакаалебастрсердолік. Природні умови. Шматок порфіру. Алебастр. Сардонікс — сердолік з прямими паралельними шарами переміжних бурого, білого і голубувато-сірого кольорів. Заняття

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальство. Торгівля. Ремесло. Землеробство. Скотарство Заняття. Природні умовиклімат спекотний, посушливийхамсін повень

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Землеробство. Природні умови. Заняттяклімат спекотнийхамсін повень. Тваринний світзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакоровапроцес колонізації Нільської Долини та Дельтивикористання цілинних земель. Протягом Раннього і Давнього Царства За епохи Першого перехідного періодузрошувальні спорудизрошувальна (іригаційна) система. Раннє Царство. I-II3100-2800 Стародавнє (Старе) Царство. III--VI2800-2250І Перехідний період. VII--X2250-2050 Середнє Царство. XI-XII2050-1750 II Перехідний період. XIII-XVII1710-1560 Нове Царство. XVIII-XX1580-108512Іригація –система штучного зрошування полів шляхом створення зрошувальних споруд папірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ «Уявлення про єдину загальнодержавну іригаційну (зрошувальну) систему, яка ніби то існувала від найдавніших періодів існування єгипетської цивілізації, не відповідає дійсності». Канд. іст. наук О. Романова«З виникненням єдиної держави було створено об’єднану систему штучного зрошування». Поментун О.І., П. В. Мороз, Ю. Б. Малієнко. Всесвітня історія. Історія України. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, Освіта, 2014., с. 50

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Природні умовиклімат спекотнийхамсін повень. Землеробство (іригаційне) Необхідністьіригації на рівні окремих земельмала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Заняттязебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Землеробство (іригаційне) Природні умови. Заняттяберегові дамбипоперечні греблі від берегів річки до передгір'ївводовідвідні канали. Зрошувальні споруди Роздивиться ілюстрацію. ВИСНОВОКІригація дозволяла збільшувати площі посівних земельїї роль зростала із зростанням кількості населення та поступовим розширенням зовнішньої і внутрішньої торгівлі збіжжям (хлібних злаків)Єдиної загальнодержавної іригаційної системи в Стародавньому Єгипті так і не було створеноклімат спекотнийхамсін повень. Тваринний світзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Довідка. До Першого перехідного періоду немає слів «дамба», «іригація» в письмових джерелах.«Канали в Єгипті зводили не лише для зрошення, а і для осушення болотистих місцевостей. Це характерно особливо для Дельти Нілу, де канали зводили для дренажу, і відводу зайвої води, щоб перетворити болотисті землі на придатні для обробітку. Зокрема, така дренажна система існувала за Нового Царства в районі стародавнього Аваріса та Пер-Рамсеса і нещодавно була знайдена археологами в місцевості поблизу ель-Даба». Канд. іст. наук О. Романовапапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Землеробство (іригаційне) Заняття. Вирощувалиячміньпшеницючорне просо (дурру)льонцибулюогіркичасникредькугарбузидинікавунигранатвиноградінжир. Природні умови. Зрошувальні споруди дамбигребліканалимала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняклімат спекотнийхамсін повеньзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Необхідністьіригації

У плуг запрягали биків, орали поле і засівали його пшеницею та ячменем. Після сівби на поле виганяли корів та овець, щоб вони своїми ратицями втоптали зерно в землю, інакше воно засохне під палючими променями сонця. Селяни мідними серпами зрізали самі лише колоски. Збирали їх в  мотузяний лантух. Потім на току колоски кидали для обмолоту під ноги худобі - бикам, ослам. Ні на хвилину не припинялася молотьба. Жінки совками підкидали обмолочене зерно вгору і віяли його. Обмолочене і провіяне зерно корзинами зносили до комор і висипали у засіки. Оранка в Єгипті. Стародавня фреска - малюнок на стіні по сирому тиньку (штукатурці)Сільського господарські роботи. Малюнок на єгипетському папірусі

Рельєф у гробниці, на якому зображено працівників, що під керівництвом наглядача орють поле, збирають врожай, обмолочують зерно, намальований у гробниці Нахт.

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Землеробство (іригаційне) Вирощували. Рибальство. Найбільш продуктивно ловля риби здійснювалося вершами і неводом. Популярними були риби щксирінхи, нільські окуні, таліями, африканські соми, два види лугілід з породи лобанов.вершаневодячміньпшеницючорне просо (дурру)льонцибулюогіркичасникредькугарбузидинікавунигранатвиноградінжирдамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Зрошувальні споруди зебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світклімат спекотнийхамсін повеньпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови. Заняття

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Землеробство (іригаційне) ячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноград. Вирощували. Рибальствовершаневод. Торгівля(обмінна)Зрошувальні споруди дамбигребліканалимала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Необхідністьіригації клімат спекотнийхамсінповеньзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Заняття. Природні умови

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальство. Торгівля(обмінна)Землеробство (іригаційне) вершаневодячміньпшеницючорне просо (дурру)льонцибулюогіркичасникредькугарбузидинікавунигранатвиноградінжирміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої АзіїВирощували. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняпо морю, суходолом (використовували ослів)клімат спекотнийхамсін повеньзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Заняття. Природні умови

«…єгиптяни одомашнили верблюда, що полегшило торгівлю та дало змогу перевозити вантажі пустелею» Чи згодні ви, що…Дослідження. Араби, які селились в Стародавньому Єгипті, розводили там верблюдів, вони ж заробляли тим, що перевозили верблюдами торгові каравани вже за греко-римської доби, стародавні єгиптяни «веблюдячими перевезеннями» не займались, вони традиційно використовували для цього ослів.

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальствоячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) вершаневод. Природні умови. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняклімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Рослинний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Заняттябудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння іригаційні споруди, храми, піраміди, палацимідь, бронза, золото, срібло, пізніше - залізо

Ковальство – це основна стародавня технологія обробки заліза, яке єгиптяни використовували більш-менш масово лише від Нового Царства. Єгиптяни – не найкращі ковалі із стародавніх народів. Основою єгипетської металургії була мідь та її сплави, а основною формою її обробки – ливарництво, а не ковальство, яке відігравало допоміжну роль. Вони не виплавляли олово з руди – на жаль. Олово і мідь потрібні для виготовлення бронзи, яку єгиптяни виплавляти навчились теж на пізніх етапах своєї історії, і швидше їх навчили сусіди, можливо кіпріоти. Виплавити саме олово в чистому вигляді єгиптяни не вміли, та їм це і не було потрібно, бо в чистому вигляді – це м’який метал, непридатний для виготовлення знарядь.

Ювелірна прикраса фараона Рамзеса ІІ, скляна паста, Лувр. Вважають, що техніку скла винайшли майстри Месопотамії в кінці 3 тисячоліття до н.е., а вдосконалили ремісники Стародавнього Єгипту. З часом виникають і різні техніки скляного художнього виробництва:виливанняпресуваннямозаїчне скловидування в попередньо створену формутехніка вільного видування. Гіпопотам Приблизно 2000-1900 до н.е. (раннє Середнє царство ) Єгипетський фаянс. Висота 12,7 см; ширина 20,5 см Процес виготовлення кераміки    Фото: Werner Forman/Universal Images Group/Getty Images

Що застосовували єгиптяни для будівництва?У горах було багато будівельного каменю (базальту та граніту), але ні граніт ні базальт не належать до основних будівельних каменів стародавніх єгиптян. Єгиптяни будували свої споруди в основному із вапняку або піщанику, а граніт та базальт використовували переважно для оздоблення споруд, а також для виготовлення окремих об’єктів: колон, обелісків, статуй, олтарів, стел. При цьому, під тим, що в старих працях з історії Єгипту називали «базальт», ховаються як мінімум п’ять різних каменів. Сам базальт єгиптяни до епохи греко-римської обробляли мало. Першими житловими будівлями стали куполоподібні або прямокутні хатини з очерету на дерев'яному каркасі. Інколи їх обмазували глиною або мулом. Пізніше з'являються прямокутні житла, збудовані з цегли-сирцю. Будівлі були невисокі, зазвичай одно- або двоповерхові. Стіни домів з цегли-сирцю робили товстими. Широкі внизу, вони дещо звужувалися вгорі для зменшення навантаження на одиницю виміру площі фундаментів. Для зміцнення наріжників та верхньої грані стіни у кладку вводилися дерев'яні балки. Дерев'яними жердинами обрамляли вікна та двері. Стеля укладалася з балок, що прилягали одна до одної. Зверху вона обмазувалася глиною в суміші з солом'яною січкою.

Чи було гарно розвинене гончарство в Єгипті, в порівнянні із іншими ремеслами?Насправді, гончарство в Єгипті не було гарно розвинене, в порівнянні із іншими ремеслами, і зовсім не славилось. Вироби з глини, глиняний посуд зокрема, єгиптяни використовували для повсякденного вжитку, але він не вважався престижним. Єгипет же славився своїм кам’яним посудом, а також своїм фаянсом, фрітою та склом, саме ці вироби були престижними, і їх хотіли мати у себе жителі навколишніх земель. Але єгипетський фаянс не має жодного стосунку до гончарства, тобто до виготовлення виробів із глини. Це штучний матеріал, близький до скла за хімічною структурою та технологією виготовлення. З каменю єгиптяни не лише будували храми та гробниці, а навчились його віртуозно обробляти, виготовляючи шедеври, різної форми і з різних каменів, навіть твердих порід, які заворожують відвідувачів музеїв. Виготовляли амулети, найімовірніше – із фаянсу.

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальствоячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)вершаневод. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населеннярозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівклімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови. Заняттябудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташуванняячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) вершаневод. Природні умови. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населеннярозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдів. Скотарство (випасне)клімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Рибальствопапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Заняттябудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Заняття. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Єгипетська держава. Нижній Єгипет. Верхній Єгипетвершаневод. Утворення держави. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняклімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїТваринний світзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакоровапапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови«Номи - це не общини додержавного періоду, а грецький термін-еквівалент до єгипетського відповідника «сепат», яким позначали одиниці територіального поділу самої давньоєгипетської держави (області, або ж регіони). Цей поділ не співпадав із межами прото-державних утворень, які були об’єднані в єдину державу, а базувався на принципі приблизно рівної кількості орних земель які мала мати кожна область (ном). Кількість регіонів-номів дійсно була різною в різний час, і їх межі змінювались також». Канд. іст. наук О. Романова«У другій половині 4 тис. до н.е. в долині Нілу утворилися перші невеликі общини – номи.» «Згодом номи ставали невеликими державами на чолі з номархами, які очолювали військо, були верховними жерцями, курували будівництвом дамб та каналів». Поментун О.І., П. В. Мороз, Ю. Б. Малієнко. Всесвітня історія. Історія України. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, Освіта, 2014., с. 50 Ном (дав.-гр. νομός «округ, область», єг. - spȝt (сепат)) — територіально-адміністративна одиниця в Стародавньому Єгиптібудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

Зображення на барельєфі обєднання Нижнього і Верхнього Єгипту. Два царі зав'язують вузол.

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Заняття. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Єгипетська держава. Нижній Єгипет. Верхній Єгипетвершаневод. Утворення держави. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населеннябіла корона Верхнього Єгипту «хеджет»червона корона Нижнього Єгипту «дешрет» подвійна корона «пшент»клімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїТваринний світзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакоровапапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови. Ном - територіально-адміністративна одиниця в Стародавньому Єгиптібудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Єгипетська держава. Номи. Нижній Єгипет. Верхній Єгипет. Державний ладвершаневод. Утворення держави. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняклімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови. Заняттябудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Заняття. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Єгипетська держава. Номи. Нижній Єгипет. Верхній Єгипетвершаневод. Природні умови. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняза формою правління - централізована монархією з надзвичайно широкою системою бюрократичного апаратуЄгиптяни ніколи не називали своїх царів фараонами, це грецьке запозичення давньоєгипетського«праа» (pr-aa), що буквально означає «великий будинок», тобто царський палац або «державна адміністрація», «державне господарство». Для того, щоб назвати посаду свого царя, єгиптяни використовували декілька понять, найрелевантнішим можна вважати «нісут»Обидва терміни: і наше старе «цар» і грецьке «фараон», яке прийшло і в нашу мову, є синонімами. Державний ладклімат спекотнийхамсінповень зебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Утворення державибудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Утворення державиЄгипетська держава. Номи. Нижній Єгипет. Верхній Єгипетмав необмежену владубув верховним жерцемвважався богом(сином бога)призначався верховним суддеюбув головнокомандувачембув найбільшим власникомвершаневод. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Фараон - сучасне найменування правителя Стародавнього Єгипту. Державний ладформа правління - централізована монархієюклімат спекотнийхамсінповень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Заняття. Природні умовибудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння Цікаво. Кожен єгипетський цар мав не одне, а декілька імен, а від середини Давнього Царства склалась традиційна титулатура правителя, до якої входило п’ять імен. 

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Заняття. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Утворення державиЄгипетська держава. Номи. Нижній Єгипет. Верхній Єгипетмав необмежену владубув верховним жерцемвважався богом(сином бога)призначався верховним суддеюбув головнокомандувачембув найбільшим власником. Фараон. Жерці, знать (номархи,чиновники, вельможі)Воїни, селяни, ремісники, торговціРаби вершаневод. Природні умови. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Фараон - правитель. Структура суспільстваклімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світбудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Утворення державиЄгипетська держава. Номи. Нижній Єгипет. Верхній Єгипет. Фараон - правительмав необмежену владубув верховним жерцемвважався богом(сином бога)призначався верховним суддеюбув головнокомандувачембув найбільшим власником. Структура суспільства. Вельможі і чиновники охороняли фараонаі отримували плату зі скарбницівершаневод. Зрошувальні споруди дамбигребліканали. Необхідністьіригації мала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населенняклімат спекотнийхамсін повень Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Заняттяпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умовибудівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння Фараон. Жерці, знать (номархи,чиновники, вельможі)Воїни, селяни, ремісники, торговціРаби

в північно-східній частині Африки у долині та дельті річки Ніл біля берегів Середземного моряна заході – пустеля Сахарана сході-гори та пустеля. Географічне розташування. Рибальстворозводили биків корів кіз овець качок гусейантилоп використовували коней (від II тис. до н. е.) верблюдівячміньпшеницюльонцибулюфінікову пальмугранатвиноградміж номами й містами, пізніше з країнами Середземномор'я та Передньої Азіїпо морю, суходолом. Торгівля(обмінна)Вирощували. Землеробство (іригаційне) Скотарство (випасне)Номи. Нижній Єгипет. Фараон - правительмав необмежену владубув верховним жерцемвважався богом(сином бога)призначався верховним суддеюбув головнокомандувачембув найбільшим власником. Структура суспільствавершаневод. Зрошувальні споруди дамбигребліканалимала кількість опадівнерівномірний розподіл вологізатоплення земель повенямивіддаленість поселень від водоймзростання кількості населення. Ремесла та технологіїзебубубалорікскозерігантилопавіслюквівцякозакорова. Тваринний світ. Заняттяпапірусфінікові пальмиакаціїлотос. Рослинний світ. Природні умови{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Особливості природи. СприятливіНесприятливіДуже тепло. Відсутність опадів, жара. Родючий грунт. Болота на низовинах, повень. Волога при розливах. Близькість пустелі, хамсінпроцес колонізації Нільської Долини та Дельтивикористання цілинних земель. Протягом Раннього і Давнього Царства зрошувальні спорудизрошувальна (іригаційна) система. За епохи Першого перехідного періоду. Необхідністьіригації будівництво каменярствотеслярство виплавляння металівковальстволиварництво ткацтво гончарство чинбарствоювелірна справа суднобудуванняскловаріння Фїви. Верхній Єгипет. Мемфіс Єгипетська держава. Фараон. Жерці, знать (номархи,чиновники, вельможі)Воїни, селяни, ремісники, торговціРаби Утворення держави

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Характерні помилки Треба казати Начальник пустеліТреба казати: «начальник пустельних земель» або «управитель пустельних земель»Писарі, писці - чиновники. Треба казати: писці – чиновники. В середовищі писців писарі-клерки займали нижчі ланки.Єдиний верховний жрець в ЄгиптіТреба казати: жерці храму…, або верховний жрець Бакенхонса - епохи Рамсеса II, або вищий жрець в Іуну[Єдиного верховного жерця в Єгипті не існувало, кожна жрецька корпорація мала свого верховного жерця, кожен храм – свого начальника, номархи часто були і начальниками провідного храму (чи всіх храмів) в своєму номі. Цар, власне кажучи, був сам – богом, божеством особливої природи, але не першосвященником бога. Ідея що цар є першосвященником Амона-Ра з’явилась лише за ХХІ династії, коли династія перших жерців Амона власне і зійшла на трон. Назва «слуга бога» - це не назва найвищого жерця, а назва однієї із жрецьких категорій, вона дійсно вища ніж деякі інші, але таких «слуг бога» в державі було тисячі. Піраміду Хеопса охороняє Великий сфінкс. Треба казати: Піраміду Хефрена охороняє Великий сфінкс. У Давньому Єгипті було створено 750 ієрогліфічних знаків. Треба казати: У Давньому Єгипті було 700-800 найбільш вживаних ієрогліфів, а всього на сьогодні зафіксовано понад 6000 ієрогліфічних знаків. Піраміди Хефрена та Хеопса стоять неподалік Каїра. Треба казати: Піраміди Хефрена та Хеопса стоять в межах сучасного Каїру і новобудови оточують їх звідусіль. Правитель Верхнього Єгипту Міна. Треба казати: Правитель Верхнього Єгипту Мені (читання Міна – давно застаріло)

Держава — спосіб організації суспільства, створений для підтримки внутрішнього порядку, оборони від зовнішніх ворогів, забезпечення панування однієї групи населення над іншими (у неоднорідному суспільстві). Жерці — окрема група суспільства, посередники між богом (богами) та людьми, хранителі наукових знань. Вельможі — багаті та знатні люди. Чиновники — люди, які перебувають на державній службі (писар, збирач податків, наглядач, скарбник та інші).Іригація — система штучного зрошування полів шляхом створення зрошувальних споруд (каналів, дамб, водосховищ тощо). Шадуф — пристрій для зрошування, схожий на колодязний «журавель», для підняття води на вищий рівень. Верша — різновид риболовної снастіТеслярство — ремесло, яка займається виготовленням дерев'яних будівельних конструкцій. Чинба́рство - давнє ремесло, обробка шкіри. Ливарне виробниицтво — технологічний процес виготовлення виливків, що полягає в заповненні ливарної форми розплавленим матеріалом

29 січ. 2016 р. - Олена РОМАНОВА. «Великий Сфінкс стереже піраміду Хеопса». Як Стародавній Єгипет відображено в шкільних підручниках-2.http://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/1451-olena-romanova-faraony-honchari-ta-verbliudy-yak-starodavnii-yehypet-vidobrazheno-v-shkilnykh-pidruchnykakhhttps://www.slideshare.net/puzia/67-55906727 Електронні ресурси