Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму). На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду. Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).
Прислівником називається незмінна самостійна частина мови. Вона виражає: Примітка. Прислівники на -о, -е можуть мати ступені порівняння: чисто, чистіше, найчистіше. Ознаку предмета, коли залежить від іменника: вікно (яке?) навпроти; кава (яка?) по-турецьки. Виступає в реченні означенням. Ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника або іншого прислівника: надзвичайно цікавий, урочисто проголошений, занадто голосно. У реченні виступає обставиною;Ознаки дії, коли залежить від дієслова або його форми — дієприслівника: злетіти (як?) раптом; повернувшись (куди?) додому. У реченні виступає обставиноюrrrrr
123456 Розряд. Способу діїМісця. Часу. Причини. Мети. Міри і ступеня. На які питання відповідає?як?яким способом?де?куди?звідки?коли?відколи?з якого часу?до якого часу?чому?з якої причини?для чого?з якою метою?скільки?наскільки?у якій мірі?Розряди прислівників за значенням. Приклади:читати вголос;перебувати поблизу; піднявшись угору; приїхати здалеку;працювати щодня; здавна помічати; пам’ятати довіки;закричати спросоння; накричати згарячу;зробити наперекір;багато наслухавшись; поділити надвоє; надзвичайно вразливий.
Без ступенів порівняння прислівників прислівників не обходиться жодна бесіда чи твір. Правильне утворення ступенів порівняння свідчить про грамотність та ерудованість. Тому розгляньмо ці правила і більше не допускаймо помилок!Ступенів порівняння є два — вищий і найвищий. Як і в прикметниках, форми ступенів порівняння прислівників вказують на більшу міру вияву названої ознаки. Порівняйте: розповісти докладно — розповісти докладніше — розповісти найдокладніше. Кожен зі ступенів порівняння має дві форми — просту і складену.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Гірко Парасці на чужій ласці. Там добре, де нас нема. Заліз кіт на сало і кричить: “Мало!” Не дивись високо, бо запорошиш око. Чужа хата гірше ката. Краще свої лати, ніж чужі шати. Дожився: штани одні, а сорочок ще менше. Раз на віку трапилось черв’яку залізти на моркву, він і каже: “Я вище всіх!” Потайного собаки найгірш треба боятися. В гостях добре, а дома найкраще. Дерево з глибоким корінням найменше боїться вітру. Порожній колосок стирчить найвище. Прочитати подані в трьох колонках народні прислів’я, вказати в кожному прислівники. У прислів’ях якої з колонок прислівники вказують, що ознаку дії або ознаку іншої ознаки виражено більшою і найбільшою мірою?
Прочитайте. В кожному з речень вкажіть прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння.І. Білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще вище. (Леся Українка.)Тяжко вранці прокидаться, а ще тяжче вечора діждаться. Щастя – добре, але воля – краще. (Нар.творч.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б. Олійник.) Прямого дерева у лісі багато, а кривого найбільше. (Нар.творч.)ІІ. Високо піднісся орел сизокрилий, все вище та вище до хмар золотих. (В. Самійленко.) Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає. (Леся Українка.) Я рвонувся швидше вітру через луки (Б. Олійник.) Добре чути далеко, а зле ще далі. Де не є добре, а вдома найкраще. Проси не багато, а якнайбільше, а от бери, що дають. (Нар.творч.)
Творчий диктант Перший варіант утворює просту і складену форму вищого ступеня порівняння, а другий варіант – найвищого. Весело, швидко, зручно, спокійно. Вибірковий диктант Випишіть лише ті прислівники, які мають ступені порівняння. Визначте усно ступінь порівняння. Близько, вище, по-іншому, струнко, мужньо, довше, самовпевнено, угору, найдовше, спочатку, високо, гірше, веселіше, завтра, найсмачніше. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.