презентація присвячена о.В.Матюку

Священик Віктор Матюк

Український композитор, священик і фольклорист. Матюк Віктор Григорович 18.02.1852, с. Тудорковичі, 08.04.1912, с. Карів

Так як поезія Шевченка має найбільш передове виховне значення для українського народу, так і наша пісня має всесвітнє значення. Це найсильніший доказ нашої високої культури і Божий Дар. Вона звучить, в горю і радості, і завжди зуміє об’єднати духовно і зцілити почуття. Віктор Матюк

Віктор Матюк за допомогою пісні, музики і рідної мови, всесторонньо втілював у життя ці мистецькі цінності. Його музичні твори набули широкої популярності і ставали немов ліками в побуті нашого народу.

Навчання музики завдячував П. Бажанському, І. Гуневичу, І. Лаврівському у великій мірі М. Вербицькому та іншим. Неабиякий вплив на розви­ток його мистецького таланту справило особисте знайомство з І. Франком.

о. В. Матюк був автором численних статей у періодичних виданнях: «В справі видавництва руського співаника». — Діло, 1885. — Ч. 16, с. 2, Календар «Просвіти». — Львів, 1889. — С. 82–87, Наша руська народна пісня і її значення. Погляд на розвиток музики в Росії і її вплив на розвиток нашої музики в Галичині. Наша руська народна пісня в композиціях музичних Ф. Колесси

Відзначився в солоспіві, створивши майже 50 пісень цього жанру, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича й А. Міцкевича. Його «Веснівка» увійшла до золотого фонду української вокальної музики.

Вокально-хорові твори, серед яких кантата «До весни» (для хору з оркестром), «До руської пісні», «Чом так скрито», «Кри­лець», «Під осінь», «Болеслав Кривоустий під Галичем», «Прощальна пісня», «Ти маєш брильянти і перли», «Веснівка» (на слова М. Шашке­вича), кантата «Гамалія» (80-ті роки, на слова Т. Шев­ченка, для хору з соло баса та «Заповіт» (на текст Т. Шевченка).

При повній допомозі пароха о. В. Матюка зорганізовано хор у Карові, який став найславнішим хором на цілу околицю. Цей хор брав активну участь в концертах і музичних імпрезах по цілій Галичинні і став своєрідним каталізатором, який мобілізував до освітньої праці інші місцевості.

Була це високо освічена й сильна індевідуальність, твердого і непохитного характеру. Інколи був суворий та вимогливий, в першу чергу до самого себе і того вимагав у інших.

Завдячуючи жертвенній праці Отця Віктора в Карові за цей період чимало молоді отримало належне релігійно-національне виховання і стали в недалекому майбутньому провідними діячами українського народу.

На внесок Миколи Дужого секретаря Головного Відділу товариства «Просвіта» з Карова та всіх західно-українських композиторів та музичних діячів, а особливо: Станислава Людкевича, Василя Барвінського, Бориса Кудрика й ін., створено комітет побудови пам’ятника в Карові на могилі о. Віктора Матюка.

Пам’ятник споруджено у 25-річчя смерті композитора в 1937 р. за пожертви місцевого населення та односельчан-емігрантів з США, за авторським проєктом — А. Павлось. Посвящення пам’ятника відбулося надзвичайно урочисто, при великому натовпі людей і освятив пам’ятник владика з Перемишля — Йсафат Коцоловський.

Кімната-музей створена в приміщенні Карівської загальноосвітньої школи за сприяння Степана Івасейка, а також в приміщенні Сокальської дитячої школи мистецтв, яка носить ім’я В. Матюка.