Презентація про Марину Павленко та символи повісті-казки "РУсалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських"

Марина павленко Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських

Письменниця, художниця і викладачка. Кандидат педагогічних наук, доцент. Лауреат більше десятка всеукраїнських і міжнародних літературних конкурсів, таких, як тім "Гранослова", "Смолоскип", "Коронація слова". Член Національної спілки письменників Укрїни. Лауреат літературної премії "Благовіст", недержавної українсько-німецької премії імені О. Гончара й літературної премії імені М. Чабанівського.

- Писати ж почала, відколи себе пам´ятаю. Мабуть, разом із малюванням, яке теж дуже любила. Пригадую розмальовані мною аркушики, де збоку біля малюнків - рядки ієрогліфів-каракулів (досі малюю лівою рукою, а тоді лівою і писала), котрі "розшифровують" зображене. Стала школяркою - взялася писати-малювати в звичайних зошитах. Нині розумію, що то було неусвідомлене прагнення також створити книжку.

- Якщо у мені і є щось хороше, це тільки від моїх батьків. Тато, Степан Павленко, мама, Ольга Павленко, все життя працювали вчителями української мови і літератури. Все життя вони щось також писали, друкувались. Ми жили в цьому: у книжках, у слові, у публікаціях і я просто не мала виходу. Можливо саме тому слово дійсно перемогло над малюванням, тому що його (слова) було в нашій хаті більше.

- Коли я дізналась, що «Русалоньку»   вивчатимуть у школі, трохи насторожилась: чимало навіть прекрасних класичних текстів стали ненависними дітям якраз через те, що їх «нав´язали» в школі... З іншого боку, моя повістина - сучасна, динамічна, легка і зі щасливим кінцем, чого в програмній українській літературі дуже бракує. Хтозна, може вона якось спонукатиме дитину полюбити читання?  

Слова французького письменника Екзюпері про те, що всі ми родом із дитинства, хотілося б перефразувати ще й так: “Усі ми родом з дитинства і — з казки”. А потім доповнити: з казки ми всі не тільки родом, а й, усупереч усіляким негараздам та метушні, казки ми ніколи так і не полишаємо. Марина Павленко

Повість-казка є одним з досить цікавих жанрів дитячої літератури, розрахованих на дітей старшого віку (9-15 років). Сюжети повісті-казки найчастіше розвиваються в двох вимірах – реальному і фантастичному. Але фантастичний світ завжди дає можливість почерпнути якусь інформацію про реальний – або обидва виміри протиставляються і це дозволяє звернути увагу дитини на ті або інші особливості, або ж вигаданий світ живе за законами реального, але просто з деякими своїми особливостями, які в загальному не принципові і припускають виховання в дитини здібностей до адаптації в соціумі та світі.

Русалки Русалка – діва вод, за іншими джерелами – жінка водяника. Це висока, гарна дівчина, що живе на дні водойма. Русалками ставали дівчата, що втопилися від нещасного кохання або їх утопили мачухи. Русалка може вийти заміж за людину, але шлюб буде невдалим.

Істоти, що називаються в сучасній масовій культурі слов'янських народів русалками, зазвичай відповідають не власне русалкам, а водяним створінням західноєвропейської міфології — ундінам та морським дівам. Саме їм притаманний популярний образ дівчини з риб'ячим хвостом. Письменниками Російської імперії XIX—XX століть, а саме Миколою Гумільовим і Василем Жуковським, риси русалок і ундін було поєднано та зображено в творах, де ці водяні істоти в жіночій подобі страждають від кохання до людського чоловіка та йдуть на самопожертву заради життя з ним на суші. Також на формування образу морської діви як істоти, що страждає від нерозділеного кохання, значно вплинула казка Андерсена «Den Lille Havfrue» («Маленька морська пані»), відома в перекладах як «Русалонька»

В народних віруваннях українців русалки постають істотами не лише жіночої статі та різного віку. Часом русалками вважалися всі померлі, асоціюючись із «дідами» — духами предків, для котрих перед Трійцею влаштовували поминальну вечерю. Тому якщо русалки з'являлися в людській подобі, то описувалися одягненими в те, у чому були поховані. Зустрічі з русалками зазвичай спонтанні, вони виникають перед людиною без попередження, нерідко йдучи «ланцюжком»: спершу — старі, потім — молодші й зовсім маленькі. Нерідко згадувалося про зустрічі з «навським весіллям», коли поряд з русалками звучить музика, що лунає невідомо звідки. Вони сміються, регочуть, плещуть у долоні, охкають. Передбачалося, що русалки можуть спілкуватися зі своїми живими родичами, в переказах вони часто дають перестороги, причому у римованій формі

На відміну від інших подібних істот, зустріч з русалкою в українців зазвичай все ж вважалася доброю ознакою чи свідчила про високі моральні якості людини, безгрішність. Тому здатність бачити русалок приписувалася малим дітям, «достойним» людям

Статуя Русалоньки — неофіційний символ Копенгагену. Статуя була замовлена в 1909 Карлом Якобсеном, сином засновника Carlsberg, який був захоплений балетом по казці у виконанні Копенгагенського Королівського театру та попросив балерину Еллен Прайс виступити моделлю для статуї. Скульптор Едвард Еріксен створив бронзову статую, яка була відрита 23 серпня 1913 року

Магічні символи та образи. Намисто у світовій міфології розглядається як замкнена лінія, що є космічним і соціальним символом зв'язку.

Намисто - найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Воно є символом магічного кола-оберега, що захищає людину. Найбільше цінувалося намисто з дорогих природних матеріалів. Серед заможних верств населення було розповсюджене привізне намисто з гранатів та кольорової смальти: кровавниці, блискавки, перли. На Лівобережжі було поширене намисто з "щирого" бурштину. Воно приносило здоров'я, щастя. Часто його носили в сполученні з кораловим.

Коралове намисто в Україні набуло найбільшого розповсюдження, хоча доступним було тільки багатим верствам населення. Ставлення до нього відбилося в таких назвах: добре намисто, справжнє намисто, щирі корали, мудре намисто. Кількість зразків коралового намиста та характер обробки свідчили про достаток людини. Кораловому намисту народ приписував лікувальні властивості.

Стара бабусина шафа - своєрідна «машина часу», яка допомагає розкрити таємницю роду Кулаківських.

Чи знайомі вам ці шафи? Звідки ви про них знаєте? Розкажіть свої враження про історії, в яких розповідається про зображені шафи та поділіться враженнями від «Русалоньки»