Номер слайду 12
З раннього дитинства моєю мрією було стати військовим. Тому, коли виникла необхідність захищати нашу країну, - не задумуючись пішов у зону АТО. Служив в 80-ій аеробригаді. Важко було, але сила духу, патріотизм і підтримка рідних, близьких, друзів і всіх українців завжди допомагала нам. Пригадую, як захищаючи блокпост, на дереві, у гнізді пташка вивела пташенят. Ми тримали оборону до того часу, поки малі пташенята не вилетіли з гнізда. А ще, з нами воювало маленьке кошенятко, яке виконувало все, що робили ми: ми залягаємо в окопах – і воно, ми по-пластунськи – і воно, ми піднімаємось – і воно. Деколи здавалось, що саме його допомога вела до перемоги. Завтра я знову повертаюся в частину і мрію про одне, щоб якнайшвидше запанував мир. Я радий бачити вас, діти, за партами і бажаю, щоб ви в майбутньому стали гідними громадянами і захисниками нашої неньки України. А для цього треба гарно навчатись, слухати батьків, вчителів, бути чемними і вихованими, сміливими і відважними, займатися спортом, цікавитися своєю історією, підтримувати традиції і звичаї нашого народу. Пам’ятайте, що ви є майбутнє нашої України. Виступ воїна.