Презентація"Процеси травлення у кишківнику"

8 кл біо Матяш 17 Процеси травлення у кишківнику 16 11 2024 Виведення з організму неперетравлених решток їжі* Фільтра́ція → процес проходження розчину чи суспензії → через пористу перегородку (мембрану) → за різницею гідростатичного тиску з обох боків мембрани, → причому розмір профільтрованих часточок обмежується діаметром пор.

*Кишківник -наступний за шлунком відділ травного каналу.

*Він складається з двох відділів →тонкого →товстого кишківника.

* Хімус - частково перетравлена в шлунку їжа→ завдяки скороченню його м’язів через сфінктер → надходить порціями до наступного відділу травного каналу - тонкого кишківника. Яка будова і які функції тонкого кишківника? 

* Саме в ньому поживні речовини їжі →розщеплюються остаточно і всмоктуються в кров і лімфу.

* У дорослої людини довжина тонкого кишківника →становить 5-6 м. * Його поділяють на три послідовних відділи: → дванадцятипалу, → порожню → та клубову кишки (мал. 69).порожню

* довжина дорівнює приблизно товщині → 12 складених разом пальців (25-30 см). Дванадцятипала кишка Дванадцятипала кишка

Мал. 69. Будова тонкого кишківника: 1 - дванадцятипала кишка; 2 - порожня кишка; 3 - клубова кишка

Зв’язок травних залоз із дванадцятипалою кишкою* До неї відкриваються протока підшлункової залози → та загальна жовчна протока. * Харчові маси затримуються в цій кишці недовго, → діє найбільше травних ферментів* Їхня кількість залежить від складу їжі.

* Підшлункова залоза завдовжки 12-15 см → розміщена під шлунком. → виробляє травний сік, → який через вивідну протоку потрапляє в дванадцятипалу кишку.

* Травний сік підшлункової залози має → лужну реакцію, → виділяється тільки під час травлення. * До його складу входять ферменти, які сприяють розщепленню всіх поживних речовин:

→ трипсин та хімотрипсин впливають на розщеплення білків до їхніх складових - амінокислот, Трипсин (КФ 3.4.21.4) — фермент, серинова протеаза, Хімотрипсин фермент 

* ліпаза - жирів до гліцеролу та жирних кислот,

* амілаза розщеплює крохмаль до глюкози.

* Печінка → це найбільша залоза в організмі людини (її маса - 1,5—2 кг), → розташована переважно у правому підребер’ї, під діафрагмою.

* На нижній поверхні печінки є → порожнистий орган - жовчний міхур, → який загальною жовчною протокою сполучений з дванадцятипалою кишкою

* Печінка виконує такі головні функції: → секреторну, → захисну, → обмінну, → синтетичну, → детоксикаційну.

* Секреторна функція печінки полягає → в утворенні жовчі. * Жовч→ це зеленкувато-жовта, гіркувата на смак в’язка рідина, → що містить особливі жовчні кислоти та пігменти, ліпіди, мінеральні солі тощо.

* Під дією жовчі жири розпадаються на → мікроскопічні краплинки. * У такому вигляді вони → краще розщеплюються ферментами.

* Крім того, під дією жовчі→ припиняється активність ферменту шлункового соку - пепсину. * Натомість жовч → активує дію деяких ферментів підшлункової залози (наприклад, трипсину), → а також посилює рухову активність кишок.

* Завдяки своїм бактерицидним властивостям → жовч гальмує гнильні процеси в кишківнику. * За відсутності травлення → жовч збирається в жовчному міхурі,* Під час вживання їжі → жовчною протокою з міхура надходить до дванадцятипалої кишки. * За добу в людини виділяється→ 500-700 мл жовчі.

* Печінка відіграє → важливу захисну (бар’єрну) функцію. * Кров, що відтікає від кишківника і шлунка по кровоносних судинах, → надходить до печінки через ворітну вену. * Після проходження через печінку→ в цій крові залишаються переважно речовини, потрібні організму. ворітна вена

* Шкідливі речовини і мікроорганізми знезаражуються → і разом із жовчю через кишківник виводяться назовні (видільна функція).

* Печінка бере участь → в обміні вуглеводів, білків, жирів і вітамінів, → а у зародків - у процесах кровотворення.

* У печінці утворюються речовини, → які беруть участь у зсіданні крові,→ і такі, що запобігають її зсіданню. * У печінці запасаються такі вітаміни: → А, В1, D, Е, К, а також активуються вітаміни В2 і В6.

* У печінці може накопичуватися досить значний об’єм крові, → який у разі потреби (наприклад, унаслідок крововтрат) → може надходити у загальний кровотік.

* Глюкоза, що всмоктується з кишківника в кров, → перетворюється в печінці на глікоген.

* За потреби глікоген → може розщеплюватись до глюкози, → яка надходить у кров → і транспортується до тканин і органів. * Так забезпечуються енергетичні потреби. * Фізіологи називають печінку →«хімічною лабораторією», «продуктовим складом» і «диспетчером організму».

* Травлення в тонкому кишківнику здійснюється внаслідок дії → соків кишківника і підшлункової залози, → а також жовчі. Як відбуваються процеси травлення в тонкому кишківнику? 

* У шлунку середовище має → кислу реакцію, → а в тонкому кишківнику - лужну. * Тому в дванадцятипалій кишці → нейтралізується кисле середовище харчової маси, яка надійшла зі шлунка, → та стають активними травні ферменти шлункового соку.тонкий кишківник

* Стінки тонких кишок складаються з таких самих шарів, → що й шлунка. * У слизовій оболонці є → численні секреторні клітини, → які виділяють на добу близько 2 л кишкового соку. * Це в’язка рідина зі слабколужною реакцією, → у якій містяться ферменти (понад 20).

* Ферменти беруть участь у процесі перетравлення → білкових молекул та їхніх часток, жирів і вуглеводів. * Крім того, деякі секреторні клітини → продукують слиз, → який зменшує тертя харчових мас по стінках кишківника→ та захищає самі стінки від дії травних ферментів та механічних подразнень.

* Утворені в процесі травлення в тонкому кишківнику речовини→ всмоктуються в кров і лімфу. * Всмоктувальна поверхня клубової та порожньої кишок → дуже велика завдяки наявності ворсинок.* Таким чином, у кишківнику здійснюється→ пристінкове (мембранне) травлення.

* Пристінкове (мембранне) травлення відкрив → 1958 р. фізіолог українського походження О. М. Уголєв (мал. 71). * Пристінкове травлення з одного боку забезпечують ферменти, що надходять з порожнини травного тракту, з іншого - ферменти, які синтезують самі клітини слизової оболонки. У чому полягає пристінкове (мембранне) травлення? Уголєв Олександр Михайлович (1926-1991) - учений-фізіолог (народився у Дніпропетровську, тепер м. Дніпро)

* Слизова оболонка тонкого кишківника → утворює безліч ворсинок. * До їхнього складу входять → кровоносні та лімфатичні судини, → які розгалужуються на капіляри, → а також м’язові та нервові волокна. * У свою чергу, клітини, які вкривають ворсинки, → утворюють мікроскопічні вирости - мікроворсинки. Мал. 72. 1. Будова ворсинок кишківника

* Окремі клітини можуть утворювати → до 3 тис. таких виростів, → які значно збільшують всисну поверхню шлунково-кишкового тракту. * Велика кількість ворсинок (приблизно 30 млн) → майже в 1000 разів збільшує всмоктувальну поверхню тонкого кишківника.

* Пристінкове травлення забезпечує → найретельніше розщеплення поживних речовин → і всмоктування простих органічних речовин. * Отже, основна функція ворсинок → всмоктування поживних речовин. Схема всмоктування поживних речовин ворсинками

* Всмоктування — це складний фізіологічний процес → проникнення води і розчинених у ній органічних речовин і мінеральних солей у кров і лімфу → через клітини епітелію кишківника.

* У процесі всмоктування важливе значення мають → активна діяльність клітинних мембран кишківника, → явища дифузії, → фільтрації. * При цьому витрачається енергія. ДИФУЗІЯ - явище проникнення (поширення) частинок однієї речовини між частинками іншої. Причина дифузії – безперервний рух молекул. фільтрації.

* Перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин завершується → переважно в тонкому кишківнику. * Неперетравлені рештки харчової маси завдяки → хвилеподібним (перистальтичним) скороченням тонкого кишківника → надходять до товстого кишківника.

* Перистальтика (з грец. перистальтикос — той, що охоплює, стискає) → хвилеподібний рух стінок шлунка, кишківника, сечоводів → унаслідок скорочення їхніх м’язів, що забезпечує переміщення вмісту цих органів. Мал. 73. Перистальтичні рухи стінок кишківника

Мал. 74. Будова товстого кишківника: 1 - сліпа кишка; 2 - апендикс; 3 - ободова кишка; 4 - сигмоподібна ділянка ободової кишки; 5 - пряма кишка

* Початкова ділянка товстого кишківника - сліпа кишка (мал. 74). Яка будова та функції товстого кишківника? сліпа кишка

* Від задньої її частини відходить → тонкий червоподібний відросток - апендикс, → який безпосередньої участі у процесах травлення не бере. апендикс. Апендикс служить захисним бар'єром від мікробів, які намагаються проникнути з товстого кишківника до тонкого. Примймає активну участь у системі імунітету

* Сліпа кишка переходить → в ободову, яка з трьох боків охоплює черевну порожнину. ободова кишка;

* Завершується ободова кишка → прикінцевою ділянкою → сигмоподібною. сигмоподібна ділянка ободової кишки;

* Вона продовжується прямою кишкою, → що закінчується анальним отвором. пряма кишка

* У порожнині товстої кишки є→ велика кількість мікроорганізмів (мікрофлора кишківника). * Їхнє значення полягає в → розщепленні частини клітковини, → поліпшенні травлення → та підсиленні засвоєння поживних речовин, → утворенні деяких вітамінів (зокрема, К і групи В), → запобіганні розвиткові хвороботворних мікроорганізмів.

* Мікрофлора кишківника → дуже чутлива до дії антибіотиків,→ тому вживати їх потрібно тільки за призначенням лікаря.

* Стінки товстого кишківника → не мають ворсинок. * Клітини слизової оболонки → виробляють сік, → у якому мало ферментів, → але багато слизу. * Він полегшує → просування і видалення неперетравлених решток їжі.

* У товстому кишківнику → переважно всмоктуються вода та мінеральні речовини.

* З неперетравлених решток їжі → формуються калові маси, → які містять шкідливі для організму речовини. * Завдяки скороченням м’язів стінок товстого кишківника → вони просуваються до прямої кишки, де накопичуються.

* Калові маси → періодично виводяться через анальний отвір назовні.* Виведення їх з кишківника → регулює м’яз-стискач (сфінктер), → розміщений у кінцевому відділі прямої кишки. * Його діяльність перебуває під контролем свідомості людини.

* Процеси травлення в людини тривають → залежно від складу їжі→ та функціональної активності органів кишково-шлункового тракту → від однієї до трьох діб. * При цьому найбільше часу витрачається → на пересування решток їжі саме товстим кишківником (приблизно 12 годин).

Ключові терміни і поняття: → дванадцятипала кишка, → підшлункова залоза, → печінка, жовч, → пристінкове травлення, → перистальтика, → ворсинки, всмоктування.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯДайте відповідь на запитання1. З яких частин складається тонкий кишківник? 2. Які функції здійснює тонкий кишківник? 3. Які сполуки перетравлюються в тонкому кишківнику? 4. Яка роль підшлункової залози у процесах травлення? 5. Які функції печінки? 6. Яка роль жовчі, підшлункового та кишкового соку у травленні? 7. Які речовини всмоктуються в тонкому кишківнику? 8. Яка будова та функції ворсинок кишківника? 9. З яких частин складається товстий кишківник? 10. Які функції товстого кишківника? 11. Які речовини всмоктуються в товстому кишківнику? 12. Яка роль мікроорганізмів у процесах травлення?

Виберіть одну правильну відповідь1. Укажіть орган, у який впадає протока підшлункової залози: а) шлунок; б) жовчний міхур; в) дванадцятипала кишка; г) печінка.2. Укажіть правильну послідовність відділів, з яких складається товстий кишківник: а) сліпа, ободова, пряма кишки; б) ободова, пряма, сліпа кишки; в) ободова, пряма, сліпа кишки; г) пряма, сліпа, ободова кишки.

І група. Порівняйте будову та функції тонкого й товстого кишківника. II група. Порівняйте будову та функції печінки й підшлункової залози. Обговоріть у групах. 

 1. Чому більша частина води всмоктується в товстому кишківнику, а не виводиться назовні разом із калом? 2. Які засоби можуть сприяти відновленню нормальної мікрофлори кишківника в разі порушення її складу?Поміркуйте.

* Підготуйте короткі повідомлення та оформте їх у вигляді комп’ютерної презентації: →«Печінка як важливий орган в організмі людини»,→ «Підшлункова залоза та її значення у процесах травлення». Творче завдання.