Презентація " Продовольча проблема"

Продовольча проблема. Вчитель: Тарасівського НВКДеканенко Олена Ігорівна

«Попередні покоління завжди думали про майбутнє, але ми є першими, від рішень яких залежить, чи буде Земля, успадкована нами, населена.» Лестер Браун

Продовольча проблема - це проблема, яка проявляєтся в дефіциті продуктів харчування та недостатній їх калорійності, в нестачі вітамінів, білків тваринного походження. Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє та майбутнє населення планети. 

Продовольча проблема тісно пов’язана з економічними та політичними проблемами людтства.    Для продовольчого забезпечення людства суттєве значення мають біологічні ресурси Світового океану.            Адже в ньому видобувається близько 20 % харчових білків тваринного походження. 

ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМАПроблема полягає у спроможності Землі прогодувати теперішнє і майбутні покоління. ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООНМайже 800 млн людей щодня голодують, ще 2 млрд потерпають від дефіциту мікроелементів. Здебільшого це мешканці країн, що розвиваються. Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, виробляти продукти або купувати їх на зовнішніх ринках У деяких країнах голод спричинений масштабними збройними конфліктами (Сирія) чи витратою економічних ресурсів на військові, а не нагальні людські потреби (КНДР, що посідає останнє місце в рейтингу країн за середньою калорійністю добового раціону людини)

Згідно з даними ФАО , нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають. Нині різні форми недоїдання в багатьох країнах, що розвиваються, є досить поширеним явищем для широких мас населення. Середньодобова забезпеченість їжею окремих країн оцінюється на 35–45% меншою від рекомендованих ФАО норм, які на одну людину становлять близько 2 500 ккал на добу

Проблеми та її сутність. Абсолютний і прихований голод в країнах “третього світу ” Географія виробництва продовольчих культур не співпадає з географією їх споживання.

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на глобальну продовольчу проблему:природні умови й розміщення населення (загальна площа та структура сільськогосподарських угідь, сільськогосподарський потенціал, клімат, співвідношення між кількістю населення і масою продовольства тощо);світовий транспорт і зв'язок, які забезпечують широкий вихід продуктів харчування на зовнішній ринок;

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на глобальну продовольчу проблему:політична ситуація у світі (позиції політичних сил, наявність міждержавних співтовариств, об'єднань, використання постачань продовольства у політичних цілях);світова економіка і торгівля в їхній єдності (продовольство як складова торговельних потоків, роль балансових розрахунків, кліринг).

Заходи щодо вирішення проблеми: Зараз продовольчою проблемою зайнялося багато міждержавних офіційних та громадських організацій , до них приєдналися і впливові банки : МБРР, регіональні банки розвитку , спеціальний фонд ОПЕК , які фінансують численні проекти підйому сільського господарства в країнах, що розвиваються. 

Кількість людей, які страждають від недоїдання в країнах світу. В середньому за період 2014-2016 р. , % від загального населення.

Географія недоїдання(голоду) Зона, у якій значна частина населення недоотримує необхідну кількість калорій, на світовій карті охоплює велику територію. Вона простягається по обидва боки від екватора, включає майже всю Африку на південь від Сахари, Західну Азію, Південну і Південно-Східну Азію, Карибський басейн, основну частину Південної Америки. Найбільш несприятливе становище склалося в країнах аридних і семіаридних областей, зайнятих сухими саванами і напівпустелями. На цих територіях, що характеризуються надзвичайно низькими агроприродным потенціалом, підвищеною крихкістю і зниженою «еластичністю» екосистем, темпи зростання населення приблизно в 2 рази випереджають виробництво продовольства, що призводить до різкого зниження подушного показника виробництва продуктів харчування.

Географія недоїдання(голоду) Вкрай складна продовольча ситуація зберігається, з одного боку, у великих густонаселених країнах Мусонної Азії. При цьому найбільш ущемленими виявляються жінки і діти. У сільських районах деяких країн Азії жінкам взагалі не належить харчуватися разом з чоловіками. За стіл першими сідають чоловіки, а жінки і діти доїдають те, що залишається. Тропічна Африка - сучасний «полюс голоду на планеті. Продовольче становище тут оцінюється фахівцями як критичний. Ситуація ускладнюється тим, що в силу надзвичайно низьких доходів близько 90% жителів проживають за межею бідності. На тлі розглянутих регіонів дещо краще харчуються жителі Латинської Америки, але і тут продовольча проблема досить гостра.

На протилежному полюсі продовольчої проблеми — перевиробництво сільськогосподарської продукціїхарактерне для розвинених країн. У світових масштабах перевиробництво продуктів харчування становить близько 10%, чого вистачило б, щоб прогодувати 600 млн осіб.

Успіхи в боротьбі з голодом в країнах світу за період 1990-2016 (порівняння відносної чисельності голодуючих в % від загального населення країн за період 1990-1992 і 2014-2016 р. р.).

ПРОБЛЕМА ПОДОЛАННЯ ВІДСТАЛОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯпроблема відсталості розглядається крізь призму взаємин багатої Півночі й бідного Півдня. До умовної Півночі відносять розвинені держави помірних і субтропічних широт Північної півкулі, а також Австралію та Нову Зеландію, до умовного Півдня — країни з нижчим рівнем розвитку, що розташовані здебільшого в тропічно-екваторіальних широтах Причинами відсталості цих країн стали: сировинна й сільськогосподарська спеціалізація в міжнародному поділі праці; швидке зростання кількості населення; тривалі етнічні, релігійні, соціальні конфлікти; культурні, ментальні та ціннісні особливості місцевого населення; непослідовна соціально- економічна політика правлячої еліти тощо

Чинники подолання відсталості країн, що розвиваютьсяреформи освіти й медицини, проведення відповідної демографічної політики, розширення спектру галузей спеціалізації господарства, створення власної переробної промисловості, залагодження міжетнічних конфліктів, зменшення військових витрат розв’язання цієї проблеми великою мірою залежить від економічно розвинених держав і міжнародних організаційнайвагомішим ресурсом подолання проблеми відсталості країн, що розвиваються, є наявність волі народів цих країн до суспільних змін

Екстенсивний шлях полягає насамперед у подальшому розширенні пасовиськ, орних, рибопромислових та інших угідь. Правда, продуктивних, придатних до обробітку земель у світі практично не залишилося. Проте фахівці продовжують пошук резервів сільськогосподарських і передусім орних земель. Найбільші земельні площі, потенційно придатні для обробітку, є в Латинській Америці та Африці. В Латинській Америці нині використовують понад чверть (за іншими оцінками, 15 %) придатних земель. В Африці на середину 90-х років минулого століття обробляли менше ніж 20 % таких земель. Але розширення їх використання не тільки потребуватиме дуже великих капіталовкладень, а й призведе до деградації ґрунтів.

Інтенсивний шлях Полягає в розв'язанні глобальної продовольчої проблеми передбачає механізацію, хімізацію, іригацію, підвищення енергоозброєності сільського господарства, використання високоврожайних сортів сільськогосподарських культур, найпродуктивніших порід свійських тварин, тобто вжиття заходів, які дають змогу збільшити віддачу землеробства й тваринництва навіть у разі зменшення сільськогосподарських площ. Великі перспективи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва пов'язують із технологічною революцією, яку нині переживає сільське господарство індустріально розвинених країн Заходу, і передусім США. Ця революція виявляється у використанні досягнень генної інженерії, біотехнології та інформаційної технології безпосередньо у фермерському землеробстві й тваринництві для поліпшення якості продукції, зниження виробничих витрат тощо.

Фактори, що впливають на продовольчу ситуаціюперенесення центру ваги продовольчої проблеми в Африку;різке зростання експорту продовольства з високорозвинених країн Заходу (раніше було інакше);розширення абсолютних масштабів бідності в країнах, що розвиваються;процес урбанізації країн “ третього світу” .

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!

Список використаної літератури: 1. Амартія Сен Економічна взаємозалежність і світова продовольча проблема // Development, London, 2008. -№4,- С. 5-10. 2. Ковальов Е. Світова продовольча проблема: нові аспекти //МЕ і МО, 2009. -№9.-С. 53-59. 3. Міхневич С. Лібералізація світової торгівлі сільгосппродукцією і проблема продовольчої безпеки //МЕ і МО, 2009.-№ 1.- С. 53-59.4. http://www.economy.in.ua/pdf/5_2015/33.pdf