Інтерактивне навчання на уроках географії своєї області 9 клас

Інтерактивне навчання на уроці  географії своєї області в 9-му класі

Урок – дослідження

Тема: Моя маленька батьківщина Андрушівщина.

Мета:

• поглибити знання учнів з теми «Географії своєї області», зокрема, Андрушівського району в межах Житомирської обл.;
• систематизувати основні риси географічного положення, топоніміки, природних умов району;
• розвивати пізнавальний інтерес і творчий потенціал учнів, формувати вміння самостійно опрацьовувати матеріали до уроку та робити висновки;
• удосконалювати вміння учнів працювати у групах;
• сприяти вихованню в учнів любов до рідного краю, інтересу до пошукової роботи;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми, форми роботи: розповідь вчителя, технологія «Мікрофон», прийом «Змагання», «Асоціативний кущ», робота в малих групах, презентація, використання комп’ютерних технологій.

Обладнання: фізична карта України, географічний атлас Житомирської області, альбом-презентація «Андрушівщино, рідний мій край», історико -хронологічний альбом с. Любимівка, стенд «Історія рідного краю» слайд-презентація краєвидів Андрушівського району та с. Любимівки, комп’ютер, робочі зошити учнів.

Випереджувальне завдання: учні поділені на групи «за професіями» та отримали завдання.

«Фізиогеографи» підготувати матеріал фізико-географічного положення Андрушівського району та свого села.

«Історики» підготувати історичну довідку про адміністративно-територіальний устрій району та села Любимівка.

«Краєзнавці» дослідити народознавчий матеріал про село Любимівка (Вербів) та його географічні особливості в легендах та переказах.

Епіграф: «Немає в людини нічого милішого над свою Батьківщину, над свою рідну землю»

                                                                                                    (І Огієнко)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя про Житомирську обл..

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

«Хвилина мудрості». Опрацювання епіграфа до уроку.

Проблемне питання.

 Чи відповідає епіграф темі уроку? Відповідь підготувати на кінець уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1. Що ви знаєте про Андрушівський район?
2. Використання прийому «Асоціативний кущ» (Додаток №3)

V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Слово вчителя.

Коротка характеристика фізико-географічного положення Житомирської обл..

(На дошці фізична карта України, карта Житомирської обл., у кожного учня на столах географічний атлас Житомирської обл.(Моя мала Батьківщина)).

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року (Додаток №1). Вона ділиться на 23 райони. У своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон — зона Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько-Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р. Тетерів (басейн р. Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м³), 1429 ставків (до 1 млн. м³).

Земельний фонд  області (станом  на  01.01.13)  становить  2982,7тис.га.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення  сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства  та промисловості.[5;6]

(За допомогою комп’ютера показ фотографій унікальних місць Житомирщини).

Слово вчителя.

На південному-заході Житомирщини розташувалась наша рідна Андрушівщина – земля українського Полісся. Є місця, які здавалося нічим непримітні, зі звичайним ландшафтом і кліматом, але вони мають особливу силу, випромінюють добро, спокій, затишок без яких не уявляєш свого життя. Ось такою є наша Андрушівщина та рідне село Любимівка. 

Для більшої реалізації умінь і навичок учні поділені на групи. Кожна група мала завдання наперед, які готували з допомогою вчителя. Кожна група буде оцінювати своїх колег.

«Фізиографи» розкажіть, що ви дізналися про фізико-географічне положення  Андрушівського району та свого села.

1. Учень групи «Фізиографів». 

Андрушівський район  (додаток №2)

Район розташований: на південно-захід від м. Житомир

Район межує: з Попільнянським, Бердичівським, Ружинським, Житомирським районами.

Адміністративний центр району: м. Андрушівка

Територія: 95647 га.

Населення: 36325 громадян

Природні умови:

Клімат: помірно континентальний, м’який, досить вологий

Ґрунти: лучно – чорноземні, ясно-сірі, глейовані, шаруваті та болотні.

Корисні копалини: буре вугілля, глина, пісок.

Назви річок, які протікають територією району та їх довжина:

Пустоха – 33, Ірпінь – 162, Рада – 13, Лебединець – 16, Ів’янка – 30, Кам’янка – 105, Горбатка – 12, Гуйва – 97, Унава – 87, Бєлуга – 6, Боярка – 20.

Населених пунктів  41.

Міст районного  значення 1

Сіл 40

Промислових підприємств 6

Основні види промислової продукції:

спирт, цукор, масло, сир, м'ясо, швейна промисловість.[10]

Слово вчителя

Ось як написала учениця нашої школи Головко Рита про свій рідний край у вірші «Моє рідне село».

(Учениця читає напам’ять вірш).

Моє рідне село

Україна – моя велика держава

Житомирська область –моя душа багряна

Андрушівський район – моє маленьке серденько

Село Любимівка – моя рідна ненька

Любимівка моя не знає меж краси,

Бо Вербовом звалося воно колись.

І зараз в квітах та вербах красується воно,

Та щедрими людьми, пишається рідне село.

В Любимівці є чудовий ставок.

Наповнений хвильками вод.

В селі є зелений лісок,

Там багато співучих пташок.

Весною прилітають до нас журавлі ,

І весело стає в нашім селі.

Красива Любимівка літом,

Зацвітає вона різнокольоровим цвітом.

Пахнуть житами осінні поля,

Вкривається листям осіння земля.

Взимку село у сріблястім тумані,

Вдягнені в іній холодні каштани.

Я люблю своє рідне село і пишаюся ним,

Доки живу і милуюся всим!

2.   Учень групи «Фізиографів».

Поверхня села Вербів (Любимівки) має характер хвилястої рівнини (північно-східною окраїни Волино - Подільської височини). Висота місцевості над рівнем моря 224 м. Село розташоване в підзоні лісостепу, ґрунти переважно опідзолені, легкосуглинкові чорноземи.

Середня січнева температура - 14°, липнева + 18,7°. Випадає 550^мм опадів за рік. Через село протікає річка Унава, притока річки Ірпінь у межах якої є штучна водойма – ставок.

Любимівка - село, центр – сільська рада. Вона розташована за 18 км. на схід від районного центру, за 22 км. від залізничної станції Попільня і за 4 км. від автомобільного шляху Житомир - Сквира. В селі є школа І-ІІ ступенів, де навчається 35 учнів і працюють 8 вчителів, будинок культури та бібліотека, ФАП, відділення зв'язку та магазин.[11]

Вчитель.

«Мікрофон»

Чи зуміла Головко Рита у своєму вірші показати фізико-географічне положення села Любимівка?

Історичну довідку про минуле району та села Любимівка нададуть «Історики».

1. Учень групи «Історики»

На території Андрушівського району люди з’явилися 100 тисяч років тому. Тут була стоянка епохи бронзи і заліза. Проживали в цей період племена скіфів-орачів, свідченням є кургани біля села Волосів та Стара Котельня. Через Андрушівщину проходять оборонні споруди від кочівників ІХ – ХІV ст. Зміїні вали. Проходили запеклі бої з половцями та монголо-татарами. Було знищено древнє містечко Хворощ (нині с. Нехворощ).

У 1569 р. Андрушівщина попала під владу Польщі. В цей період виникали козацько-селянські повстання на чолі з К.Косинським, С. Наливайком.

1793 р. територія Андрушівщини ввійшла до складу Російської імперії. Почала розвиватись промисловість. У 1865р. збудовано цукровий завод у Яроповичах, який був власністю товариства цукровиків. З 1883 року починає діяти цукровий завод заснований родиною Терещенків. Основна маса землі належала фабриканту Терещенку, це 25176 десятин землі.

4 січня 1918 р. була встановлена Радянська влада, а у  1929р. почалася колективізація селянських господарств. У всьому районі були організовані колгоспи. У липні 1941 р. територія Андрушівщини була окупована німецько-фашистськими військами, а у кінці грудня 1943р. війська 1-го Українського фронту звільнили район. Почало відроджуватися життя.

У 60-тих роках відбувається реконструкція та будівництво промислових підприємств, будується житло, споруджується один з найбільших в республіці спиртовий завод. З’являються цегельні заводи №1 та №2, які за 7 місяців 1970р випустили 2 млн. штук цегли. Розвивається сільське господарство. Активно ведеться будівництво тваринницьких комплексів на селі. Розбудовується районний центр.

3 березня 1975 р. Указом Президії Верховної ради УРСР селище Андрушівка віднесено до категорії міст районного значення. [10]

(Учні виконують пісню Раїси Галушко «Слався, земле моя, Андрушівщина») [10]

3. Учень групи «Історики». (Розповідь супроводжується ілюструванням  стенду «Історія села Любимівка»

Історія села Любимівка починається із XV століття. В минулому це був невеличкий хуторець, який носив назву Паволоцьке. За однією з вулиць так і збереглася назва Хутір. На цій вулиці в давнину було одне з перших поселень.

З розповідей старожилів , першими поселенцями була сім’я кріпака, яка втекла від феодального гніту. Поступово хутір розростався. Великі ліси оточували село, але по річці Унава росло багато верб, тому, на думку старожилів, йому дали назву Вербів. Сто років тому ліси було вирубано. У селі була гуральня та цегельня. Земля навколо належала польським шляхтичам Цівінському, Лісовському та Казімірському. Потім село перейшло у володіння багатого поміщика Шабанського (родом із Австрії).Населення села брало участь у Визвольній війні 1648 – 1654рр., а також були учасниками повстання гайдамаків (Коліївщини) 1768р. У 1917р. земля була передана радянською владою у користування селян. У селі була церковно-приходська школа, приходська  церква, польський костьол, які були зруйновані потягом 1936 – 1939рр.

У 1922р.у селі була організована  «група по спільному обробітку землі». Ця група об’єднала 9 господарств і мала назву «Вінок». В 1924р. десять селянських дворів об’єднуються у комуну, яка носила назву «Промінь».У 1931р. у селі відкрито семирічну школу, а в 1939р. – середню. Перший випуск десятого класу відбувся 1954 року.

Село пережило окупацію фашистської Німеччини з липня 1941 по 25 грудня 1943р. 156 жителів села не повернулися з фронтів війни.

З 1954р.село радіофіковано. Перша лампочка Ілліча засяяла в школі у 1953р., а 11 жовтня село одержало електроенергію із Кременчуцької ГЕС. У 1973р. у селі збудовано асфальтову дорогу, яка сполучає Любимівку із шосейною дорогою Житомир – Сквира. З 1963р Вербів перейменували на Любимівку. Уродженцями села є відомий письменник В.С.Кучер та Герой Соціалістичної праці М.Т.Северенчук.

Вчитель.

А зараз послухаємо «Народознавців», що вони дослідили про минуле села  з переказів та легенд.

1. Учень групи «Краєзнавці».

Місцевий краєзнавець Ю.Андрійчук так пояснює назву села: «Це діялось за часів навали татаро-монгольської орди. Татари вдерлися у село після оборони поселення. Сили були нерівні. Вони повбивали чоловіків і жінок, а дівчат і дітей забрали в полон. А найбільш хороброго захисника – коваля, прив’язали до верби і спалили. Але відродились верби, облиті весняними дощами. І пішли з коренів верб пагони, зазеленіли. Жителі розсаджували ці пагінці у своїх садибах. От і заквітчувалося село вербами, які й досі зеленіють на околицях села, прикрашаючи Любимівку своєю вічною красою. Це легенда.

2. Учень групи «Краєзнавці».

Ще одна версія  походження назви села Вербів.

За часів Київської Русі на границях країни були сторожеві пости, які попереджували населення про напад кочівників на Русь. Поселення знаходилось поблизу границь, але його захищали рукотворні Змієві вали. При надходженні звістки про напад ворогів, у цьому поселенні негайно збирались на березі річки Унави, на підвищенні, старійшини навколишніх поселень на раду. Вони вирішували, де приймати бій з ворогами. Сюди ж підходили дружини та загони воїнів. Відбувалось вербування чоловіків населення у дружини, які йшли захищати свої поселення. Від слова «вербувати» і пішла назва села.[11]

Вчитель.

Сьогодні сучасні технології дозволяють побачити свою землю із космосу та намалювати план рідної Андрушівщини та свого села.(Комп’ютер»)

Завдання:

Намалювати план Андрушівського району та свого села.

(Учні працюють над  картами)

«Мікрофон».

Чи розкрита суть епіграфа уроку?

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Змагання»

Хто швидше розгадає кросворд.(Додаток№4)

(Кожному учню роздано на листочку кросворд)

Скласти  синквей із ключовим словом «Андрушівщина» (Додаток№5)

VII. Рефлексія. Оцінювання.

«Мікрофон»

Чи справдилися ваші очікування?

Що на уроці вам найбільше сподобалося?

VIII. Домашнє завдання.

Додатки

Додаток №1.

Карта Житомирської області

Додаток №2.

Карта Андрушівського району

Додаток №3.

Асоціативний кущ

Мій рідний краї Андрушівщина .

Мотивація навчальної діяльності з використанням методу «Асоціації». Асоціаційний кущ.

Які асоціації виникають, коли чуємо слова «Рідний край»?

Це ваше бачення цієї фрази  «Рідний край» чи це тлумачення словника?

Додаток №4.

Кросворд

Географія мого району

1. Як називається наш район, але як іменник у називному відмінку? (Андрушівщина)
2. Як називались оборонні вали, що проходили через Андрушівський район? (Змієві)
3. З якою областю на півдні межує Андрушівський район? (Вінницька)
4. Яка найбільша річка протікає через Андрушівщину? (Гуйва)
5. У якій природній зоні лежить район? (Лісостеп)
6. Основна сільськогосподарська культура, що вирощується в Андрушівському районі? (Буряк)
7. Хто з найбільших цукрозаводчиків мав маєтки та заводи на Андрушівщині? (Терещенко)

Додаток №5.

Сенкан

Синквей