Презентація "Програмові документи Кирило – Мефодіївського братства"

«Історичний ланцюжок» Установіть між товаришами певну черговість і відповідайте на запитання один за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з гри:   Що таке національний рух?   Якими були його особливості наприкінці  ХVІІІ ст.?  Що стало приводом для зародження національного руху на території України?  Що таке політична організація?  Які верстви населення могли бути членами політичних організацій?

 Назвіть течії суспільно – політичного руху в Україні кінця ХVІІ – початку ХІХ ст.  Чому ці течії не мали єдиної точки зору щодо майбутнього України?   Чим були зумовлені розбіжності між течіями щодо України?  Чи загрожували розбіжності між течіями  майбутньому України?  Назвіть місто, що стало загальноукраїнським центром політичного національного руху.

«Хвилини роздуму» 1. До складу яких держав входили українські землі у першій половині ХІХ? 2. Українська національна ідея – вона виникла тільки-но на початку ХІХ ст., чи мала свій розвиток і раніше? 3. Хто вони ті люди, які спонукали її до розвитку на протязі століть?

Очікувані результати: • охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство; • з’ясувати основні цілі і завдання Кирило-Мефодіївського братства у ході розгортання національно-визвольного руху в Україні; • вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки; • давати власну оцінку діяльності товариства.

Політична організація – добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку Братство – українські національно-релігійні громадські організації православного населення, що існували у ХVІ – ХVІІІ ст. відігравали важливу роль у політичному та культурному житті України. Словникова робота

Період та місто існування товариства, символ товариства Представники товариства Основні ідеї товариства «Діяльність Кирило – Мефодіївського братства».

Репродукція картини Л. Ходченка «Засідання Кирило-Мефодіївського товариства»

Мико́ла Іва́нович Костома́ров ( 1817 - 1885 р. ) — видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог. Активний діяч братства. «Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди», — повторював Микола Іванович. Цим принципом він керувався все життя.

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (1819 – 1897) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Член Кирило – Мефодіївського братства. Автор першої фонетичної абетки “кулішівку” для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Автор першого історичного роману «Чорна рада». Закликав українську інтелігенцію до просвітництва народу.

“Тарасова муза розбила якийсь підземний льох, що протягом кількох віків був замкнений на багато замків, запечатаний багатьма печатями. Вона відкрила шлях і сонячному промінню, і свіжому повітрю, і людській цікавості” М. Костомаров.

Мико́ла Іва́нович Гула́к (1821 —  1899) Азербайджан) — український науковець (математик, історик, філософ, літературознавець), правознавець, громадський і політичний діяч, педагог, публіцист, перекладач. Активний діяч братства. В 1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві. Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984).

Білозерський Василь Михайлович (1825 -  1899) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст. В 1843–1846 роках здобув вищу освіту в Київському університеті св. Володимира. 1846–1847 — учитель Петровського кадетського корпусу у Полтаві. Разом з М. Костомаровим і М. Гулаком виступив організатором Кирило-Мефодіївського братства. Дмитро Павлович Пильчиков (1821 року – 1893). 1863 року закінчив історико-філологічний факультет Київського університету . Автор праць з геофізики, оптики, радіотехніки. Досліджував Курську магнітну аномалію. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління. Микола Пильчиков — автор 18 наукових праць, винахідник понад 25 оригінальних приладів. 1846 року познайомився з Тарасом Шевченком і вступив до Кирило-Мефодіївського братства.

Ідеї братчиків мали зв’язок з ідеями патріотів попередніх поколінь: В Капніст, І. Орлай тощо.

Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу»   і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і українського панславізму, романтика загальнослов'янської єдності, автономізму та народовладдя. Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної конфедерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.

Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України. Забезпечила розвиток національної ідеї, доведену нащадками козацької старшини теорію про окремішність української нації,трансформувала заклик до політичної боротьби за звільнення українців від національного і соціального гноблення та відновлення власної незалежної соборної держави в союзі з іншими слов’янськими народами. Висновок

Домашнє завдання: опрацювати відповідний матеріал підручника; написати твір-есе: «Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні» або уявіть, що вам потрібно зняти фільм про діяльність Кирило - Мефодіївського братства. Придумайте назву до фільму та напишіть відповідний кіносценарій.