Презентація: "ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ та його вплив на свідомість людини".

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТта його вплив на свідомість людини

У XVIII-XIX ст. в країнах Європи в результаті стрімкого зростання мануфактурного виробництва стався промисловий переворот. Досягнення в сфері науки і техніки, поширення машинного обладнання, модернізація робочого процесу вивели суспільство на інший рівень виробничих відносин. З’явилися нові класи, прискорилися терміни і обсяги виробництва, на сцені історії з’явився новий герой – капіталіст-промисловець.

Промисловий переворот привів до значного здешевлення багатьох товарів, появи багатьох нових товарів, змінив товарно-грошові відносини в суспільстві, стимулював розвиток науки і техніки. Поодинокі ремісники, чия праця так цінувалася в середньовіччі, внаслідок промислового перевороту вимерли подібно динозаврам.

ХІХ століття. Промисловий переворот змінює світ. Європа пересіла з кінного диліжанса в “Східний експрес”, з парусника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети.

Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим - найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.

Мінявся сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, більш скромні “дворянські гнізда”, невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле.

Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі цінностей відображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін “класичний”: це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики...

Хронологічні межі культурного феномена XIX ст. ширші, ніж календарні. Початок новим культурним процесам поклала Французька революція 1789-1793 рр. Що ж до завершення епохи, то рубежем став початок Першої світової війни в 1914 р.

Ідеї свободи, рівності і братерства, проголошені якобінцями, створили сприятливу атмосферу для боротьби за демократичні перетворення у всьому світі. ХІХ століття стало часом буржуазних революцій. У 1848 -1849 рр. революціями була охоплена вся Європа. Головний результат - становлення буржуазної демократії в більшості європейських країн.

Утвердження буржуазних відносин у найбільших країнах, схожість соціально-економічного і суспільно-політичного ладу, складання світового ринку, активні ділові, дипломатичні, революційні, культурні зв'язки, новий рівень засобів комунікації обумовлювали виникнення тенденції зближення культур.

У той же час найістотнішим чинником, який суттєво вплинув на розвиток світової культури, став могутній національно-визвольний рух: боротьба проти нашестя Наполеона в Іспанії і Росії, проти гніту австрійських Габсбургів в Італії та Угорщині, проти османського ярма в Греції і Болгарії, проти російського царизму в Польщі і на Кавказі, об'єднання Німеччини.

Дуже різний за складом і цілями у різних країнах цей рух веде до того, що вчені, письменники і художники звертаються у своїй творчості до історичного минулого і культурних традицій власних народів. Усвідомлення кожною нацією своєї значущості, розвиток почуття національної гідності визначав прагнення людей науки і мистецтва вийти на світовий рівень, іти в ногу з часом.

Наслідки утвердження капіталістичного виробництва і капіталістичних відносин були неоднозначними для культури. З одного боку, імпульс для розвитку отримала наука, оскільки виникла пряма економічна зацікавленість в застосуванні у виробництві відкриттів, винаходів, більш численною стала інтелігенція, зростало міське населення.

У своїх основах культура XIX ст. спиралася на ідеї і погляди, вироблені в епоху Просвітництва. Це - насамперед гуманізм, що піднявся до розуміння цінності кожної людини як особистості, її права на вільний розвиток, раціоналізм і, особливо, - сцієнтизм, який абсолютизував роль і можливості науки в житті суспільства, а також євроцентризм, що оцінював всі цивілізації крізь призму переваги європейського зразка для всіх інших культур.

У XIX столітті промисловий переворот досяг свого апогею, повністю перебудувавши внутрішній світ людини. Свідомість людей цього періоду пройшла через глибоку психологічну та культурну мутацію. Найпростішим прикладом зміни свідомості людини під впливом промислового перевороту є поява диктату годинника в житті людини.

Аграрний рух за сонцем змінився на жорсткий фабричний гудок. Час перетворився на лінійний, точний ресурс, який можна «продати» або «втратити». Час перетворився на ресурс, а, отже, на гроші.

Залізниці та телеграф змусили людей мислити масштабніше. Подорожі, які раніше тривали тижнями, тепер займали дні. Світ у свідомості людини різко зменшився. Простір світу «стискувався». До цього людство тисячоліттями рухалося зі швидкістю коня чи вітру у вітрилах. Коли перші потяги помчали зі швидкістю 45–60 км/год, для тогочасної людини це був психологічний шок. Простір між містами наче випарувався. І це шокувало.

Подорож кіньми дозволяла розгледіти деталі пейзажу, пасажир міг поспілкуватися з місцевими на заїжджому дворі. Потяг перетворив ландшафт на розмиту пляму за вікном. Людина вперше почала сприймати простір панорамно, абстрактно — як картинку, що швидко змінюється.

До появи телеграфу новина з Європи до Америки пливла кораблями тижнями. Телеграф зробив передачу інформації майже миттєвою. Свідомість людини розширилася до масштабів планети. Газети почали друкувати «свіжі новини від учора», а не «події місячної давнини». Людина XIX століття вперше почала відчувати себе частиною єдиного світового інформаційного поля, де кордони та відстані більше не захищали від зовнішнього світу.

Переїзд селян до міст зруйнував багатовікові родинні зв'язки. Людина вперше залишилася сам на сам із натовпом. Патріархальний світогляд змінювався на динамічний міський. Руйнувалися багатовікові релігійні та станові обмеження, натомість зростала роль особистого успіху.

Автоматизація виробництва зробила товари доступними, перетворивши споживання на головний маркер соціального статусу та щастя.

Праця на конвеєрі чи фабриці позбавила робітника бачення кінцевого результату своєї роботи, на відміну від ремісника. Це породило почуття власної меншовартості та механічності життя.

Поява складних технічних пристроїв вимагала підвищення кваліфікації простого робітника. Науковий світогляд вперше в історії вступив у пряму конкуренцію з релігійним.

Епоха фундаментальних наукових відкриттів характеризується схилянням перед механічною досконалістю. Освіта міцно входить в життя обивателя.

До плюсів можна віднести і часткову демократизацію соціуму. Аристократія повільно, але втрачало свій вплив. Капіталістичному суспільству потрібні були нові цінності та ідеали.

Віра в науку та всемогутність техніки почала витісняти релігійне мислення. Релігійне пояснення світу стрімко втрачало позиції. Свідомістю заволоділа ідея, що наука (особливо після праць Чарльза Дарвіна) здатна вирішити будь-яку проблему.

Протягом тисячоліть природа викликала у людини релігійний трепет, страх або сприймалася як живий організм. Промисловий переворот та наука повністю десакралізували її, перетворивши на гігантський склад ресурсів. Природу перестали сприймати як божественний замисел. Вона стала об'єктом підкорення, ресурсом і майстернею для людства.

Оскільки ресурси природи здавалися безмежними, утилітарний підхід повністю виключав турботу про майбутнє. Чорний дим із фабричних труб і забруднені хімікатами річки (як-от Темза в Лондоні) сприймалися не як катастрофа, а як гордий символ прогресу, багатства та цивілізації.

Як реакція на цей тотальний прагматизм наприкінці XIX століття починають з'являтися перші паростки екологічного мислення. На початку ХІХ століття митці (Байрон, Шеллі) бунтували проти бездушних машин, оспівуючи чисті почуття та дику природу, протестуючи проти віддалення людини від природи. Поети та художники тікали від брудних індустріальних міст у дику природу, романтизуючи її незайманість.

Люди почали усвідомлювати, що утилітарний підхід може повністю знищити планету. У 1872 році в США створюють перший у світі національний парк — Єллоустоун, що стало першою спробою захистити природу від людської жадоби.

Технічний прогрес назавжди позбавив людство патріархального фаталізму, перетворивши людину із залежного спостерігача природи на її безжального інженера та споживача. У результаті, людина XIX століття здобула небачену раніше гордість за свій розум і владу над планетою, але водночас втратила психологічний спокій, внутрішню гармонію та відчуття єдності з навколишнім світом.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!Світлана ІЛЬЧЕНКО