Рівень національної свідомості особистості залежить від багатьох чинників і знаходиться в прямій залежності від глибини знання нею історії власного народу, його культури, мови, перетворення навчального матеріалу в особистісні цінності, які є одним із найважливіших утворень у структурі свідомості людини і зумовлюють низку її сумісних характеристик як особистості.
В основі роботи з прищеплення національної свідомості лежать принципи національно-патріотичного виховання: Народність – єдність загальнолюдського і національного. Національна спрямованість виховання, оволодіння рідною мовою, формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу. Прищеплення шанобливого становлення до культури, спадщини, народних традицій і звичаїв, національно-етичної обрядованості всіх народів, що населяють Україну. Культуровідповідність виховання органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними і побутовими традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності та спадкоємності поколінь. Етнізація виховного процесу – наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина
При підборі форм та методів організації національного виховання, формування національної свідомості варто виходити зі змісту Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді. (Наказ МОН України від 16.06.2015 № 641 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах")
Згідно з Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки в Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.
Форми діяльностігрупова справа, оформлення альбому, уявна подорожбесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журналекскурсія, ігрова вправа, колективне творче панноситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизаціяінсценування гра-бесіда гра-мандрівкаконкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідьмоделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейдвиставка-ярмарок, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження. Вікові психологічні особливості молодшого шкільного віку вимагають від педагогів наукового підходу в виховному процесі.
Прививати любов до мови допоможуть читання українських казок, розігрування рольових ігор з народознавчої тематики. Учні з перших класів знайомляться з творчістю видатних українських поетів та письменників: Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, та іншими. Слід знайомство з світилами українського народу перетворити в яскраву подію, щоб відкласти слід в дитячому серці. Наприклад залучити дітей до театральної постанови, чи рольового читання, перегляду фільму знятого на основі твору. Мова сприяє вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, це як код праісторичної пам’яті. Важливо не тільки вживати її на уроках чи в позакласній роботі. Цікавим та продуктивним для учнів молодшого шкільного віку є вивчення фольклору рідного краю.
Національно самосвідома особистість поважає та любить рідну мову. Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Володіння українською мовою та використання її повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми
Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, здібності, талант; виховання творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитись до природи, світу, речей, розуміти значення життя як найвищої цінності.
На уроках музичного мистецтва учні мають можливість ознайомитись з красою і мелодичністю української пісні, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів. Необхідно відновити традиції української пісні під час шкільних свят
У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. Тому школа має проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.