18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Свято для початкових класів "Казкова осінь"

Про матеріал
Цікаве і веселе свято, що допоможе учням початкових класів збагатити знання про прикмети осені.
Перегляд файлу

 

 

Тема:  «Казкова осінь»

 

 Мета: вчити учнів бачити розмаїття осінньої природи; розкрити красу осінньої природи за допомогою поетичного слова, музики, пісень, художньої творчості дітей;   за допомогою театрального мистецтва показати багатство і щедрість осінньої пори; розвивати творчу уяву, пам'ять, мислення учнів; поглибити знання про городні культури; виховувати бажання бачити прекрасне і необхідність дбайливого та людяного ставлення до природи.

 

Хід заходу

 Ведучий 1:  - Добрий день усім, хто в залі!

                         Час нестримно йде, минає

                         Ось і знову в рідній школі

                         Музика і сміх лунає!

 Ведучий 2:-  Тут і діти, і дорослі –

                         Всі вони такі хороші,

                         Всі красиві, милі, щирі

                         І веселі, й жартівливі!

 

До речі, а яка пора року зараз надворі?

 

   1 учень: Осінь золота прийшла

   До нашого краю

   Всім нам радість принесла

   Добрі урожаї.

 

   2 учень:  Одягла  ліси, гайочки

   В золотаве листя,

   А калині дарувала

   Червоне намисто.

 

   1 учень: Прийде, прийде урожай

   До кожної хати.

   Слався, наш співучий край

   Щедрий і багатий!

 

   2 учень: Журливо музика заграла,

   І закружляло, в вальсі листя.

   В країну осінь завітала.

   Красива, сонячна, барвиста.

 

         Пісня «Диво -осінь»

 

   Ведучий 1. Осінь часто звуть чудовою, замріяною, золотою.       Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш її урочисту       красу. У ній поєднались чарівність барв теплого літечка з першими     подихами наступних зимових холодів.

 

Ведучий 2. За народними переказами осінь перша старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи осінь на землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди будуть любити тебе». І осінь, як ви бачите, виконала наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

 

Ведучий 1. Щоб Осінь прийшла до нас треба відгадати загадки.

 

Ведучий 2.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває……(Восени.)

 

Ведучий 1.

В зеленім лісі побував

Якийсь художник - і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

- Ти хто такий? - Я здивувався.

- Чому тебе не бачив досі?

- То подивися - хтось озвався.

І ти тоді побачиш....................... (Осінь).

 

Гра  «Додайте слово»

 

Вся родина овочева

Вітамінна, лагідна.

Всі плоди наші смачні

Мають сили чарівні.

Їжте, діти, буряки червоненькі,

Будуть ваші щічки завжди … (рум’яненькі)

 

Хто капусту вживає у салатах й борщах,

Про хворобу забуває, росте… (на очах)

 

В нас печінка кровотворна,

Нирки – виганяють солі,

То побільше їжте моркву –

Будете … (здорові)

 

Ведучий 2. Щось не йде осінь, треба, мабуть, почитати вірші.

 

1.Тихо осінь ходить гаєм,

    Ліс довкола аж горить.

    Ясен листя осипає

    Дуб нахмурений стоїть.

     І берізка над потоком

     Стала, наче молода

     Вітер, мовби ненароком,

      Їй косиці розпліта

 

2. Осінь, осінь, осінь,

Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

Рідко сонце світить,

А на голих вітах

В'яже осінь рукавички

З бабиного літа.

3. Вітер з пожовклим листком

Грається в Котика-Мишки,

То поженеться біжком,

То підкрадається тишком.

Ну, а коли спійма, -

 Буде, дітки, зима.

 

4. Кажуть, хмурнем звали осінь

У далекій-давнині.

В нас вона - золотокоса

В нашій рідній стороні. 

 

5.Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках -

Все розмалює на путі,

Дерева стануть золоті.

І ми її уклінно просим:

- Заходь у гості, щедра осінь!  

 

    Пісня «Наша осінь щедра»

 

               (Заходить осінь і веде за собою 3 хлопчиків в українському            вбранні, на головах солом’яні брилі – із плодами, жовтими    листочками, голими гілочками)

 

        Осінь. Це я! Золота Осінь. Ви про мене так гарно говорили, от      я і завітала до вас!

Я рада, що знову зустрілася з вами, проте я не одна, зі мною прийшли мої сини-місяці. А чи відомо вам, скільки я маю синів-місяців?

 

Осінь: Вересень – місяць добре, годує, овоч смачненький дітям дарує.

 

Вересень: Через гору, через ліс

Вересень осінь до нас перевіз.

Журавлі в синім небі летять –

Гайда в поле врожай збирать!

 

 

        (Звучить музика «Ходить гарбуз по городу», виходить гарбуз  з   родиною)

Інсценізація пісні.

 

     Ведучий 1. Хто ви? Звідки ця розмова?

 

     1 учень: Ми – родина гарбузова

 

     2 учень: Овочеві делегати

 

     3 учень: А прийшли до вас на свято!

 

    Ведучий 2. Зрозуміло! Це до нас прийшла стара казка та на новий  лад.

 

           Ведучий 1. По городу гарбуз ходить,

           Всіх із роду оглядає,

           Кого хвалить, кого журить,

           А кого і научає.

 

           Ведучий 2.  Перед входом у комору

           Всіх зібрав він як годиться,

           Хоче добре подивиться,

           Чи гарненько всі дозріли,

           Може дурно час змарніли.

           Він звернувся до газдині,

           Солодесенької  дині.

 

                          Гарбуз. Розкажи мені, красуне,

                         Як ти влітку працювала?

                         Може, трохи лінувалась?

                         Чи сумлінно дозрівала?

 

 

                                     Диня. Ой, Гарбузе-гарбузенко,

                                     Вічно ти підозри маєш.

                                     Не сидиш на однім місці,

                                     По городу все гуляєш.

                                     Бачиш же, я постаралась,

                                     Ніжним соком вся набралась.

                                     Налилася на всі боки,

                                     І важкі вже мої кроки.

 

       Гарбуз. А що скажуть огірочки – мої любі сини й дочки?

 

     Огірочок 1. Не свари нас, татку любий,                             

     Гарно ми росли спочатку,                                 

     Та якось дощі махнули –                                  

     Заховатись ми забули.                                   

 

    Огірочок 2. Коли сонечко палило                              

    Ми листками не прикрились                        

    На кілках, шнурках висіли                     

    І, звичайно, перезріли.  

 

     Гарбуз. А як тут моя морквиця, гарбузовая сестриця?

 

                             Морква. Любий братику, послухай

                             І сестрицею пишайся,

                             Бо ж не просто я Морквиця –

                             Гарбузовая сестриця,

                             Я пробилась в депутати,

                             Скоро буду виступати

                             І  доб’юся для городу

                             Перегною аж під воду!

 

 

                        Гарбуз: Ну, а як тут Бурячок, мій шановний своячок?

 

                        Буряк: Що казати, я у нормі,

                        Круглий, чистий, соком повний.

                        Так вже кольором налився,

                        Ніби в Африці родився.

                        Буде борщ смачний, червоний

                        З бурячком таким чудовим.

 

      Гарбуз: А що скаже Бараболя, як жилося їй у полі?

 

    Картопля: Хоч проблем було багато,

   Та не буду нарікати.

   Мене люблять, поважають,

   Другим хлібом називають.

   Можу бути у меню  хоч по кілька раз на дню.

 

    Гарбуз: А тепер скажіть вже скоро, Де ж червоні помідори?

 

  Помідор: Я один, один печальний,

  Рік для нас не урожайний.

  Всі зів’яли на корню,

  Я один сумний стою.

 

   Гарбуз: Все почув я, що хотів,

   А тут бачу новачків.

   Всіх вітаю в нашім колі,

   Чи прижились ви у полі?

 

    Баклажан: А я, друзі, Баклажан,

   Трохи вже відомий вам.

   Довго світом я блукав

   І до вас примандрував.

   Вже з цибулею здружився,

   Радо б з нею залишився,

   Разом з нею смак мій кращий,

   Хто скуштує – буде вдячний.

 

                           Гарбуз: Що ж , мій друже, залишайся

                           До цибулі женихайся.

                           А цибуля в нас чудова,

                          Правда трохи гонорова.

 

                               Цибуля: Не соромте мене, дядьку,

                               Бо покину зараз грядку.

                               Я серйозна у всіх справах

                               І смачна у різних стравах.

 

               Гарбуз: Я вклоняюся всім ґречно,

               І всім дякую сердечно.

               Хай наш рід чудовий буде

               На поживу й користь людям.

 

Пісня «Овочі»               

 

 

Осінь: А місяць жовтень мряку розвіє. В містах, в садочках лист пожовтіє.

 

Жовтень:  Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом сідає.

Сяють золотом берези –

Жовтень ним вінчає осінь,

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просінь.

 

Пісня «Золотава осінь»

 

 Осінь: А листопад – той жалю не має. З дерев останнє листя зриває.

 

Листопад: Я – славний місяць Листопад,

Все листя обтрусив підряд.

Замів стежини чисто,

Прикрасив кожне місто.

Листочки:

Ой, вітер- пустун зірвав нас із дерев і тепер ми не знаємо, чиї ми листочки. Діти, допоможіть!

1. Мов розгорнута долоня,

Ліг спочити на осоння

Між зелених їжаків

Найтемніший із листків.

Я землі приніс вітання

Від старезного ...(каштана).

2. Я вальсую та кружляю,

Барви осені збираю.

Я і жовтий, і зелений,

І оранжево-вогненний,

Золотавий, пурпуровий,

Я, звичайно, лист ... (кленовий).

3. Я, немов крило за вітром,

В небо мріяв полетіти.

Тільки золотом налився

І в траву звалився.

Пораділи жолудята:

Це листочок ...(з дуба) - тата.

4. Я ховав від злого ока

Намистини круглобокі,

Та від цих гарячих барв

Я і сам червоним став.

«Буду гріти землю нині, -

Я шепочу... (горобині).

Листопад:

Дякую вам, листочки, а тепер встеляйте землю теплим килимом, щоб їй не холодно було спати взимку.

 «Листочки», кружляючи, виходять.

 

Листопад:

Я щойно з лісу повернувся, перевіряв, чи з усіх дерев листя опало, чи готові лісові мешканці до зими, чи всі птахи відлетіли в теплий край?( За сценою чути голоси.) Що це за галас такий?

Заходять птахи.

Горобець:

Здрастуйте, любі друзі. Ми до вас у гості на всю зиму завітали.

Учитель:

Діти, а хто ж це до нас прилетів? Які пташки? Чому немає ластівок, лелек, журавлів?

Горобець:

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджачках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Снігур:

А ви знаєте, чому нас снігурами назвали?

Подивіться, угорі

В чорних шапках снігурі.

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить, сніг і холоди

Наближаються сюди.

Снігурами через те

Нас тепер і ви звете.

Сорока:

І мене діти взимку частенько біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока

Веселої вдачі.

В саду білобока

Навприсядки скаче.

Вбігає ворона, видно, що дуже поспішала.

Сорока:

Де, вороно-каркароно, ти була?

Що, вороно-каркароно, принесла?

Ворона:

Я проснулась, стрепенулась, і кар-кар.

На воронячий зібралась я базар.

Рано-рано прилетіла до струмка,

На городі проковтнула черв'яка.

Покружляла-покружляла я вгорі,

Горобців порозганяла у дворі.

Сорока:

Стріла півня-розбишаку, пісняра

І чкурнула-дременула із двора!

Ворона:

Неправда, сороко, зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я на свято хотіла встигнути, діток побачити, себе показати!

Листопад:

Дякую вам, милі пташки, що прилетіли до нас на свято. Не сумуйте, що наш час прийшов і скоро зима. Діти допоможуть вам, зроблять годівнички й насипатимуть в них вашу улюблену їжу. Правда, діти?

    Пісня «Про горобчика»

 

     Брати-місяці:

      Так, настав нам час прощатись,

      В ліс осінній добиратись.

      І ми кажемо: «Бувайте!

      Осені не забувайте!»

 

                         Осінь. Ви до осені в гості прийшли,

                         Щастя й радість мені принесли.

                         Гарно ви пісні співали,

                         Гарно всіх нас розважали.

                         Я за це вам у корзинці     

                          Принесла смачні гостинці.

                          Будьте здорові!

 

 

doc
Додано
1 березня 2019
Переглядів
523
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку