Презентація "Психолого-педагогічні аспекти формування успішної особистості педагога"

Психолого-педагогічні аспекти формування успішної особистості педагога

Викладання - це мистецтво, а не ремесло - у цьому самий корінь учительскої справи... Вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися - от єдиний можливий курс сучасного вчителя. М. А. Рибникова

закон «Про загальну середню освіту»«Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах середньої освіти».

Психологи визначають основні складові успіху: Спокій і здоров'я. Тільки в гармонії з власними переконаннями і цінностями можливе досягнення спокою в душі;Стосунки з тими, кого ви любите, з людьми, які вас люблять і турбуються;Фінансова свобода, адже більшість неприємностей пов'язані з турботою про гроші;Самопізнання і свідомість, поєднані з внутрішнім щастям і внутрішніми досягненнями;Відчуття самореалізації або того, що ви стаєте тим, ким хочете стати.

технологія емоційної стійкості відчуття щастя. Замініть негативне мислення на позитивне. Домагайтесь того, щоб кожен крок у досягненні цілі був приємним. Навчіться виносити користь із переживання неприємних емоцій. Уникайте слів «я не можу». Намагайтеся бути собою, але кращим. Перш, ніж змінитися, нам необхідно побачити себе в новій ролі.

Групи здібностей. Організаторські. Виявляються в умінні вчителя згуртувати учнів, залучити їх до праці, розподіляти обов'язки, спланувати роботу, підвести підсумки зробленому і т.д. Дидактичні. Конкретні уміння підібрати і підготовити навчальний матеріал, наочність, обладнання, доступно, ясно, виразно, переконливо і послідовно викладати навчальний матеріал, стимулювати розвиток пізнавальних інтересів і духовних потреб, підвищувати навчально-пізнавальну активність і т.д. Перцептивні, що виявляються в умінні проникати в духовний світ вихованців, об'єктивно оцінювати їх емоційний стан, виявляти особливості психіки.

Групи здібностей. Комунікативні здібності, які виявляються в умінні вчителя встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, їх батьками, колегами, керівниками закладу. Сугестивні здібності, які виявляються в умінні вчителя здійснювати емоційний вплив на учнів. Дослідницькі здібності виявляються в умінні пізнавати і об'єктивно оцінити педагогічні ситуації і процеси. Науково-пізнавальні здібності передбачають засвоєння наукових знань у своїй галузі.

Основні засоби невербальної комунікаціїЗовнішній вигляд педагога. Педагог формує морально-етичні погляди й смаки своїх вихованців. Будь-яка деталь у його зовнішньому вигляді й поведінці має виховне значення. Педагог повинен одягатися елегантно, з урахуванням вимог моди, не доводячи компоненти зовнішнього вигляду до крайнощів. Його одяг має бути зручним для виконання необхідних педагогічних операцій: писати на дошці, працювати з демонстраційними матеріалами, нахилятися, ходити між рядами парт тощо.

Основні засоби невербальної комунікаціїПантоміміка — виражальні рухи всього тіла або окремої його частини. Вона допомагає виділити в зовнішності головне — образ. Навіть найідеальніша фігура не справить потрібного ефекту, якщо людина не вміє триматися, у неї неправильна постава. Гарна, виразна постава (пряма хода, зібраність) виражає внутрішню гідність, впевненість педагога у своїх силах. Сутулуватість, опущена голова, млявість рук здебільшого свідчать про внутрішню слабкість, невпевненість у собі.

Основні засоби невербальної комунікаціїЖести вчителя мусять бути органічними і стриманими, доцільними. Вони бувають описовими й психологічними. Описові (показ розміру, форми, швидкості) ілюструють хід думки, психологічні виражають почуття (на подив вказують розведені в сторони руки, застереження — притиснутий до губ палець руки). Для того, щоб спілкування було активним, слід дбати, щоб поза була відкритою, не схрещувати рук, стояти обличчям до класу, витримувати дистанцію, яка створює ефект довіри. Доцільно рухатися вперед і назад по класу, а не в сторони. Крок уперед підсилює значущість повідомлення, допомагає зосередити увагу аудиторії. Відступаючи назад, промовець начебто дає можливість слухачам перепочити.

Основні засоби невербальної комунікаціїМіміка — виражальні рухи м'язів обличчя. Нерідко вираз обличчя й погляд впливають на учнів сильніше, ніж слова. Обличчя повинно не лише виражати, а й приховувати деякі почуття: не слід «нести» до класу тягар домашніх турбот, негараздів.

Основні засоби невербальної комунікаціїКонтакт очей (візуальний контакт). Дослідники з'ясували, що, розмовляючи, люди дивляться одне на одного в середньому 35—50 відсотків часу, протягом якого відбувається розмова. Погляд затримується на очах співрозмовника 5—7 секунд. На нього частіше поглядають, слухаючи, а не тоді, коли говорять самі. Співрозмовники дивляться одне на одного переважно для того, щоб побачити реакцію на свої слова. У стосунках із дітьми візуальний контакт виконує функцію емоційного живлення. Дитина найбільш уважна, коли дивляться їй прямо в очі, найкраще запам'ятовує те, що сказано в такі хвилини. Психологи помітили, що частіше дорослі дивляться дітям в очі, коли повчають, дорікають, сварять. Це породжує тривожність, невпевненість у собі. З дітьми, які не дивляться на співрозмовника, опускають очі або відвертаються, важче спілкуватися. Вони вражені глибоким відчуттям самотності.

Основні засоби невербальної комунікаціїМіжособистісний простір - (дистанція спілкування) — відстань між тими, хто спілкується. У процесі спілкування важливою є відстань: до 45 см — інтимна (спілкування близьких людей), від 45 см до 1 м 20 см — персональна (спілкування із знайомими людьми), 1 м 20 см — 4 м — соціальна (офіційне спілкування), 4—7 м — публічна (виступ перед аудиторією), а також розміщення співрозмовників (суперники сидять один навпроти одного, під час випадкової бесіди — навскісь за столом, друзі — поруч).

Опитувальник домінуючого стилю керівництва педагога 1. Чи вважаєте ви, що дитина повинна:а) ділитися з вами своїми думками, по­чуттями;б) говорити вам тільки те, що вона сама захоче;в) залишати свої думки й переживання при собі.2. Якщо учень узяв у іншого учня олівець чи ручку, то ви:а) щиро з ним поговорите й дасте можли­вість йому самому прийняти потрібне рішення;б) дасте можливість самим дітям розібра­тись у своїх проблемах;в) повідомите про це всім дітям і примусите повернути взяте з вибаченням.

3. Рухливий, іноді недисциплінований учень сьогодні на занятті був зосереджений, азартний і добре виконав завдання. Як ви вчините:а) похвалите його і покажете його роботу всім дітям;б) проявите зацікавленість, з'ясуєте, чому так добре вийшло сьогодні;в) скажете йому: «Завжди б так займався».4. Учень, заходячи до класу, не привітався з вами. Як ви вчините:а) примусите його голосно при всіх при­вітатися з вами;б) не звернете на це уваги;в) зразу почнете спілкуватися з учнями не згадуючи про вчинок.

5. Учні спокійно працюють. У вас є вільна хвилина. Що ви робитимете:а) спокійно, не втручаючись, спостерігаєте, як вони працюють і спілкуються;б) комусь допоможете, підкажете, зробите зауваження;в) займетеся своїми справами (записи, перевірка зошитів тощо).6. Яка точка зору здається вам більш правильною:а) почуття, переживання учня, дитини ще поверхові, швидкоплинні й на них не варто звертати особливої уваги;б) емоції, переживання учня — важливі фактори, за допомогою яких його можна ефективно навчати й виховувати;в) почуття дитини дивовижні, переживан­ня — значущі й до них треба ставитись обережно, тактовно.

7. Ваша вихідна позиція в роботі з дітьми:а) дитина — слабка, нерозумна, неосвічена істота, і тільки дорослий може і повинен навчити й виховувати її:б) у дитини багато можливостей для само­розвитку. А допомога дорослого повин­на бути спрямована на максимальне підвищення активності самої дитини;в) дитина розвивається майже некеровано під впливом спадковості й сім'ї, тому головне, щоб вона була здорова, сита і не порушувала дисципліну.8. Як ви ставитесь до активності самого учня?а) позитивно — без неї неможливий повноцінний розвиток;б) негативно — вона часто заважає ціле­спрямовано та планомірно вести навчання й виховання;в) позитивно, але тільки тоді, коли вона узгоджена з педагогом.

9. Учень не захотів виконувати завдання під приводом, що він уже зробив це раніше. Ваші дії:а) сказали б: «Ну і не треба»;б) примусили б виконати роботу;в) запропонували б інше заняття.10. Яка позиція, по-вашому, більш правильна:а) дитина повинна бути вдячною дорослим за турботу про неї;б) якщо вона не усвідомлює турботи про неї, не цінує її, то це її справа: колись пошкодує;в) педагог повинен бути вдячним учням за їхню довіру й любов.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}  Ключ для обробки відповідей  12345678910а2322312312б3131223121в1213131233

25-30 балів – домінує демократичний;20-24 балів – схильність до авторитарного стилю;10-19 балів – яскраво виражений ліберальний стиль.

Авторитарний За такого стилю спілкування вчитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи лише з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб’єктивно оцінює досягнуті результати. Авторитарному стилеві властивий диктат, який перетворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця, пригнічує його самостійність та ініціативу. Авторитарний вчитель, самочинно визначаючи, спрямованість діяльності групи, гальмує ініціативу, пригнічує учнів. Головні форми взаємодії за такого стилю спілкування - наказ, вказівка, інструкція, догана. Цей стиль з точки зору гуманізації та демократизації європейської і світової освіти вважається абсолютно неприйнятним, оскільки порушує права особистості

Ліберальний (поблажливий, анархічний)Такий стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальність. Формально виконуючи свої обов’язки, учитель, що застосовує подібний стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Зазначений стиль є засобом реалізації тактики невтручання, в основі якої лежить байдужість і незацікавленість проблемами шкільного життя. За ліберального стилю в учителя немає стійкої педагогічної позиції, вона виявляється у невтручанні, низькому рівні вимог до виховання. Наслідком такої позиції вчителя є втрата поваги і контролю над школярами, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.

Демократичний стиль Ґрунтується на глибокій повазі. Основними способами взаємодії є заохочення, порада, інформування, координація, що розвиває в учнів впевненість в собі, ініціативність. З усвідомленням відповідальності, підвищенням зацікавленості, розвивається здатність свідомо, самостійно і творчо працювати що забезпечує стабільний результат діяльності і закладає надійний фундамент в розвитку особистості. Демократичний стиль — найбільш сприятливий спосіб організації реального співробітництва педагога і школярів. Демократичний стиль спілкування педагога з учнями позитивно виявляється у ефективності навчально-виховного процесу, оскільки він динамічний, гнучкий, виявляє соціально-психологічну своєрідність педагога та учня.

Школа – це: Критика – сприймай її;Можливості – отримай їх;Поради – прийми їх;Мудрість – досягни її;Дух – виявляй його;Гордість – май її;Любов – розділи її;Дружба – плекай її;Дисципліна – дотримуйся її;Честь – заслужи її.

Скарбничка думок. Учитель щодня виходить ніби на сцену театру юного глядача, завіса в якому ніколи не опускається. A. Райкін. Щоб дати дітям іскринку знань, вчителю потрібно ввібрати ціле море світла. В. Сухомлинський Уся гордість учителя в учнях, у зростанні посіяних ним зерен. Д. Менделєєв. Хороші вчителі створюють хороших учнів. М. Остроградський Спосіб життя вчителя - частина його професійного озброєння; Л. Фейєрбах. Точно вибрана професія - запорука довголіття. Від роботи потрібно отримувати радість, а не кошмарні сни. Ну, нехай, не радість, а хоч би спокійне задоволення. B. Годгівс