випром нюючи м крочастинки та перетворюючись на нш ядра.

Антуан Анр Беккерель

Істор я

Радіоактивність відкрив у 1896 році Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вченийпрацював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було.

Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це

випромінювання і встановив, що інтенсивність

урану в препараті і зовсім не залежить від того, до яких сполук вінвходить. Тобто, ця властивість

притаманна не сполукам, а хімічному елементу

урану

У 1898 році Гергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія СклодовськаКюрі відкрили випромінювання торію.Пізніше Кюрі відкрили полоній та радій.

У 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.

Існує   види рад оактивного  випром нювання:

а-частинки

потік позитивно заряджених частинок. α-частинка – це ядро атома Гелію, що складається з двох протонів і двох нейтронів. Під 2 час αрозпаду утворюється ядро нукліда з кількістю протонів, меншою на 2, ніж у материнського (вихідного) ядра нукліда, і з кількістю нуклонів – на 4 менше. А також випромінюється αчастинка.

β-частинки

це потік швидких електронів. Під час βрозпаду утворюється ядро нукліда з кількістю протонів, більшою на 1, ніж у материнського (вихідного) ядра нукліда. А також випромінюється βчастинка

γ-промені

електромагнітне випромінювання з дуже короткою довжиною хвилі (з надзвичайно високою частотою ‒ понад 1018 Гц). Під час γ-розпаду утворюються два нуклідИ й електромагнітна хвиля з дуже малою довжиною – γпромінь.

Правило зсуву Содді для β-розпаду:

                                                                                                                                                                                            В І Д О М І Ч О Т И Р И           

ряд торію                              ряд радію                                               ряд актинію                                              ряд нептунію

(4n) — 232Th ^→ 208Pb;             (4n+2) — 238U ^→ 206Pb;                                                        (4n+3) — 235U ^→ 207Pb;                                                     (4n+1) — 237Np] ^→ 205Tl.

Виконала: вчитель біології і хімії Омелянович Валентина