Презентація "Радянський Союз"

Радянський Союз

Сутність, види та ознаки тоталітаризму Вперше у ХХ ст. в частині країн Центральної, Південної та Східної Європи було сформовано новий вид диктатури – тоталітарну диктатуру. Хоча сам термін тоталітаризм виник в Італії, проте вперше формування такої диктатури розпочалося в Росії. Тоталітаризм (тоталітарна диктатура) – система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини.

Ознаки тоталітарних диктатуржорсткий контроль держави над всіма сферами життя суспільства, особливо економікою; існування єдиної масової партії; «культ особи» вождя (диктатора ); репресії та терор що здійснюється спеціальним органом (органами) під контролем та за вказівкою правлячої партії; ретельно розроблена ідеологія

Причини встановлення тоталітарних диктатур в Європі в першій половині ХХ ст.• перехід значної частини власності до рук держави під час Першої світової війни; • відставання духовного і соціального розвитку людини від технічного прогресу; • поява «масової людини» під впливом «масової культури» та засобів масової інформації

Види тоталітарних диктатур в Європі у першій половині ХХ ст. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Країна Диктатор Роки існування Правляча партія Вид диктатури Радянська Росія СРСР 1917-1991 Комуністична. Комуністична Італія Фашіо ді комбатіменто (Союз боротьби) Фашистська Німеччина НСДАП (Німецька націонал-соціалістична робітнича партія) Нацистська (націонал-соціалістична)

Радянська Росія у 1918-1921 роках. Охарактеризуйте Громадянську війну (1918-1920/1922 рр.) в Росії: {BDBED569-4797-4 DF1-A0 F4-6 AAB3 CD982 D8}Сторони конфлікту у Громадянській війні Верстви населення, які підтримували ту чи іншу сторони Основні наслідки Громадянської війни в Росії

Охарактеризуйте внутрішню політику більшовиків до 1921 року Причини запровадження «воєнного комунізму»

Складові «воєнного комунізму» Промисловість Торгівля і обмін Фінанси Система управління Трудові відносини Сільське господарство

Наслідки політики «воєнного комунізму»у внутрішній політиці економічна та політична криза у зовнішній політиці неможливість встановити комуністичний режим в країнах Європи та Азії, провал ідеї «світової революції»

Нова економічна політика більшовиків (неп, 1921-1928 рр.). Утворення СРСР Нова економічна політика (неп) – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин, формування ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку.

Складові непу в радянській Росії (СРСР) Промисловість Торгівля і обмін Фінанси Система управління Трудові відносини Сільське господарство

Наслідки непу

Причини та демографічні наслідки голоду 1921-1923 років Причини посуха 1921 року, продовольча диктатура більшовицької партії Демографічні наслідки загибель близько 5 млн. чоловік, поширення канібалізму, дистрофії. Радянська держава використала голод для боротьби з православною церквою, вилучивши «на потреби голодуючих» велику частину церковного майна.

Утворення СРСР {EB344 D84-9 AFB-497 E-A393-DC336 BA19 D2 E}Плани державного будівництва Ініціатор Суть плану План «автономізації» План «федералізації»

30 грудня 1922 р.

Володимир Ленін (Ульянов)

Йосип Сталін (Джугашвілі)

Сталінська модернізація в СРСР (1929-1939 рр.)Після тривалої боротьби за владу у 1922/1924-1929 рр. Радянський Союз очолив Йосип Сталін. Ще в 1924 р. він заявив про можливість досягти «соціалізму в окремо взятій країні», тобто тимчасово відмовився він ідеї «світової пролетарської революції». Одним з наслідків цієї заяви стало визнання СРСР на міжнародній арені, проте це стало й початком розриву Сталіна з його головним суперником Л. Троцьким, який і далі пропагував ідею «світової революції». З кінця 1920-х до кінця 1930-х рр. в СРСР розпочинається черговий етап модернізації країни, який отримав назву «сталінська модернізація».

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ СТАЛІНСЬКОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ СРСР Форсована індустріалізація Колективізація «Культурна революція» Масовий терор та репресії

Джерела індустріалізації націоналізація промисловості; колективізація сільського господарства та «розкуркулення»; експорт сировини і сільгосппродукції за кордон; трудовий ентузіазм та рух «передовиків виробництва» («стахановський рух»); подовження робочого тижня та норм виробітку; запровадження зрівняльної системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності; використання безоплатної праці в’язнів; збільшення прямих і непрямих податків; «п'яні гроші» – збільшення випуску спиртних напоїв; скасування конвертації червонців, прихована інфляція; примушення населення до заощаджень і їх вилучення через облігації та лотереї; продаж за кордон національних культурних цінностей; антирелігійна компанія та пограбування церков.

Індустріалізація Мета індустріалізації ліквідація техніко-економічної відсталості СРСР та досягнення техніко-економічної незалежності від «ворожого капіталістичного світу», укріплення обороноздатності країни Основні заходи та складові частини індустріалізації централізація управління економікою, націоналізація власності розвиток економіки за директивними п’ятирічними планами «викачування» хліба з села для забезпечення продовольством міст, що розросталися, та продаж сільськогосподарської продукції за кордон з метою отримання коштів для індустрії

Наслідки індустріалізації перетворення СРСР на аграрно-індустріальну державу, розвиток нових галузей промисловості, створення потужного військово-промислового комплексу

Суцільна колективізація та розкуркулювання Колективізація масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря. Розкуркуленнязаходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації

Наслідки колективізації для СРСРодержавлення сільського господарства, перетворення приватних власників на селі в колгоспних безправних найманих робітників; дезорганізація сільськогосподарського виробництва та різке скорочення поголів’я худоби; різке зменшення кількості сільських жителів внаслідок переміщення в міста на будівлі п’ятирічок та голоду; Голодомор1932-1933 рр. – штучний голод, визнаний як геноцид українського народу. Від Голодомору тільки в Україні загинуло від 3 до 4 млн осіб.

розкуркулення селян. В ході розкуркулення комуністична влада позбавила майна близько 15% селян, хоча дійсно багатих селян не було ніколи більше 5%. Бідних та середніх селян, які опиралися колгоспному будівництву, охрестили «підкуркульниками». З метою запобігти крадіжкам колгоспного майна правлячою комуністичною партією було прийнята постанова, що отримала в народі назву «закон про п`ять колосків».

Масові репресії та терор в СРСРМетазнищення будь-якої опозиції знищення старої ленінської «партійної гвардії», усіх, хто міг пролити світло на минуле Й. Сталіна; переслідування і знищення заможних верств населення – приватних власників («непманів»), багатих селян; зняття соціальної напруги в суспільств через знищення «стрілочників» — представників партійно-бюрократичного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Й. Сталіна.

«сталінська» конституція1936за формою стала однією з найдемократичніших конституцій Європи; формально надавала громадянам широкі права і свободи, проте реалізувати їх було не можливо в умовах тотальних репресій та терору; визнавала дві форми власності – державну та колгоспно-кооперативну; говорила про побудову основ соціалізму в СРСР. Під цим розумілося панування державної власності, відсутність політичної опозиції в країні.

«культурна революція»мета: подолання неписемності та зростання рівня грамотності, оскільки цього вимагали процеси модернізації, особливо індустріалізація. Крім того, неможливо було нав’язати комуністичну ідеологію населенню, більшість з якого була неписемною; тотальний контроль з боку комуністичної партії над освітнім, науковим та культурним життя країни.

Соціальний склад населення різко зменшилася кількість селян, «старої» інтелігенції та священників; зникли такі верстви населення як приватні власники та приватні підприємці («непмани»), одноосібні селяни; різко зросла кількість робітничого класу, в’язнів, «нової» інтелігенції та партійно-господарської номенклатури

Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника