Особливості тогочасної української архітектури 1 Бароко – стиль у європейському мистецтві, для якого характерні масштабність, зовнішній блиск, парадність, декоративність, емоційність Європейську архітектуру другої полови ни XVII – XVIII ст. визначають як архітектуру бароко. термін Українське /козацьке/ бароко Найбільше українських барокових споруд збудовано за правління гетьмана І. Мазепи Частина східного фасаду Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Кінець XVII – початок XVIII ст. Георгіївська церква Видубицького монастиря. 1696– 1701 рр. Споруджена коштом стародубського полковника М. Миклашевського, є хрестоматійним прикладом пам’яток архітектури українського бароко 1
Cвоєрідність образотворчого мистецтва «Руїна» негативно вплинула на деякі види мистецтва. Так занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри 2 Відомими граверами доби були Олександр і Леонтій Тарасевичі, Інокентій (Іван) Щирський. Гравюра І. Щирського до книги П. Орлика. 1698 р 1702 р «Києво-Печерський патерик» із 45 гравюрами Л. Тарасевича
Образотворче мистецтво У малярстві переважали релігійні сюжети, хоча розвивався й світський живопис У розписах українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви. «Зустріч Марії з Єлизаветою» Західноукраїнські майстри: Івана Руткович , Йов Кондзелевич Архангел Михаїл. Художник І. Руткович. Вознесіння Христове. Ікона з церкви Воздвижения Чесного Хреста. Художник Й. Кондзелевич
Упродовж другої половини XVII – XVIII популярною в Україні стала ікона Покрову Богородиці. Ікона Покрову Богородиці із зображенням Б. Хмельницького з Покровської церкви с. Дешки Популярності набув портретний живопис Портрет Михайла Миклашевського. 1705 р Портрет Григорія Гамалії. Кінець XVII ст
Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська академія 3 початкова школа Сільські і міські школи Слобідська Україна 129 шкіл, Гетьманщина 866 шкіл, школи утримували громади західноукраїнські землі Братські школи Льві́вська бра́тська шко́ла — перша братська школа в Україні. Заснували її у Львові близько 1586 колегіуми середня освіта Чернігівський (1700), Харківський (1726) , Переяславський (1738) Будівля Чернігівського колегіуму. 1674–1702 рр.
Московія підпорядкувала собі українську церкву У другій половині XVII – на початку XVIII ст. різко погіршилося становище Київської митрополії Становище православної церкви 4 1686 р. Після смерті Б. Хмельницького царський уряд заходився підпорядковувати Київську митрополію Московському патріархатові. Патріарх Константинопольський за хабар ціною 200 золотих і 120 соболиних шкурок погодився надати Патріархові Московському право висвячувати митрополита Київського. - У 1710 р. у Київській митрополії запроваджено церковну цензуру. З українських церковних книжок вилучали слова, які здавалися московським духівникам єретичними. У 1722 р. вперше ієрархові Київської митрополії замість давнього історичного титулу «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» було надано титул архієпископа Київського та Малої Росії Київська митрополія –перетворилася на єпархію Російської православної церкви.
Шляхи руйнації української культури Переманювання вчених,богословів, письменників і педагогів з українських земель до Росії З України почали вивозити історичні пам’ятки, рідкісні книги, Єпископ Стефан Яворський став митрополитом Рязанським, президентом Синоду; Феофан Прокопович став новгородськи архієпископом, заступником президента Синоду. Ст.207 1720 р. «у всіх монастирях... оглянути й забрати давні жалувані грамоти та інші оригінальні листи (і також книги історичні, рукописні й друковані)». Указ Петра І