Російська революція 1905-1907 рр.

на території України

Початок революції

9 січня 1905 - Кривава неділя

Розтр л багатотисячної демонстрац ї роб тник в , як йшли до Зимового палацу

Хвиля протестів по всій імперії, зокрема в Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Миколаїві.

-Страйки на заводах, фабриках,майстернях-

-140 селянських виступів

Повстання на панцернику “Князь Потьомкін-Таврійській”

Керівники:

14 червня 1905

Григорій Вакуленчук

Панас Матюшенко

“Потьомкін” знявся з якоря і вийшов у відкрите море  і пристав до берегів Румунії.

Більшість потьомкінців залишилися там як політичні емігранти

Перший масовий виступ у збройних силах, перехід військової частини на бік революції

Всеросійський політичний страйк

жовтень 1905В росії: понад 2 млн осіб в Україні: 120 тис робітників

Гасло: “Геть царський уряд!”

Вимоги:

-скликання Установчих зборів,

-проголошення демократичної республіки,

-надання політичних прав і свобод громадянам

Події революції

   Під час страйку виникли організації класового типу — Ради робітничих депутатів, керівництво якими намагались здійснювати революційні партії — соціал-демократи, есери, анархісти. У ряді міст страйковий рух супроводжувався сутичками з військами. Найбільшого розмаху збройні виступи набули в грудні у Москві, Харкові, Катеринославі, Олександрівську. У Горлівці бойові дії між озброєними робітниками та урядовими військами завершились численними жертвами з обох боків (загинуло бл. 300 робітників).

Восени 1905 селянський рух охопив понад третину повітів європейської частини імперії. В Україні у жовтні-грудні 1905 селянські виступи відбулися в 64 повітах (із 94). В Україні було зареєстровано близько 300 випадків розгрому поміщицьких маєтків, з них на Лівобережжі — понад 150, на Півдні — понад 100. На придушення селянських заворушень уряд кинув регулярні військові частини і численні підрозділи поліції. Один із найбільших виступів відбувся в грудні 1905 у с. Великі Сорочинці на Полтавщині. У сутичці з каральним загоном там загинуло 63 селянина. У жовтні-листопаді 1905 відбулись нові заворушення у військових частинах, що розміщувались у Кронштадті, Севастополі, Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Білій Церкві.

Маніфест Миколи ІІ

17 жовтня 1905-скликання Державної думи

--забезпечення виборів у Думу всім верствам населення -громадянські права і свободи

Перспектива парламентаризму, політичної реорганізації країни, умови створення та діяльності політичних партій жовтень 1905 - Коституційно-демократична партія (кадети)

Спиралася на інтелектуальну росії

Партія “Союз 17 октября” (октябристи)

Партія російських лібералів, обстоюють праві ідеї

“Союз російського народу”

Монархійна та соціалістична організація, обстоює принципи “єдиної і неподільної росії” виступали за збереження самодержавства не підримували революцію пропагували антисемітизм мали підтримку царської влади мали бойові дружини - чорносотенці

Піднесення національного руху 1905-1907 рр.

Вимоги: відмини укази 1863 і 1876 рр.  - не були прйняті

Самостійно: лекції українською мовою з укараїнської словесності в Харківському університеті

в Одеському університеті - історію України

В Київському - курс з української літератури

М. Грушевський повертається на територію підросійської України перевів до Києва “Літературно науковий вісник”

1907 - в Києві створено Українське наукове товариство (УНТ) видання: “Записки УНТ”

Українські періодичні видання Газета “Хлібороб” Перша україномовна газета

листопад - грудень1905 р. Вийшло 5 випусків,  потім заборонена цензурою

видавали і були редакторами брати Шемети

історичний журнал “Київська старина”

з 1882 з 1907 історичний журнал

по 1906

“Україна”

  Заснований з ініціативи київської Старої громади  для висвітлення досягнень у галузях історичної науки, визначення напрямів дослідницьких пошуків, поширення історичних знань. 

  Основні автори видання:

Дмитро Багалій, Михайло Владимирський-Буданов, Володимир Іконников, Іван

Каманін, Микола Костомаров, Аполлон Скальковський, Дмитро Яворницький; 

Микола Білозерський;  Микола Лисенко, ; мовознавці Агатангел Кримський, Борис Грінченко, Володимир Науменко, Микола Петров, Олександр Потебня; письменники та драматурги Марко Вовчок, Іван Карпенко-Карий, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Панас Мирний, Леся Українка, Іван Франко та інші.

“Просвіти”

Катеринослав, Одеса, Кам’янець-Подільський,

Київ, Чернігів, Миколаїв, Житомир, Мелітополь

Л. Українка, М. Коцюбинський,

 П. Мирний, М. Лисенко, Б. Грінченко,

 Д. Яворницький

Товариства «Просвіта» організовували бібліотеки і читальні для населення, налагоджували випуск українською мовою науково-популярної літератури, ставили вистави і концерти тощо.

І Державна Дума

на початку березня 1906 відбулися вибори до І Державної Думи,  У І Думу від України було обрано що проходили в умовах урядових репресій. Ліві партії102 депутати. бойкотували вибори.

Діяльність Думи тривала лише 72 дні

Частина з них об'єдналась в Українську парламентську громаду, яка налічувала 44

У липні 1906 І Державну думу члени, її головою обрано адвоката з Російської імперії було розпущено,  Чернігова І. Шрага; видання тижневика «Украинскій вѣстникъ» припинено. Вийшло 14 чисел,

останній номер вийшов 7 вересня 1906Друкований орган - журнал року.

“Український вісник”

ІІ Державна Дума

 вибори відбувались у січні-лютому 1907

У II Думі 47 депутатів від України об'єднались в Українську громаду, яка видавала часопис

«Рідна справа — Думські вісті»

Друкувала матеріали про роботу депутатів-українців у думських комісіях — бюджетній, аграрній, продовольчій, фінансовій; внесення ними законопроєктів — про автономію України, народну освіту, справу сільських робітників.

Припинила існування у зв'язку з маніфестом 3 червня 1907 російського імператора Миколи II про розпуск 2-ї Державної думи Російської імперії.

змінено положення про вибори, що порушувало жовтневий маніфест «Основні державні закони Російської імперії». Імператорський маніфест від 3.6.1907 про розпуск II Думи ознаменував відмову імперіалізму від реформ та остаточну поразку революції 1905-07.