Презентація "Рей Дуглас Бредбері. Оповідання «Усмішка»"

Вітаю на уроці зарубіжної літератури!Вітаю на уроці зарубіжної літератури!

Рей Дуглас БредберіРоберт ШекліОбраз майбутнього в літературі

Рей Дуглас Бредбері. Оповідання «Усмішка»

Р. Бредбері: "Хто ми, як не наші книжки, і якщо гинуть книжки, безслідно зникаємо і ми…"

Рей Дуглас Бредбері – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем.

Народився 22 серпня 1920 року в місті Вокиган (США). Закінчив середню школу, потім продавав газети на вулиці. Знання здобував у бібліотеці. У 12 років спробував себе у літературі.

Світогляд письменника сформувався серед книжок, що супроводжували його із вельми юного віку: «Жуль Верн був моїм батьком. Уеллс –мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан – вічно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. Ще додам, що моєю матір'ю, цілком ймовірно, була Мері Шеллі, авторка Франкенштейна. Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом із такою сімейкою…»

У 1937 році вступив у “Лігу наукових фантастів”, почав публікувати оповідання, відточував свою майстерність.1942 рік – остаточно перейшов на літературний заробіток, створював близько 50 оповідань за рік.

Бредбері написав 11 романів. Найпопулярніші: “Марсіанські хроніки”, “Кульбабове вино”, «451 градус за Фаренгейтом».

Головна ідея творів – боротьба Добра зі злом, Світло з мороком,Знання з варварством.

На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі. А за його внесок до жанру фантастики він став лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1985).

Словникова робота Науково-фантастична література — художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства. Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом. Уперше термін антиутопія вжив британський філософ і економіст Джон Стюарт Мілль 1868 р. У жанрі антиутопії писали Дж. Орвелл, О. Гакслі, Р. Д. Бредбері та інші.

Цитати Рея БредберіЄ вчинки, набагато страшніші, ніж спалювання книги. Наприклад — не читати їх. Посміхайтеся, не давайте біді насолоди. Важка праця окупляється. Люди повинні навчати себе самі. Любов і є відповіддю на всі питання. Життя занадто серйозне, щоб сприймати його всерйоз.

«Усмішка» — оповідання американського письменника Рея Бредбері, написане у 1952 році. Твір Р. Д. Бредбері «Усмішка» – застереження від можливого лиха, про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів, адже, на думку автора, люди є творцями свого майбутнього.

Сюжет. У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі «Джоконда». Події відбуваються у зруйнованому місті. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа».

Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу — влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди.

«Мона Ліза» (ще її називають «Джоконда», а повна назва полотна — «Портрет пані Лізі дель Джокондо») написана близько 1503 року італійським художником Леонардо да Вінчі.

Мона Ліза (Джоконда)Сфумато (італ. затушований, буквально — той, що зникає, як дим).

Проблематика твору. У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.

Жанр. Твір Рея Бредбері «Усмішка» — оповідання, адже написана у прозовій формі, невелика за обсягом і в ньому зображується одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів. Фантастика, антиутопія.

Зображена одна подія — «свято» знищення картини. Події відбуваються протягом одного дня з ранку до ночі. Сюжет напружений, динамічний. Фінал несподіваний. Особливу увагу приділено роздумам Тома і його протистоянню натовпу.

Символічні образи. Картина Леонардо да Вінчі «Джоконда» символізує мистецтво і красу. Усмішка Джоконди — втілення краси, добра і великої сили мистецтва. Том — символ нового покоління. Ранок символізує початок нового, надію на краще. Фінал твору також символічний, адже дитина і ранок — це символи майбутнього.