1. Визначення стрімкості схилів за картою
2. Визначення за картою висот точок і взаємовидимості між ними
3. Вимірювання відстаней за картою
4. Визначення координат за картою
5. Визначення дирекційних кутів і азимутів за картою
Зарамкове оформлення топографічних карт містить довідкові відомості про цей лист карти, відомості, що доповнюють характеристику місцевості, та дані, що полегшують роботу з карткою. Зарамкове оформлення верхнього краю карти. Система координат..2. Назва країни та області, територія якої зображена на даному аркуші.3. Найменування відомства, яке підготувало та видало карту.4. Назва основного населеного пункту.5. Гриф секретності карти..6. Номер та номенклатура аркушу карти.7. Рік видання карти.
Зарамкове оформлення нижнього краю карти8. Дані про відхилення магнітної стрілки, зближення меридіанів та річне відхилення магнітної стрілки.9. Схема взаємного розташування вертикальної лінії координатної сітки, істинного та магнітного меридіанів.10. Чисельний масштаб.11. Іменний масштаб.12. Лінійний масштаб.13. Висота перерізу.14. Система висот.15. Шкала закладень.16. Метод та рік зйомки або рік складання та вихідні матеріали, за якими складено карту; рік підготовки до видання та друку карти.17. Виконавці.18. Номенклатура нижнього листа карти.
Рівень моря. Абсолютна висота – перевищення місцевості над рівнем моря. Стандартна висота перетину (відстань між двома сусідніми горизонталями по вертикалі) для карт масштабу 1: 50 000 дорівнює 10 метрам. Відносна висота – перевищення однієї точки земної поверхні над іншою. Щоб визначити відносну висоту, необхідно спочатку визначити абсолютні висоти двох точок. Різниця цих висот є відносна висота.
hhh. Висота перерізу. Площина перерізу. Рівень Балтійського моря. Закладення. Горизонталь. Горизонталі – криві замкнуті лінії, сполучні однакові за висотою точки місцевості. Закладення – відстань між сусідніми горизонталями по карті (залежать від крутості схилу, чим менше закладення, тим крутіше скат)Висота перерізу - відстань між суміжними площинами перерізу по висоті.
Масштаб карти Стандартна висота перерізу в метрах. Для рівнинної горбкуватоїмісцевостіДля гірської місцевостіДля високогірної місцевостіДля плоскорівнинної місцевості1 : 25 000 5,05,010,02,51 : 50 000 10,010,020,05,01 : 100 000 20,020,040,020,0 Залежність висоти перерізу від масштабу карти та від виду місцевостіСтандартна висота перерізу написана на карті внизу під масштабом.
Види горизонталей: Основні проводяться через стандартну для даної карти висоту перерізу. Додаткові (половинні) проводяться через 1/2 стандартної висоти перерізу, служать докладнішого зображення рельєфу місцевості на відміну основних половинні горизонталі кресляться не суцільними, а переривчастими лініями. Допоміжні (четвертні) проводяться через 1/4 стандартної висоти перерізу, служать докладного зображення рельєфу місцевості, мають вигляд коротких пунктирів;Потовщені проводяться через п'ять основних проміжків і служать для зручності відліку висот точок на карті. ОсновніДодатковіДопоміжніПотовщені
Завдання. Навчальна карта У-34-37-В. (ЗАГОРЯНИ) Визначити абсолютну висоту точки, групи дерев. Відповідь: група дерев знаходиться на висоті 236-239 м.230 Рішення: Найближча позначка висот вказана на горизонталі і дорівнює 220 метрів над рівнем моря (див. мал.). Дана відмітка належить визначеній висоті, тому наступна основна горизонталь перебуватиме на висоті 230 м. Між горизонталлю 230 м і групою дерев знаходиться додаткова горизонталь, яка поділяє стандартну висоту перетину на два. Відтак переривчаста горизонталь знаходиться на висоті 235 м., а група дерев знаходиться трохи вище.235235236
Завдання. Визначити відносну висоту між двома точками 213.1 та 219.3 Рішення: 219.3 – 213.1 = 6,2 м. Відповідь: відносна висота дорівнює 6,2 м. Відносна висота перевищення однієї точки над іншою. Завдання № 3. Визначити відносну висоту між висотою 219.3 та курганом. Рішення: Спочатку визначити абсолютну висоту кургану. Абсолютна висота кургану дорівнює 206 м 219.3 – 206 = 13,3 м. Відповідь: відносна висота дорівнює 13,3 м.
Способи визначення крутизни схилу1. По лінійці та на око. У скільки разів закладення між двома суміжними горизонталями менше, у стільки разів більша крутість ската. Закладення:1 см кут = 1,2 градуси1 мм кут = 12 градусів2 см кут = 0,6 градуса2 мм кут = 6 градусів. На топографічних картах масштабів 1: 25 000, 1 : 50 000 і 1 : 100 000 основна висота перерізу підібрана таким чином, що закладання між основними горизонталями на 1 см відповідає крутизні схилу 1,20 (округлено 10).
Циркулем або лінійкою відміряють відрізок між двома суміжними горизонталями, прикладають його до шкали і визначають число градусів біля основи шкали (відрізок АБ), а якщо горизонталі розташовані близько одна до одної, тоді користуються правою частиною шкали, беручи при цьому на карті закладання між сусідніми потовщеними горизонталями (відрізок ВГ).2. За шкалою закладень. (точніший спосіб)
3. За формулою.α = 12/d, де d – закладання в міліметрах на карті Якщо закладання d між суміжними горизонталями 3мм, то стрімкість схилу буде 4°. Користуватися формулою можна, якщо стрімкість схилів не більше 20-25º, через те, що за більшої стрімкості точність визначення стрімкості схилів знижується.
Завдання. Навчальна карта У-34-37-В (ЗАГОРЯНИ). Визначити крутизну схилу в районі джерела (6909). Рішення: Спочатку необхідно за допомогою циркуля-вимірювача виміряти відстань між двома суміжними основними горизонталями в районі джерела за напрямком схилу. Потім, перемістивши циркуль-вимірювач до перетину з графіком визначити крутизну схилу у зазначеній точці. Відповідь: 5,5°Потім знести цю відстань на шкалу закладення.r
Завдання. Навчальна карта У-34-37-В (ЗАГОРЯНИ). Визначити крутизну рівного схилу в районі складки місцевості (8111). Рішення: Це завдання можна вирішити використовуючи другий графік шкали закладення, який призначений для вимірювання крутості ската між п'ятьма горизонталями. Для цього необхідно за допомогою циркуля-вимірника виміряти відстань між п'ятьма горизонталями в районі складки місцевості за схилом. Потім, перемістивши циркуль-вимірювач до перетину з графіком визначити крутизну схилу у зазначеній точці. Відповідь: 10°Потім знести цю відстань другого графік шкали закладення. При висоті перерізу 10 м м. При висоті перерізу 50 м мr
Завдання. Навчальна карта У-34-37-В (ЗАГОРЯНИ). Визначити крутість південно-східного ската вис. Безіменна (73164), між точками А та ВВ даному випадку, крутизну схилу за шкалою закладення виміряти важко. Тому для вирішення цього завдання необхідно застосувати формулуα = Н х 60/D, де α – крутість ската; Н - відносна висота між точками А та В; 60 – коефіцієнт, D – відстань в метрах від А до В. АВСпершу ми визначаємо Н. Н = n x 10, де n - кількість горизонталей в районі, що нас цікавить, а 10 - стандартна висота перерізу. Н = 4 х 10 = 40 м. Відстань між точками А та В вимірюємо за допомогою циркуля вимірювача за лінійним масштабом.отримані значення підставляємо у формулу.α = 40 х 60 /100 = 24°Відповідь: α = 24°D = 100 м. В 1 см 500 метрів. Суцільні горизонталі проведено через 10 метрівr
1. Робочий край лінійки зі шкалою міліметрових поділів2. Транспортир3. Шаблони для визначення плоских прямокутних координат на картах масштабів 1:50 000 та 1:25 0004. Шаблони для вимірювання площ місцевості та нанесення ділянок зосередженого вогню ствольної артилерії. 5. Трафарети для нанесення тактичних знаків123456. Шаблони для нанесення на карту фортифікаційних споруд .6
Завдання. Визначити взаємну видимість між млином (74184) та окремим деревом (75207)Рішення:1. З'єднати ці дві точки прямою лінією.2. Визначити на цій прямій точки, які можуть заважати спостереженню. Якщо на карті висота рослинності не вказана, її можна не враховувати. В даному випадку точок, які можуть стати на заваді спостереженню немає. Тому ми можемо зробити висновок, що з точки млин (74184) буде видно точку окремого дерева (75207).
5,9 см.3,5 см.178 м.. АВ237 м..213 м.. Рішення: З'єднати ці дві точки прямою лінією АВ.2. Визначити на цій лінії точку, яка може стати на заваді спостереженню – вис. 213 м.3. Визначити абсолютну висоту всіх точок. У цьому випадку висота двох точок нам відома, а абсолютна висота місця знаходження школи дорівнює ≈ 178 м. Приймаємо висоту школи за 0, вис. 237 м.> 178 м на 59 м. вис. 213 метрів > 178 метрів на 35 метрів. Проводимо лінію через закінчення відрізків. Вона не перетинає лінію АВ, отже з відм. 237 школу не видно. Беремо масштаб в 1 см = 10 м і проводимо перпендикуляри 5,9 см і 3,5 см. Завдання Визначити взаємну видимість між точкою А з відм. 237.3 (7015) та точкою В – школа (6811).
2,5 см.1.2 см.211.5 м.. АВ236.4 м..223.1 м.. Рішення:1. З'єднати ці дві точки прямою лінією АВ.2. Визначити на цій лінії точку, яка може стати на заваді спостереженню – вис. 223.13. Визначити абсолютну висоту всіх точок. Висота всіх точок нам відома. Приймаємо висоту отм.211.5за "0", вис. 236.4 м. > 211.5 м на 25 м вис. 223.1 м > 211.5 м на 12 м. Проводимо лінію спостереження після закінчення відрізків. Вона не перетинає лінію АВ. Відповідно відм. 236.4 (7913) точка А та точка В - відм. 211.5 (7513) взаємоневидимі. Беремо масштаб в 1 см = 10 м і проводимо перпендикуляри 2,5 см і 1,2 см. Завдання Визначити взаємну видимість між точкою А з відм. 236.4 (7913) та точкою В – відм. 211.5 (7513).
Кути, що застосовуються у військовій топографіїМагнітний азимут (Ам) - це горизонтальний кут, що вимірюється по ходу годинної стрілки від 0 до 360 градусів між північним напрямком магнітного меридіана (напрямком магнітної стрілки компаса або бусолі, що встановилася) і напрямком на об'єкт, що визначається. Цей кут вимірюється лише на місцевості за допомогою компасу.Істинний азимут (Аі) – кут від північного напряму істинного меридіана (західної чи східної рамки карти) до напряму на ціль. Дирекційний кут ( α ) – кут від північного напряму вертикальної лінії кілометрової сітки до напряму на ціль.
Для вимірювання істинного азимута транспортиром треба: а) Точки, між якими вимірюється істинний азимут, з’єднати прямою лінією; б) Між точками провести істинний меридіан, з’єднавши однойменні хвилини на північній і південній рамках карти, або лінію, що поєднує точки, продовжити до перетину із західною або східною (що ближче) рамкою карти; в) У точці перетину істинного меридіана з проведеною прямою лінією транспортиром виміряти кут за ходом годинникової стрілки від північного напряму істинного меридіана до напряму на ціль.
Для вимірювання дирекційного кута транспортиром треба:1) З’єднати прямою лінією точки на карті, між якими вимірюється дирекційний кут;2) У точці перетину проведеної прямої з вертикальною лінією кілометрової сітки транспортиром виміряти кут за ходом годинникової стрілки від її північного напряму до напряму на ціль. Точність вимірювання кутів транспортиром складає ± 1º
Для вимірювання дирекційного кута артилерійським кругом треба: Центр круга встановлюють на точку, а нульовий радіус – на вертикальну лінію кілометрової сітки (А) або паралельно (Б) до неї і навпроти прокресленої на карті лінії зняти відлік за червоною внутрішньою шкалою круга значення дирекційного кута в поділках кутоміра. Точність вимірювання кутівартилерійським кругом не повинна перевищувати 0-03 (10').
Для вимірювання дирекційного кута магнітним компасом треба: На карті проводять лінію через точку спостереження і ціль так, щоб лінія значно перетнула вертикальну лінію кілометрової сітки (Б) або лінію, проведену паралельно до неї (А), до якої прикладають компас (0ºзверху, 180º – знизу), після чого через візирний пристрій компаса (цілик-мушка) знімають відлік. Точність вимірювання кутів компасом складає 3º.
Завдання Визначити дирекційний кут з СП, розгорнутого у точці з відм. 197.1, на міст (6610)Прикладаємо транспортир до точки перетину прямої, що проходить через зазначені точки, з вертикальною лінією координатної сітки та вимірюємо дирекційний кут.906030120150α = 52ºПрокладаємо напрямок з СП на міст. Відповідьα= 52º
Завдання Визначити дирекційний кут з СП, розгорнутого у точці з відм. 197.1, на відм. 214,3 (65078)Прикладаємо транспортир до точки перетину прямої, що проходить через зазначені точки, з вертикальною лінією координатної сітки та вимірюємо кут. В даному випадку кут дорівнює 92 º. Так як α - кут від 0 до 360 º за годинниковою стрілкою від вертикальної лінії координатної сітки до напрямку на об'єкт, то до отриманого кута необхідно додати 180 º90603012015092ºПрокладаємо напрямок з ПС на відм. 214.3. Відповідь: α = 272º92 º + 180 º = 272 º
Для переходу від дирекційного кута до магнітного азимута потрібно знати сполучні кути, що містяться між вихідними напрямами. Поправка напряму (ПН) – кут між магнітним меридіаном і вертикальною лінією кілометрової сітки. Поправка напряму на топографічних картах указується в текстовій довідці виразом ”... середнє відхилення магнітної стрілки східне 733'(1-26)” і з протилежним знаком виразом “Поправка в дирекційний кут... мінус (1-26)”, але вже не в градусах, а в поділках кутоміра. Магнітне схилення ( δ ) – кут між істинним і магнітним меридіанами; може бути східним або західним. Зближення меридіанів ( γ ) – кут між північним напрямом істинного меридіана даної точки і вертикальною лінією кілометрової сітки; може бути східним або західним.
Величини сполучних кутів (Сх, Зб і ПН) та їх знаки беруться з текстової довідки або схеми, які надаються на картах масштабів 1:25 000 – 1:100 000 під південною рамкою ліворуч від лінійного масштабу. Вихідні дані про магнітне схилення, зближення меридіанів і поправки напряму на картах: а) з текстової довідки;б) зі схеми
Перехід від дирекційного кута до магнітного азимута і навпаки можна виконати алгебраїчним або графічним способом. Алгебраїчний спосіб полягає у використанні формул: Ам = ДК – (± ПН); 2. ДК = Ам + (± ПН); 3. ПН = (± Сх) – (± Зб) Приклад. ДК = 228ºСх = +6º15'Зб = - 2º21'ПН = +6º15‘ – (- 2º21')Ам = 228°- (+8°36‘) =219°24'
Графічний спосіб переходу полягає у кресленні на карті подумки чи олівцем довільного напрямку на ціль і, використовуючи сполучні кути, визначають, який кут більший (ДК чи Ам) і на яку величину. При цьому знаки (±) не враховуються, беруться абсолютні значення сполучних кутів. Приклад: ДК, визначений за картою = 238°. Обчислити Ам. На малюнку видно, що Ам менше ДК на величину ПН, тобто суму магнітного схилення і зближення меридіанів, що в градусній мірі дорівнює 7°33' ≈ 8°. Ам = 238° – 8° = 230°
При точних розрахунках обов’язково враховують щорічну зміну магнітного схилення, для чого величину щорічної зміни магнітного схилення множать на кількість років, що пройшли після видання карти і отриману величину додають алгебраїчним способом до магнітного схилення, яке вказується на карті на рік її видання. Наприклад, на карті надається “Схилення на 1995р. західне 10°15'. Річна зміна магнітного схилення східна 0°05' ”. Звідси знаходимо схилення на 2015рік: δ = – 10°15' + (+ 0°05' × 20) = – 8°35'.
Навчальна карта У-34-37-В (ЗАГОРЯНИ). Визначити магнітний азимут на орієнтир, якщо дирекційний кут дорівнює 152° (ПН обчислити по карті, річну зміну магнітного схилення враховувати). Ам = ДК – (± ПН) ПН = (± Сх) – (± Зб) ПН = +6° 15' - (- 2° 21') = 8° 36‘ на 1990 р. Визначаємо ПН на 2013 р. Для цього необхідно розрахувати на скільки змінилося магнітне відмінювання за 23 роки. 0°02‘ х 23 = 0°46' ПН на 2013 р. = 8°36 '+ 0°46 '= 9°22'Ам = 152° - 9°22'= 142°38'
ШИРОТА ГЕОГРАФІЧНА (φ) — кут, утворений прямовисною лінією до поверхні земного еліпсоїда в даній точці та площиною екватора Землі.φ = [0°00’-90°00’] пн.ш. або пд.ш. ДОВГОТА ГЕОГРАФІЧНА (λ) — двогранний кут, утворений площинами початкового географічного меридіану, та географічного меридіану даної точки.λ = [0°00’-180°00’] сх.д. або зх.д.
Прямокутні координати /плоскі/ - це лінійні розміри абсциса X і ордината Y, що визначають положення точок на площині /на карті/ щодо двох взаємно перпендикулярних осей X і Y. Одиниці виміру – метри та кілометри. Початком координат є точка перетину осьової лінії зони з екватором, винесена на 500 км.
215.3 Х = 606464475 м525 У =4308375375 м. Визначити повніплоскі прямокутні координати відм. 215.3(6408)Дана точка знаходиться в неповному квадраті, тому для визначення останніх трьох цифр у координаті «х» необхідно виміряти відстань у метрах від точки до кінця квадрата і потім цю відстань відняти від 1000 м. У даному випадку 1000 – 475 = 525
У ході бою з двох спостережних пунктів було виявлено стріляючий міномет противника та визначено дирекційні кути на ціль у поділах кутоміра. Визначити прямокутні координати міномета, що стріляв, якщо дирекційні кути на ціль дорівнюють:з СП з координатами Х = 65780. У = 08750 Ду = 10-13;з СП з координатами Х = 64980. У = 09690 Ду = 1-82.1. Нанести на карту СП. Розташування СП дано скороченими координатами. Навчальна карта У-34-37-В-В (ЗАГОРЯНИ)780 м750 м. НП№16420 м690 м. НП№22. Перевести поділки кутоміра в градуси. Для цього Ду1 = 1013: 16,7 ≈ 61º; Ду2 = 182: 16,7 = 11º. Відкласти їхню відмінність від СП.9060301201509060301201503. Далі визначити плоскі прямокутні координати міномета.380 м730 м. Відповідь Х = 68380; Y = 09730