презентація "Різноманітність птахів"

Різноманітність птахів Різноманітність птахівнадряд ПІНГВІНИ надряд БЕЗКІЛЬОВІ надряд КІЛЬОГРУДІУ світовій фауні відомо близько 8,6 тисяч видів птахів, в Україні – близько 360 видів. За особливостями будови сучасних птахів поділяють на три надряди.

Літати і бігати пінгвіни не можуть, але чудово плавають і пірнають. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені в еластичні ласти, які завдяки особливому устрою скелета знаходяться в напіврозтягнутому стані і під час плавання під водою обертаються в плечовому суглобі майже гвинтоподібно. До добре розвиненого кіля грудини прикріплені могутні грудні м'язи, керівники рухом крил-ластів. Всі пінгвіни є моногами, пари у них постійні. У морі вони зазвичай тримаються зграями, на суші під час розмноження — колоніями, розмір яких може досягати сотень тисяч пар. Зазвичай в кладці буває 2 яйця, рідше одне, дуже рідко 3. Насиджують зазвичай обидва батька. Пташенята покриті густим пухом і до кінця другого тижня життя сліпі. У пташенят температура тіла вища, ніж у дорослих птахів. У воду пташенята йдуть тільки після линьки. Приблизно до тритижневого віку з пташенятами постійно тримається один з дорослих птахів. Потім батьки покидають пташенят і лише зрідка повертаються їх годувати. З того часу пташенята починають об'єднуватися в своєрідні тісні групи — «ясла» Ноги короткі, товсті, мають по 4 пальці, сполучених плавальними перетинками. Ноги віднесені далеко назад, завдяки чому забезпечується вертикальне положення тулуба на суші. Імператорський пінгвін Антарктичний Макароні

Безкі́льові птахи́ (Palaeognathae) — надряд птахів, що характеризуються спільною анатомічною ознакою — відсутністю наявного у більшості представників класу виступу грудної кістки — кіля, до якого прикріплюється грудна мускулатура. Всі сучасні безкільові птахи — нелітаючі птахи. Крила у них недорозвинені (страуси) або зовсім втрачені (ківі). Пір'я безкільових має борідки, які не зчеплені між собою. Тепер безкільові птахи поширені в Австралії, Африці, Південній Америці. Ківі — нічні з добре розвиненим нюхом птахи. Розмножуються на 3-5му році життя. Кладку яєць (кожне масою 450 грамів) висиджує самець. Живляться безхребетними, яких знаходять у підстилці та верхньому шарі ґрунту. Ківі

Казуари (Casuanus) — рід безкільових птахів. Великі нелітаючі птахи (висотою близько 150 см, маса до 80 кг) з чорним пір’ям тулуба, яскраво забарвленими голими частинами шиї і голови; мають на голові "шолом", утворений кістковим виростом черепа. Ноги трипалі, крила редуковані. Поширені у тропічних лісах Пнічно-Східної Австралії, Нової Гвінеї та прилеглих невеликих островів. Гнізда роблять на землі. Кладку (в липні — вересні) з 3—5 яєць насиджує переважно самець. Живляться головним чином опалими плодами, а також дрібними тваринами.

Нанду - американський страус (Rhea) — єдиний рід ряду нандуподібних надряду безкільових птахів. Висота тіла до 170 см, маса понад 20 кг. Крила розвинені, але непридатні до польоту, ноги довгі, трипалі. Поширені в степах Південної Америки. Живляться переважно м'якою рослинною їжею. Полігами. Кілька самок відкладають яйця (кожне масою до 700 г) в одно гніздо; в повній кладці 13—30 яєць; інкубація 6 тижнів. Насиджує кладку та водить виводок самець. Статевозрілими стають у 2—3 роки. американський страус

Африканський страус - найбільший сучасний птах, який може досягати у висоту 2,6 м, а важити до 90 кг. На сильних довгих ногах страуса, добре пристосованих для бігу, є тільки два пальці. Вони запросто можуть пробігти величезну відстань з швидкість близько 75 км / год. Живуть ці птахи родинами, про пташенят піклується самець. Вони відкладають великі яйця масою 1,5-2 кг. Харчуються рослинною їжею і дрібними наземними тваринами. Чи ховає страус голову в пісок? Вразі небезпеки птах лягає на пісок і, поклавши на нього шию і голову, здалеку нагадує дивний стіг. Але якщо хижака обдурити не вдалося, то страус тікає. Якщо діватися нікуди, страус захищається і бореться за своє життя. Удар його лапи настільки потужний, що при попаданні в голову може легко вбити людину.

Птахи ряду гусеподібних мають спільні риси зовнішньої будови. Вони середніх або великих розмірів із довгою шиєю та укороченими ногами. Подовжена шия полегшує видобуток їжі з-під води. А завдяки особливій плавальній перетинці, що сполучає три передніх пальця на кожній нозі, птах швидше плаває. Дзьоб гусеподібних птахів широкий і сплющений. По краях наддзьобка та піддзьобка є поперечні пластинки з рогової речовини. Таким чином, у річкових качок у дзьобі утворюється цедільний апарат, у гусей і казарок - пристосування для щипання трави, у крохалів, завдяки зубцях на рогових пластинках в дзьобі, утримується спіймана риба. Пір’я у гусеподібних у воді не намокає. Зовнішні пір'я змащуються водонепроникним секретом, що виділяється особливими залозами в шкірі, зокрема, куприковою залозою. Гусеподібні відносяться до виводкових і розмножуються один раз на рік. Гніздяться птахи на берегах водойм. Самка відкладає від двох до п'яти яєць (може і більше) та висиджує їх до 25 днівлебідь шипун крижень чирок

Все життя савки проходить на воді, вона ніколи не виходить на суходіл. Характерною особливістю савки є її манера плавати з вертикально піднятим хвостом. При небезпеці ця качка занурюється у воду дуже глибоко, так що з води стирчить тільки верх спини. Харчується ця качка молюсками, водними комахами і їх личинками, черв'яками, ракоподібними, листям і насінням водними рослинами. Савка перебуває під охороною Червоного списку МСОП. Червоновола казарка зосереджена на півострові Таймир. В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. В Червоний список МСОП червоноволу казарку занесено зі статусом зникаючого виду. Гоголь в Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Харчується гоголь водними безхребетними, яких здобуває переважно на дні або на водних рослинах, рідше в товщі води. На воді велику частину часу пірнає, досягаючи глибини до 4 і більше метрів, і проводячи під водою більше половини хвилини. Влітку основу раціону складають комахи та їхні личинки.

Лелекоподібні або Голінасті живуть на мілководді та болотах. Мають довгі ноги з широко розставленими пальцями. Живляться рибою, пуголовками, гризунами, комахами Пташенята з'являються голими і безпорадними Представники - чаплі і лелеки: чапля сіра, чапля велика біла, водяний бугай та бугайчик, лелека білий. Занесені до Червоної книги України: чапля жовта, ковпик, коровайка, лелека чорний. Лелека білий лелека чорний чапля сіра Водяний бугайчик жовта чапля

Журавлеподібні (Gruiformes) — ряд великих птахів з довгими ногами, шиєю та дзьобом (журавлі, пастушки). Ряд Журавлеподібних нараховує близько 10 родин птахів, дуже різних за зовнішнім виглядом. Представники ряду поширені на болотах і в степах. Живляться рослинною та тваринною їжею. В Україні трапляються степовий і сірий журавлі, дрохва, стрепет (занесені до Червоної книги України). Нагніздні птахи. На території України гніздяться представники трьох груп: журавлі, пастушки і дрохви. Журавлі зовні нагадують лелек, але відрізняються від них формою дзьоба, довшою шиєю, наявністю на голові яскраво забарвлених ділянок голої шкіри. Журавель степовий. Журавель сірийдрохвастрепетпастушок

Соколоподібні - ряд птахів; правильніша назва — хижі птахи. На Україні зустрічаються представники 3-х родин: соколові з 1 родом — сокіл; яструбові, що включає роди — яструб, орел, орлан, сип (див. Сип білоголовий), шуліка, лунь, стерв'ятник, канюк, змієїд, осоїд; скопові з 1 видом — скопа. Характерні гачкоподібний дзьоб, восковиця (як правило, гладенька) при основі наддзьобка, сильні пальці та гострі загнуті кігті (винятки - падальщики та птах-секретар). Поширені на усіх континентах, крім Антарктиди; відсутні на невеликих океанічних островах. Переважна більшість живляться тваринною їжею, активно ловлять живу здобич (переважно хребетних тварин) або живляться падлом. Моногами. Соколоподібні — гніздові птахи. Гніздо будують один раз у кілька років. Самці у гніздвий період годують не лише пташенят, але й самку. Більшість соколоподібних — перелітні. Сокіл Яструб

Шуліка орел Сапсан Сапсан в гнізді

Совоподібні (Strigiformes) — ряд птахів, до якого відносяться нічні хижі птахи. Вони мають великі очі, у більшості — бінокулярний зір. У них також добре розвинений слух. Як і в інших хижих, у сов гачкоподібно загнутий дзьоб та гострі кігті на ногах. Це нагніздні птахи. Пір'я у сов дуже м'яке, тому літають вони безшумно. Ряд нараховує біля 200 сучасних видів, поширених на всіх континентах, за винятком Антарктиди та деяких ізольованих островів. В Україні живе близько 13 видів совоподібних. Найпоширеніші — сова сіра, сова болотяна, сова вухата та сич хатній. Найбільша сова в Україні — пугач — стала рідкісною і занесена до Червоної книги України. Сови — осілі або кочові птахи. Вони дуже корисні і потребують охорони. Вухата сова сич хатній пугач

Куроподібні, курині, курячі (Galliformes) —ряд птахів. Довжина тіла 12—125 см, маса від 45 г до 10 кг. Дзьоб широкий, конічний; ноги сильні, чотирипалі з міцними кігтями; крила короткі, широкі; оперення щільне, різноманітного забарвлення, у багатьох видів добре виражений статевий диморфізм. Характерною є грудна кістка з двома парами глибоких вирізок на задньому краї; воло чітко відмежоване від стравоходу. Куроподібні населяють різноманітні ландшафти: тундру, ліси, степи, гори, напівпустелі. Ведуть наземне або наземно-деревне життя. Осілі, частково кочівні або перелітні птахи. Полігами іноді утворюють пари. Гніздо будують на землі, кладку з 5—22 яєць насиджують 12—28 діб. Виводкові птахи. Живляться взимку рослинною (хвоя, насіння, бруньки), влітку також і тваринною їжею (комахи та ін. безхребетні). Фазан

куріпка сіра тетерук Глухар перепілка

Горопцеподібні або горобині (Passeriformes) - ряд птахів. Розміри малі й середні; найбільший представник - крук - важить до 1500 г, найменший - корольок - 5-6 г. Забарвлення дуже різноманітне - від яскравого строкатого до однотонного сірого й чорного. Самки відрізняються від самців розмірами, забарвленням та ін. ознаками, проте в деяких родин (воронові, дроздові, жайворонкові та ін.) таких відмін немає. Серед них є перелітні, кочові й осілі види. Горопцеподібні нагніздні птахи. Статевої зрілості досягають переважно у віці близько 1 року; багато видів виводять пташенят двічі і більше на рік. Самці більшості видів у період розмноження співають. Яйця здебільшого строкаті крапчасті, у кладці від 1 (деякі австралійські види) до 16 штук (окремі види синиць), найчастіше - 4-6. Соловейко

Дрізд співочий Шпак Жайворонок сойкаконоплянка