Презентація. Робота з дитячою книгою. Леся Антонова "Історія про щасливих тварин"

Робота з дитячою книгою. Леся Антонова «Історія про щасливих тварин»

Історія про щасливих тварин Я не люблю дві речі. Надувних клоунів, які гойдаються від вітру і махають руками, - вони страшні. І зоопарків, бо тварини там - сумні. Не може бути щасливим білий ведмідь у спеку чи бегемот, якому підсунули калюжу замість озера. Тому до зоопарку я не хочу. Але мама уперто намагається знайомити мене із життям тварин. Поїхали, спробуємо ще раз. Кажуть, там щасливі тварини … Пам’ятаєте замок Сплячої Красуні, з якого всі діснеївські мультики починаються? Так ось: його побудували під Києвом, у цьому зоопарку. Я таки погодився поїхати туди з мамою і татом. Замок називається Нойшванштайн. Мабуть, біля такого замку десь мають жити герої з мультфільмів Діснея. І я вирішив, що буду їх шукати.

Ви не повірите, але я їх знайшов! Там був лев Людвіг, віслючок – друг Шрека (ну, може, його дуже близький родич) і ще багато хто. Про всіх вам і не розкажу - ми ж там цілий день гуляли. Головне, здається, усі тварини- щасливі. Задоволені були червоні вовки Вогник і Веселка. Ведмідь Тобі ліниво грівся на сонечку. Насолоджувався травою білий носоріг Арчибальд Арчибальдович. Там не тільки він білий – ще є білі левенята, тигр, вовк, верблюд … Найкумеднішими були мешканці міні-ферми. Щоб потрапити туди, треба було помити руки в Мийдодіра (коли вихо-дили, теж помили). Там була карликова корова, що в 10 разів менша за звичайну. Різнокольорові свинки, міні-піггі, які терлися об ноги, як коше-нята. Вони рохкали й нявчали. І ще ставали в чер-гу, щоб їх почухали. А маленькі козенята й баран-

ці облизували нам ноги. Їх усіх можна було погодувати. Але треба було купувати спеціальну їжу. Найгаласливіші – мавпи. І страшенно схожі на людей. Дитинча орангутанга спало в дитячому ліжечку із бряз-кальцем. А поруч непорушно сиділа стара мудра мавпа з бородою. Усі тварини - дуже красиві. Вони, напевно, відчуваютьце і поводяться, як справжні фотомоделі. Жирафи задоволено позувалиперед камерою, страуси усміхалися, росомаха теж раділа. Тільки лемур, як навіжений, гасав туди-сюди по вольєру. Тому тато не зміг його сфотографувати. А ще деякі тварини довго і пильно дивилися на мене. І я стояв і на них дивився. Може, вони теж вивчають наше життя і звички? Тому я старався добре поводитися, щоб вони, бува, нічого поганого про людей не подумали.

Познач обрану відповідь. Герой оповідання не любитьцирк і клоунів зоопарк і надувних клоунівзоопарк тварин. Замок у зоопарку називається. Діснейленд Спляча Красуня. Нойшвайштайн Король Лев Тато не зміг сфотографуватистрауса лемураверблюда росомаху

Пронумеруй речення, щоб вони відповідали порядку подій в оповіданні. Може, вони теж вивчають наше життя і звички? Найгаласливіші – мавпи. Пам’ятаєте замок Сплячої Красуні, з якого всі діснеївські мультики починаються? Найкумеднішими були мешканці міні-ферми. Я не люблю дві речі.

Знайди в кожному рядку зайве слово. Підкресли його. Орел, ластівка, зозуля, папуга, страус. Цибуля, помідор, огірок, полуниця, перець. Слива, вишня, груша, черешня, персик. Хліб, батон, цукерка, печиво, кекс.

Обговоріть із однокласницею/однокласником правила поведінки в контактному зоопарку.

Розкажи, як ставився до зоопарків головний герой. Чому в нього сформувалося таке ставлення? Чи змінилася його думка після відвідування парку щасливих тварин?Що на це вплинуло?

Розіграйте ситуацію. Ти в зоопарку кинув / кинула на землю обгортку від цукерки. Твій друг / подруга зробив / зробила тобі зауваження. Поміняйтеся ролями.