Гуманізація педагогічного процесу – це його олюднення, забезпечення з боку тих, хто виховує, любові і уваги до дітей, поваги до їхньої гідності. При цьому слід враховувати стан здоров’я, вік, потреби, інтереси, рівень розвитку, стать, індивідуальність, створювати умови для різнобічного і повноцінного розвитку.
Принцип рівності За цим принципом у системі взаємовідносин "вчитель-учень" вчителеві потрібно змінити своє відношення до учня. Позиція педагога по відношенню до учня, яку можна визначити прийменником "над" або так звана позиція "п’єдестал", яка характерна для авторитарного стилю, має змінитися на позицію, яку можна визначити прийменником " разом з учнем" .За таких умов вчитель і учень будуть виступати як рівноправні учасники педагогічного процесу.
Принцип діалогу Активність діалогічного спілкування за гуманістичного підходу має забезпечуватись у двохсторонньому напрямку: не лише вчителеві ставити запитання, а учням відповідати, а й заохочувати дітей ставити запитання, висловлювати свої пропозиції, вносити власні ідеї, тобто активно включатись в діалог.
Вибір учнями свого завдання серед аналогічних, Наприклад, учитель пропонує: " Прочитайте всю вправу. Запишіть одне речення. З ним на вибір виконайте одне із запропонованих завдань". Вибір учнями об’єктів для спостережень (наприклад, під час екскурсії, прогулянки). Вибір з кількох ілюстрацій однієї, яка найбільше відповідає змісту твору. Вибір свого завдання серед тих, які мають визначення рівнів складності: легко, важко, найважче. Для цього вчителеві потрібні, наприклад, картонні планшети, у прорізи яких вставляються картки з різними за складністю завданнями. Вибір учнями завдання серед варіантів, написаних на дошці, під час самостійної роботи тренувального характеру. Зрозуміло, їх треба розташовувати так, щоб очевидною була відмінність.
На шляху до гуманізації педагогічного процесу в початковій школі слушними будуть поради Ш.О.Амонашвілі, автора гуманно-особистісної школи, школи життя: провокуйте дискусію з дітьми. Подякуйте опісля; вводьте на уроках миттєвості мовчання, думання (про себе, про рідних, про добро і зло, вміння відчувати серцем); виявляйте своє оптимістичне ставлення до можливостей учня. Особливо коли його спіткала невдача ; залучайте батьків до шкільного життя, пропонуйте їм відвідувати уроки; спілкуйтеся з дитиною як з дорослою людиною; смійтеся разом з дітьми, веселіться, грайтеся; навчіться вибачатись перед дитиною; допускайте на уроці помилки. Надавайте дітям можливість виявити їх і виправити. Подякуйте за сприяння; не ставте у приклад одного учня іншому, ні за старанністю, ні за поведінкою.