Презентація " Роль вчителя в профілактиці шкільного булінгу".

Роль вчителя у профілактиці шкільного булінгу

         ПРАВИЛА РОБОТИ: Говорити від свого іменіБути доброзичливим і активним“Піднята рука”Один говорить – усі слухають“Тут і тепер”Обговорювати дію, а не особу.“Вільна нога”Конфіденційність.

Булінг у перекладі з англійської – хуліганити, грубіянити, визначається як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

Три суттєво важливих показника булінгу:1. Нерівність сил2. Повторюваність 3. Неадекватно висока чутливість жертви.

Форми шкільного булінгу можуть бути різними:-систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);-задирство;-фізичні і психічні приниження;-різного виду знущання;-бойкот та ігнорування;-псування особистих речей та ін.

Виділяють такі види булінгу:фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);психологічний (принизливі погляди, жести, міміка , поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

соціальний (соціальне залякування припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи( гра, заняття спортом або ж громадська діяльність).сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Соціальна структура булінгу: Агресор;Жертва;Спостерігач.

вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);вони не виявляють співчуття до своїх жертв;якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.: Типові риси учнів, схильних ставати агресором, (норвезький психолог Д. Ольвеус)

- вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;- вони часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку;- вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;- вони часто не мають жодного близького друга; їм легше спілкуватися з дорослими, ніж із однолітками;- якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників. Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

- відчуття провини - відчуття власного безсилля. Характерні риси спостерігача

Стратегії реагування . Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу.розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;вживає відповідні заходи реагування;забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

 Усім членам шкільної спільноти дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними. Кожен має знати про те, в яких формах може проявлятися насильство й цькування, і як від нього страждають люди. Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими. Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил. Для успішного попередження та протидії насильству у школі потрібно:

Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії. Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога. Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході. Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих. Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Відповідальність за вчинення булінгу: Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, то до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.