На початку 19 ст. У філософії та мистецтві прозвучали трагічні ноти сумнівів щодо перетворення світу на принципах Розуму. Це сприяло виникненню нової світоглядної системи- романтизму. Романтики нерідко ідеалізували патріархальне суспільство, яке вважали царством добра, щирості, порядності. Оспівуючи минуле, вони брали за основу старовинні легенди та народні казки. Романтизм набув особливог характеру у кожній з європейських культур: у німецькій- містика; в англійській- це особистість, яка протиставляє себе розумній поведінці; у французькій- це незвичайні історії. Романтики не втікали від проблем життя. Головним завданням романтизму було вираження внутрішнього світу, душевних переживань, а цього можна було досягти, використовуючи історії, містику і т. п. Потрібно було показати парадокс внутрішнього життя, його ірраціональність. Ознаки романтичного твору: немає дистанції між героєм і автором; автор не засуджує героя, навіть якщо щиро зображує йог духовне падіння( винні обставини, що склалися).
Номер слайду 3
Характерні ознаки романтизму Заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, культ почуттів людини. Увага до особистості, її індивідуальних рис. Провідні мотиви- самотність, світова скорбота(національна туга) та романтичний бунт і нескореність. Історизм творів і захоплення фольклором. Байрон, Гейне, Гофман, Гюго, По, Міцкевич, Петефі, Пушкін, Лермонтов, Гоголь- найвидатніші представники мистецтва романтизму.