Презентація "Російська держава у 17-18 століттях"

Абсолютизм Олексія Михайловича та повстання Степана Разіна Боротьба за владу. Петро І Великий Північна війна. Російська імперія

Алексе́й Миха́йлович Тиша́йший (19 марта 1629 — 8 февраля 1676) — второй русский царь из династии Романовых (14 июля 1645 — 29 января 1676), сын Михаила Фёдоровича и его второй жены Евдокии.

РАЗИН Степан Тимофеевич ([около 1630, станица Зимовейская-на-Дону, - 6(16).6.1671, Москва], предводитель восставших в Крестьянской войне 1670-1671.

Фёдор III Алексе́евич (30 мая (9 июня) 1661(16610609) — 27 апреля (7 мая) 1682) — русский царь с 1676 года, из династии Романовых, сын царя Алексея Михайловича и царицы Марии Ильиничны, урожденной Милославской, старший брат царей Ивана V(полнородный) и Петра I (единокровный(по отцу)).

Иоа́нн (Ива́н) V Алексе́евич (27 августа (6 сентября) 1666(16660906), Москва — 29 января (8 февраля) 1696, там же) — русский царь в 1682—1696, из династии Романовых. Сын царя Алексея Михайловича «Тишайшего» и царицы Марии Ильиничны, урождённой Милославской.

Со́фья Алексе́евна (17 [27] сентября 1657 — 3 [14] июля 1704) — царевна, дочь царя Алексея Михайловича, в 1682—1689 годах регент при младших братьях Петре и Иване.

Пётр I Вели́кий (Пётр Алексе́евич; 30 мая [9 июня] 1672 года — 28 января [8 февраля] 1725 года) — последний царь всея Руси из династии Романовых (с 1682 года) и первый Император Всероссийский (с 1721 года).

Азовські походи 1695—1696 — походи московських військ і флоту та українських козацьких полків на Азов і пониззя Дніпра під час російсько-турецької війни 1686—1699. Безпосередньою метою походів було здобуття фортеці Азова у гирлі річки Дон.

Северная война (Великая Северная война, 1700—1721) — война между коалицией северных государств и Швецией за прибалтийские земли, продолжавшаяся более 20 лет и закончившаяся поражением Швеции. Основную роль в победе над Швецией равно как и основные территориальные завоевания принадлежат Московскому государству, входившему в коалицию. Победа в Северной войне обеспечила Московскому государству ведущую военную роль в Европе и положила начало территориальной экспансии Московского государства и его трансформации в Российскую Империю

• 1708 р. було запроваджено новий адміністративний поділ Росії на губернії • 1711 р. відбулося заснування Правлячого Сенату — вищого колегіального судово- го і управлінського органу, який складався з дев’яти сенаторів • Було засновано новий контрольно-ревізійний інститут так званих фіскалів, які діяли таємно і виявляли всі незаконні дії, що загрожували безпеці держави • У 1715—1721 рр. було ліквідовано прикази і створено замість них колегії — центральні установи, що займалися окремими галузями державного управління • 1720 р. було видано Генеральний регламент — детальну інструкцію про організа- цію діяльності нових державних установ • 1722 р. Петро І затвердив табель про ранги, який визначав систему чинів і порядок просування державною службою — військовою і цивільною. Черговий ранг надавав- ся не за походженням і родовитістю, як раніше, а відповідно до службових заслуг • 1721 р. Росію було проголошено імперією, а Петру І надано почесний титул «імпе- ратора всеросійського»

№ Правитель Роки правління Завдяки кому отримав владу 1 Катерина І 1725—1727 Князь О. Меншиков домігся проголошення дружини померлого Петра І самодержавною імператрицею 2 Петро ІІ 1727—1730 Князь О. Меншиков умовив Катерину І підписати заповіт на користь Петра 3 Анна Іванівна 1730—1740 після смерті Петра ІІ була запрошена на російський престол членами Верховної таємної ради 4 Іван VI Антонович 1740—1741 Анна Іванівна проголосила його своїм спадкоємцем, а регентом при ньому герцога Ернста Бірона 5 Єлизавета Петрівна 1741—1761 Здійснила державний переворот за допомогою роти гренадерів Преображенського полку 6 Петро ІІІ 1761—1762 Отримав владу після смерті Єлизавети Петрівни 7 Катерина ІІ 1762—1796 Позбавила влади свого чоловіка, спираючись на підтримку гвардійських полків

Внутрішня політика Катерини ІІ 1763 р. Здійснено реформу Сенату. Його поділили на шість департаментів із чітко визначеним колом обов’язків і повноважень • 1764 р. Проведено секуляризацію церковних земель, що суттєво поповнило державну скарбницю і полегшило становище мільйонів монастирських селян, які перейшли в підпорядкування держави • 1764 р. Ліквідовано гетьманство в Україні й остаточно знищено українську автономію • Імператриця запрошувала до Росії німецьких колоністів для освоєння Поволжя і Північного Причорномор’я • Засновувалися нові навчальні заклади, зокрема перші в Росії навчальні заклади для жінок (Смольний інститут, Єкатерининське училище) • 1767 р. Оголошено про скликання Комісії для створення нового уложення (державного законодавства) з виборних депутатів від усіх соціальних верств, за винятком кріпосних селян. У 1768 р. Комісію було розпущено • 1775 р. Видано маніфест, яким дозволялося вільне заснування будь-яких промислових підприємств • 1775 р. Здійснено нову губернську реформу. Усім станам, окрім кріпосних селян, було надано право участі в міському самоврядуванні • 1785 р. Містам і дворянству видано «Жалувані грамоти». У них юридично закріплювалися права і привілеї дворян та міщан

Зовнішня політика Катерини ІІ З а х і д н и й: активність у вирішенні європейських проблем, участь у різноманітних союзах із метою посилення свого впливу на справи континенту П і в д е н н и й: боротьба з Османською імперією за Північне Причорномор’я і Закавказзя С х і д н и й: намагання зміцнити російські позиції в Казахстані, на узбережжі Тихого океану та в «Російській Америці»