Презентація " Розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення".

Розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення. Вчитель української мови та літератури Вечірньої (змінної) школи № 20 м. Києва Кондратюк Людмила Олександрівна

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Кома. Двокрапка. Тире. Смислові відношення. Одночасність, послідовність, сумісність діїПричина, пояснення, доповнення, додаткове повідомлення. Протиставлення, умова, час, наслідок, різка зміна подій. Сполучники, які можна поставитиі (й), та (і).бо, тому що; через те, що; а саме, оскільки, що.а, але, якщо…то, як …то, ніби, так що.

Чого ви очікуєте від уроку?Які знання ви сподіваєтесь здобути?Які вміння і навички хотіли б удосконалити?

Словникова робота. Конари (діал.) – грубі гілки, що ростуть від стовбура дерева. Страма (заст.) – сором, ганьба. Рантух (діал.)- тонка бавовняна тканина.

Вилучити з-поміж наведених речень «зайве». Обґрунтовувати вибір, підкреслити граматичні основи.- Не жди ніколи слушної пори – Твоє мовчання може стать ганьбою! - Одна Голгофа споконвік була: Розбійник і Творець висіли поруч… - Це дуже тяжко – написати пісню, Що, мов колиска, йде із роду в рід, Від маминих очей до зір гойдає.  - Заходить сонце в золотих лісах, На стовбурах палахкотить живиця, Краєчок хмари, наче блискавиця, Горить у надвечірніх небесах.

Вилучити з-поміж наведених речень те, що відповідає схемі [ ] : [ ] ,[ ]. Обґрунтовувати вибір, підкреслити граматичні основи.- Себе я безнадійно вчу: Дай більше сміху, ніж плачу, Не нарікай на тьму, злостиво,А краще засвіти свічу.  - На осінній оболоні Розгадав я ці нитки: Нитка біла – то на скроні, Нитка синя – думки. - Щасливим був я двічі: як на сіні Мене віз батько в присмерки осінні, І я відчув, що в мене в серці є Те, що належить тільки Україні. - Ми знали: був голодомор І розстріли в підвалах, Та, як вогонь із пащ потвор,Лякав нас правди спалах.

Вилучити з-поміж наведених речень те, що відповідає такій характеристиці: безсполучникове складне речення, що складається з трьох частин, між першою та двома наступними смислові відношення причини. Обґрунтовувати вибір, підкреслити граматичні основи.- Та вірю я в майбутні й благовісні – Постане нація об’єднана, як в пісні, І люди, не раби, візьмуть до керма. - Тепер не коле вже мене стерня, Я на хребті осідланого слова, Дзвенить залізна рима, як підкова… - Все на цьому світі , все – твоє: Земля, перелатана нивами, Пустеля,перенизана маревами,Білогриві океани з золотими пляжами..- Я все життя в печальній ностальгії: Я бачив Київ на Говерлі в мрії, Тепер я Бачу золото полин На непогаснім куполі Софії. 

Перебудувати сполучникові речення на безсполучникові, розставити й пояснити розділові знаки, підкреслити граматичні основи.- Старі черешні і яблуні Буйно розквітають. І на дубові конари, На грабові листочки З вітром злітає біла метелиця… - Я знаю, що час, немов хлоп’я збитошне, Камінчик затиснув у кулаці. - Вождів багато, а рядових нема, О, Україно, це твоя страма… - Свобода як нива. Якщо працюєш, то дзвенить колисками, Якщо не працюєш, то бур’яном заросте.

Розставити й пояснити розділові знаки у безсполучникових складних реченнях, підкреслити граматичні основи. - Вернись до мене хай дзвенить навкруг Надтятий голос в зоряній скорботі. - І мить була така зайшов я під кожух Відчув долонею сорочечки рантух Молитву заспівав із вдячності до Бога. - Колись я думав радощів – це путь У світ незнаний із моїх Покуть. Тепер я знаю радість – то дорога До яблунь що в Стопчатові цвітуть. - Україно в дамбі твоя воля Хочеш жити – дамбу розвали!

Робота з текстом. Умова: Читаємо текст. З кожного рядка вибираємо по два слова, які найбільше сподобалися. З поданих слів залишаємо 10, які найбільше вам подобаються. З 10 слів залишаємо 5. З 5 словами складаємо речення. Зачитуємо складені речення

Уже з тиждень Тарас Бульба жив зі своїми синами на Січі. Остап з Андрієм не дуже дбали про військову науку. Січ не любила турбувати себе військовими вправами і гаяти час надаремно; юнацтво виховувалося й набиралося досвіду тільки на ділі, в самому розпалі боїв, що з тієї причини були майже безнастанними. Козак занудився б, якби на дозвіллі навчався якої-небудь там дисципліни, опріч хіба що стрільби в ціль та, зрідка, кінських перегонів і гонитви за звіром у степах та луках; увесь інший час вони бенкетували — на ознаку широкого розмаху душевної волі. Уся Січ була якимсь надзвичайним явищем: це було безнастанне бенкетування, учта, що галасливо почалася й загубила свій кінець. Дехто, правда, брався за ремесло, інші тримали крамнички й крамарювали; але переважна більшість гуляла з ранку до вечора, поки в кишенях ще бряжчала спроможність і здобуте добро ще не перейшло до крамарських і шинкарських рук. Це загальне бенкетування мало в собі якийсь чар. Не було це якимось збіговиськом гультяїв, що напиваються з горя, — ні, це було просто якесь шалене буяння веселощів. Кожен, хто сюди ускочив, тут же забував і покидав усе те, що його колись цікавило.

Які форми роботи практикувалися на уроці? Які знання ви здобули та закріпили?Що вдалося вам легко й було цікавим? Що викликало труднощі?