Мета: визначити перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцямита визвольного руху походу українського війська до Галичини;пояснювати, у чому полягала висунута Хмельницьким програмпобудови Української козацької держави; охарактеризувати Збаражо-Зборівську кампанію; розвивати історичне мислення учнів, формувативміння розглядати історичні події в конкретно – історичних умовах,виховувати у школярів почуття національної гідності. Основні поняття: Військо Запорозьке. Основні дати: 5-6 травня 1648р. - битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р.битва під Корсунем; 11-13 вересня 1648р.- битва під Пилявцями. Історичні діячі : М. Кривоніс, М. Гладкий, І. Гиря, І. Ганжа, Іслам-Гірей, Ян. Казимир, А. Кисиль. Обладнання: підручник, історичні документи. Тип уроку: комбінований урок з використанням інтерактивних методів. Мета уроку:
Мотивація пізнавальної діяльності учнів. Евристична бесіда1. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.2. Коли вона розпочинається і хто її очолив?3. Яких заходів уживав Хмельницький у підготовці до війни?4. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним? Метод «Мозковий штурм» ( на виконання методу надається 5хв.) Чому, на вашу думку, Б. Хмельницький зумів підняти народ на. Національно-визвольну війну? Повідомлення теми, мети й завдань уроку. План1. Битви під Пилявцями, на Жовтих Водах, під Корсунем.2. Визвольний похід українського війська в Галичину.3. Програма розбудови української козацької держави.
ІІІ. Подання нової інформаціїУчитель. Влітку 1648 року національно-визвольна боротьба в Україніпереросла в селянську війну, тобто до прагнення звільнитися відпанування іноземців приєдналась боротьба за соціальне звільнення. Нерозрізняючи ні національної приналежності, ні віросповідання, селяниубивали своїх панів, громили їхні маєтки, захоплювали майно, орніземлі і сільськогосподарські угіддя, що належали магнатам і шахті. На початку війни Б. Хмельницький і козацька старшина прагнули лишевідновлення козацьких привілеїв, і тому почались переговори зполяками. Поляки на поступки не йшли, а збирали нові сили. Б. Хмельницький розсилав універсали, закликаючи до всенародноїборотьби, узявся за організацію всенародного війська. На осінь 1648року він уже мав 70-80 тисяч військ регулярної, добре озброєної армії. Розгляньмо битви, що сталися в 1648-1649 роках. Це битви під. Пилявцями, під Збаражем, на Жовтих водах, облога Львова і Замостя.
Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями,розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Короннийгетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силамидвох угруповань. Перше — очолюване сином М. Потоцького,Стефаном, мало йти суходолом, а друге, переважно з реєстровихкозаків, очолюване осавулами І. Барабашем та І. Караїмовичем, —пливти на човнах Дніпром. Б. Хмельницький завдяки чудовоорганізованій розвідці вчасно довідався про цей план і вирушив із. Січі навперейми С. Потоцькому. 19 квітня загони татарськоїкінноти, очолювані перекопським мурзою Тугай-беєм, вступили в бійіз поляками у верхів’ї річки Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Невдовзі з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогупольського табору. Армія Хмельницького становила 14 тис. козаків і20 тис. татар, у поляків було 10 тис. вояків. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем.
С. Потоцький через облогу не мав змоги повідомити батькові. Тим часом у флотилії реєстровців, що підходила до Січі,прихильники гетьмана підняли повстання. Барабаша та. Караїмовича вони вбили і приєдналися до Хмельницького. Після того як вони прибули до Жовтих Вод, на бік гетьманаперейшли також реєстровці з табору С. Потоцького. Опинившись у критичному становищі, поляки в ніч із 5 на 6 Травня спробували прорвати оточення. Однак козаки й татариоточили їх з усіх боків й опівдні 6 травня розгромили вщент. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем.
Здобувши блискучу перемогу на Жовтих Водах, Б. Хмельницький вирішив, не. Гаючи часу, рухатися під Корсунь, щоб завдати удару по основних силахкоронного та польного гетьманів. Магнатські загони поповнилися новимисилами, і кількість польського війська досягла 12-14 тис. осіб. Дізнавшись про наближення Хмельницького, поляки вирішили під прикриттямтабору рухатися з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху, в заболоченомуурочищі Горохова Діброва, козаки, очолювані М. Кривоносом, улаштувализасідку. На світанку 16 травня, коли польський табір, оточений возами у вісім рядів,Рухався богуславським шляхом, він натрапив на завали з дерев та викопані рови. Козацько-татарське військо атакувало табір і прорвало його оборону в трьохмісцях. Чотиригодинна жорстока січа завершилася поразкою поляків. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем.
Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким у перших битвахна Жовтих Водах і під Корсунем, мали важливезначення для розгортання визвольної боротьби. Вонибули болючим ударом для польської армії, сприялипослабленню позицій влади Речі Посполитої в. Україні. Швидко зростало повстанське військо. Післябезрезультатних мирних переговорів у вересні 1648 р.воєнні дії відновилися. На Волині під Чолганським. Каменем було зосереджено 80-90-тисячну польськуармію, у якій вояків було 40 тис. осіб, а решта —обозні та слуги. Командували цим військом три воєначальники: Владислав-Домінік Заславський, Миколай Остророг та Александр. Конецпольський. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями
Б. Хмельницький рушив їм назустріч із військом, кількість якого сягала 110 тис. осіб, серед них 50-60 тис. становили досвідчені вояки, а решта «селяни від плуга». Битва відбулася 11 вересня 1648р. Неподалік містечка. Пилявці, поблизу Старокостянтинова (Хмельницька обл.). Богдану. Хмельницькому, на допомогу якому 12 вересня прийшла 5-6-тисячна ордабуджацьких татар, удалося ввести в оману поляків, пустивши чутку, що донього приєдналися 30 тис. татар. Уранці 13 вересня битва відновилася. Українсько-татарське військо захопило греблю через річку Іква й,переправившись на лівий берег, стало тіснити ворога. Надвечір середполяків поширилися чутки, що українсько-татарські загони з’явилися втилу табору. Почалася паніка. Кидаючи поранених, зброю і майно, полякистали втікати, причому Заславський, Остророг і Конецпольський потайпокинули табір першими. Перемога в битві під Пилявцями відкрила шлях до визволеннязахідноукраїнських земель з-під польського панування. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями
У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоди про перемир’я. Однак уряд РечіПосполитої розробив новий план — завдати козацькій Україні ударуоб’єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня 1649 р. полякипорушили перемир’я: переправилися через Горинь, вторглися до південно-східноїВолині і дійшли до Старокостянтинова. 16 червня гетьман зупинився під. Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під захист мурів. Збаразького замку. Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочалинаступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман. Михайло Кричевський спробував зупинити наступ біля міста Річиця, але битвубуло програно. Однак завдання Хмельницького було виконано. Внаслідоквеличезних втрат Я. Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про вторгненняв Україну. Під Збараж до Б. Хмельницького прибула 30-40 тисячна татарська ордапід проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпорядженні 80-90 тис.вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис.осіб, а зі слугами досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його мурамитривали майже півтора місяці. Збаразько-Зборівська кампанія
Від розвідки Б. Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на допомогуобложеним полякам рухається із 35-тисячним військом король Ян Казимир. Було вирішено запобігти об’єднанню армії та розбити королівське військо намарші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис. татар, очолюванихгетьманом і ханом, рушили назустріч королю в напрямку Зборова. Битва під Зборовом відбулася 5-6 серпня 1649 р. Лише надвечір 6 серпнябитву булоприпинено й розпочалися переговори. За посередництвом Іслам-Гірея 8 серпня 1649 було укладено Зборівський договір. За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське, Київське та. Чернігівське воєводства. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а невключені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні праваі привілеї Війська Запорозького. Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки якої були розташованіна підвладній гетьману території, мала право повернутися до них. У володіннягетьмана переходив Чигирин, що ставав його резиденцією. Збаразько-Зборівська кампанія
Учитель. Під час воєнної кампанії 1648-1649 рр. Б. Хмельницький поставив питання про створення. Української держави. Своє рішення він виголосив підчас перебування в Києві. Була створена програма їїпобудови, основними положеннями якої були:досягнення національного звільнення українського народу збройним шляхом;розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України;створення української держави на етнічних територіях українського народу, а також з урахуванням історичних кордонів давньоруської держави на заході.
Вправа «Заповніть пропуски у реченнях»З 19 квітня 1648р по 6 травня 1648р відбулася битва на ………. Битва під Пилявцями відбулася ……………………………………З 27 вересня 1648р. по 16 жовтня 1648р тривала облога………. Яким був характер національно- визвольної війни………………Битва під Корсунем вібувалася ……………………………………..3 28 жовтня 1648р по 14 листопада 1648р тривала облога ……. В Пилявецькій битві перемогу отримали війська …………………Програму побудови Української козацької держави було створено гетьманом……….... Після смерті польського короля Владислава ІV, його наступником став……………. Союзником Б. Хмельницького у військових діях проти Речі Посполитої було……………………. Підсумки уроків, оцінювання результатів.