2. Шляхта. Найвидатніші українські княжі роди: Острозькі, Вишневецькі, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші Шляхта. Магнати. КнязіПани. ШляхтичіГолота. Зем’яни. Привілеї: право суду, судити шляхтича міг лише визначений становий суд; звільнення від податків (окрім грошового); право брати участь в управлінні держави; можливість мати власне військо Права та привілеї шляхти закріплені у Львівських статутах
Литовські статути. Перший Литовський статут 1529 р. узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів, князі та пани володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом,підпорядковувалися лише великому князю та мали власні військові загони.
3. Духовенствопривілейований стан українського суспільства духовенство становило майже десяту частину всього населенняподілялося на вищих церковних ієрархів (митрополит, єпископи, архієпископи тощо), які обіймали свої посади лише за дозволом великих князів литовських і польських королів, та нижче парафіяльне духовенство.
4. Містяни напівпривілейованіміська верхівка, бюргери, ремісники, крамарі, купці, лихварі, володіли нерухомим майном;привілеї на міське самоврядування (магдебурзьке право), окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею;обов’язки: сплачувати податки, виконувати повинності на користь власників міст або держави
Розвиток міст, ремесел і торгівліНайбільшим містом був Київ, населення якого становили близько 6 тис. осіб. Великими й середніми містами (200—700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо. Наприкінці XV — на початку XVI ст. на українські землі стало поширюватися магдебурзьке право. Магдебурзьке право - середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.
5. Селяни{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Селяни Похожі НепохожіОсобисто вільні, що могли змінити пана. Прикріплені до земліСлуги працювали у панському маєтку (садівникик, швачки, прачки, пічники) і т.д. Данники(платили данину грошима або продуктами)Тяглі (працювали зі своїм тяглом: волами, кіньми)Цих людей продавали разом з земельним наділом. Вони були повністю безправними, їх могли безкарно вбити, побити, продати. Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, яке на лежало до непривілейованого стану.
Розвиток сільського господарства. У Польському королівстві у XVI ст. зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства. Шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян. Одночасно із цим зростала кількість «непохожих» селян. Фільварок - хутір, маєток, велике багатогалузеве шляхетське господарство, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці селян, що відробляли тяглову службу, або панщину.