Презентація "Соціальна структура суспільства та економічне життя 16-17 ст."

УРОК 4

Соціальна структура суспільства та економічне життя

План. Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст. Шляхта. Духовенство. Містяни. Селяни

1. Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст. Соціальна структура тогочасного українського суспільства мала становий характер. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.

2. Шляхта. Найвидатніші українські княжі роди: Острозькі, Вишневецькі, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші Шляхта. Магнати. КнязіПани. ШляхтичіГолота. Зем’яни. Привілеї: право суду, судити шляхтича міг лише визначений становий суд; звільнення від податків (окрім грошового); право брати участь в управлінні держави; можливість мати власне військо Права та привілеї шляхти закріплені у Львівських статутах

2. Шляхта

Литовські статути. Перший Литовський статут 1529 р. узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів, князі та пани володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом,підпорядковувалися лише великому князю та мали власні військові загони.

Другий Литовський статут 1566 р. збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами; шляхта отримала можливість долучатися до управління державою завдяки участі в роботі по­ вітових сеймиків (місцевих станово­представницьких органів) і великого Вального (загального) сейму.

3. Духовенствопривілейований стан українського су­спільства духовенство становило майже десяту частину всього населенняподіля­лося на вищих церковних ієрархів (митрополит, єпископи, архієпископи тощо), які обіймали свої посади лише за дозволом великих князів литов­ських і польських королів, та нижче парафіяльне духовенство.

4. Містяни напівпривілейованіміська верхівка, бюргери, ремісники, крамарі, купці, лихварі, володіли нерухомим майном;привілеї на міське само­врядування (магдебурзьке право), окремий становий суд, заняття ремес­лами й торгівлею;обов’язки: сплачувати податки, виконувати повинності на користь власників міст або держави

Розвиток міст, ремесел і торгівліНайбільшим містом був Київ, населення якого становили близько 6 тис. осіб. Великими й середніми містами (200—700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо. Наприкінці XV — на початку XVI ст. на українські землі стало поширюватися магдебурзьке право. Магдебурзьке право - середньовічне право, за яким міста звільнялися від управ­ління й  суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.

5. Селяни{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Селяни Похожі НепохожіОсобисто вільні, що могли змінити пана. Прикріплені до земліСлуги працювали у панському маєтку (садівникик, швачки, прачки, пічники) і т.д. Данники(платили данину грошима або продуктами)Тяглі (працювали зі своїм тяглом: волами, кіньми)Цих людей продавали разом з земельним наділом. Вони були повністю безправними, їх могли безкарно вбити, побити, продати. Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, яке на­ лежало до непривілейованого стану.

Розвиток сільського господарства. У Польському королівстві у XVI ст. зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства. Шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян. Одночасно із цим зростала кількість «непохожих» селян. Фільварок - хутір, маєток, велике багатогалузеве шля­хетське господарство, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці селян, що відробляли тяглову службу, або панщину.

Опрацювати § 3 «Соціальна структура суспільства в Україні XVI ст. Литовські статути»Дайте визначення поняттям: «шляхта»; «магнати»; «кріпацтво»; «панщина»; «данники».