ОСНОВНІ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА МОЖЛИВУ НАЛЕЖНІСТЬ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА ДО ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ:• знаходження в місцях з масовим перебуванням людей (громадському транспорті) без нагляду валізи, пакунка, коробки тощо; • зовнішня схожість на боєприпаси та піротехнічні вироби; • наявність на предметі розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу; • наявність джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера; • наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу); • характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо); • наявність елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню; • наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.
РОЗПІЗНАВАННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВБагато вибухонебезпечних предметів, що застосовувалися під час бойових дій, через різні причини не вибухнули і дотепер зберігають здатність до вибуху. Вони становлять особливу небезпеку. До вибухонебезпечних предметів, що зустрічаються найбільш часто, відносяться: протитанкові і протипіхотні інженерні міни, артилерійські снаряди, мінометні міни, авіаційні бомби, гранати, підривники до різних боєприпасів і детонатори, освітлювальні та сигнальні ракети і патрони.
ПІДРИВНІ ПРИСТРОЇ (у тому числі саморобні фугаси та розтяжки)Потужні заряди вибухової речовини, які виготовляються із будь-яких боєприпасів, можуть бути з дистанційним, хімічним, механічним, електричним чи комбінованим приводом. Також можуть бути встановлені із сповільненням (годинниковим механізмом). Мета таких засобів – калічити людей та завдавати значних ушкоджень об’єктам інфраструктури.
МІНА-ПАСТКАСпеціальний пристрій, який може бути замаскований під безпечні на вигляд предмети побуту. Пристосований для того, щоб убивати чи завдавати ушкоджень. Спрацьовує раптово, коли людина торкається чи наближається до, начебто, нешкідливого предмета або здійснює, здавалося б, безпечну дію. Найчастіше встановлюються в будинках, спорудах, поблизу предметів повсякденного вжитку, зброї, дитячих іграшок.
МІНА (ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО)Боєприпас, призначений для встановлення під землю, на землі або поблизу поверхні землі чи іншої поверхні та для вибуху, спричиненого присутністю, близькістю чи контактом людини, або транспортними засобами. Зазвичай мають запобіжний механізм, який не дозволяє їх знімати та знешкоджувати. Також можуть мати самоліквідатор, що спричиняє вибух міни через певний проміжок часу.
ПРОТИПІХОТНА МІНАПризначена для вибуху від присутності, близькості або безпосереднього впливу на неї людини, при цьому вона калічить або вбиває одного або декількох людей. Осколкові міни зазвичай споряджаються уражаючими елементами у вигляді металевих кульок, циліндрів, смужок тощо. ВИБУХАЄ ЗАЗВИЧАЙ, КОЛИ НА НЕЇ НАСТУПАЮТЬ АБО ЗАДІВАЮТЬ ПРОВІД (НИТКУ-РОЗТЯЖКУ). 7
КАСЕТНІ БОЄПРИПАСИ(артилерійські снаряди, авіаційні бомби, боєприпаси з реактивних систем залпового вогню типу «ГРАД», «УРАГАН», «СМЕРЧ», «ТОРНАДО»), що містять в собі вибухові касети, призначені для ураження людей. Мають самоліквідатор, що спричиняє вибух розкиданих на території касет через певний проміжок часу (ВКРАЙ НЕБЕЗПЕЧНО).
Призначена для ураження осколками й ударною хвилею чи кумулятивним струменем людей та техніки. Є ручні гранати та ті, що вистрілюються із зброї. За призначенням гранати розподіляються на: протитанкові (фугасні, кумулятивні), протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні), запалювальні, гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні тощо). ГРАНАТА
АРТИЛЕРІЙСЬКІ БОЄПРИПАСИЗастосовуються для стрільби із артилерійського озброєння, мінометів та пускових установок (осколкові, осколково-фугасні, бронебійні, запалювальні тощо). В наземній артилерії на озброєнні є снаряди і міни: малих калібрів – менше ніж 70 мм, середніх калібрів − від 70 до 155 мм і великих калібрів − понад 155 міліметрів.
ПОЗНАЧЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЛЯНОК ТА МІСЦЬ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ПІДРУЧНИМИ ЗАСОБАМИДля позначення небезпечних ділянок та місць виявлення вибухонебезпечних предметів можуть використовуватись наступні підручні засоби: • кам’яні стовпи або купи каміння; • палиці, встановлені навхрест; • фарба, нанесена на дерева або скелястий ґрунт; • прокопані канави, насипані піском смуги; • інші знаки, перешкоди. 17
ПІД ЧАС ЗНАХОДЖЕННЯ В НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНАХ ВСІ ЗНАКИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ СУМНІВ, НЕОБХІДНО РОЗГЛЯДАТИ ЯК ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕБЕЗПЕКУ!Демаскуючі ознаки районів, що становлять мінну небезпеку: • наявність дротяних розтяжок; • часткове оголення корпусу міни; • наявність тари (контейнерів) військового зразка, запобіжних чек; • горбки або місця, що виділяються серед певної однорідної території (засохла трава, ґрунт без рослинності тощо); • скелети загиблих тварин; • необроблені ділянки землі; • старі оборонні фортифікаційні споруди та інше. 18
Найбільш імовірні місця встановлення мін, мін-пасток та виявлення вибухонебезпечних предметів. Особливу увагу та пильність слід приділяти: • колишнім військовим позиціям та оборонним укріпленням; • контрольним дорожнім пунктам; • місцям переправ через водні перешкоди; • залишкам військової техніки; • вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду; • ґрунтовим дорогам та узбіччям доріг з твердим покриттям; • необробленим ділянкам землі; • будинкам та спорудам, що покинуті місцевими жителями.19