РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ЗА

НАВЧАЛЬНИМИ

ТОПОГРАФІЧНИМИ КАРТАМИ

підотувала вчитель географії

Харківської гімназії № 86

Логай Вікторія Леонідівна

Топографічна карта — загальногеографічна карта великого масштабу     (1 :200 000 і більше), на якій детально зображено невелику ділянкуземної поверхні.

До елементів топографічної карти відноситься:

-   картографічне зображення території, виконане умовними знаками

-   масштаб карти

-   потрійна рамка та прямокутна, або кілометрова, сітка

-   розграафлення та номенклатура карти

-   показник напрямків руху

-   зображення рельєфу горизонталями та показником ухилу

За цими елементами учні повинні вирішувати задачі в шкільному курсі географії, під час ЗНО та на шкільних олімпіадах. Ті з них, які для дітей найчастіше викликають труднощі  ми сьогодні розглянемо

Номенклатура

За основу розграфлення і номенклатури топографічних і оглядово-топографічних карт всіх масштабів взято розграфлення й номенклатуру аркушів міжнародної карти масштабу 1:1 000 000. Її рамки – трапеції, утворені меридіанами й паралелями, проведеними відповідно через 6° довготи і 4° широти.

Поділкартина окреміаркушіза певноюсистемою називаєтьсярозграфленням, а система позначеньокремих аркушів— номенклатурою.

Номенклатура знаходитьсяв тіснійзалежностіяк від масштабу карти, так і відгеографічногорозміщення(за географічноюширотою

і довготою) зображеноїна даному аркушітериторії.

За основу розграфленняі номенклатуритопографічнихі оглядово-топографічнихкарт всіхмасштабіввзято розграфленняй номенклатуру аркушівміжнародноїкарти масштабу 1:1000 000. їїрамки –трапеції, утворенімеридіанами й паралелями, проведеними відповідночерез 6°довготиі 4° широти

Паралелі, проведенівідекваторачерез кожні4°широти, утворюютьширотніпояси(ряди). Поясипозначаютьвеликими буквами латинськогоалфавіту, починаючивідекваторадо Північногополюса в північнійпівкуліі до Південногополюса - у південній

Положенняаркушакартимільйонногомасштабу в загальній системіпозначень, тобтойогономенклатура, визначається буквенимпозначеннямширотного поясу і номером колони. Спочаткупишутьбукву поясу, потімчерез тире номер колони. Наприклад, аркушмільйонноїкартиз містомРівнепозначають М-35, з містомХерсон –L-36, Ужгородом –М-34.

Знаючиноменклатуру аркушакарти, легко визначити географічнікоординатикутівйоготрапеції. Так, географічні координатикутіваркушакартиМ-35 визначаютьсямісцями перетинупаралелей48 і 52°та меридіанів24 і 30°

Розграфлення та позначення аркушів крупнішого масштабу відбувається з додаванням українських великих і малих букв, а також арабських і римських цифр

Приклади розграфлення та номенклатури аркушів карти різного масштабу

ЗАДАЧІ

Задача

Визначте масштаб топографічної карти  К – 49 – 46 – А – а?

Розв’язок.

К-49 – номенклатура карти масштабу 1:1 000 000;

К-49-46 – номенклатура топографічної карти масштабу 1: 100 000;

К-49-46-А – номенклатура топографічної карти масштабу 1: 50 000.

Завдання 2 Отже, масштаб топографічної карти з а) 1:500 000 номенклатурою

N – 37 – 1 N – 37 – 2 К-49-46-А-а    буде  1 : 25 000. б) 1:50 000

M – 36 – 10 – Б N – 37 – 10 – Г

Градусна сітка топографічної карти.

Визначення географічних координат

На топографічних картах географічних меридіанів та паралелей не проводять, а координати визначають за зовнішньою рамкою карти на якій вказані градуси, мінути (чергуванням світлих і темних відрізків) та секунди (точки розставлені через 10 секунд).

Тому для визначення географічних координат необхідно опустити перпендикуляр на зовнішню рамку карти.

Прямокутні координаті

Прямокутні координати будь-якої точки визначаються координатами: Х- відстань від екватора, та Y – відстань відносно осьового меридіану зони. Щоб показники Y – не мали додатних та від’ємних значень по відношенню до осьового меридіану зони, для осьового меридіану встановлюють значення 500 км. Тому всі точки, що мають значення координат менше 500 розташовані на захід від осьового меридіану, а ті що більше 500 – на схід.

Крім того, перша цифра в визначені координати Y вказує на номер геодезичної зони.

Таким чином, на вказаному нами малюнку координати точки Б: ХБ=6070660 (точка розміщена на відстані 6070 кілометрів та 660 метрів від екватора);

YБ=4309486 (точка розміщена в геодезичній зоні №4 і має положення 309 кілометрів, 486 метрів на захід від осьового меридіана зони)

Визначення прямокутних та географічних координат за топографічною картою

У якому квадраті росте поодиноке дерево західніше від фруктового саду?

Розв'язок : Для приблизного визначення місцезнаходження об’єкта користуються скороченими координатами, тобто вказують тільки квадрат, у якому розміщується об’єкт. Для цього слід прочитати за рамкою двозначні числа, позначені великими цифрами біля горизонтальної і вертикальної ліній, що утворюють нижній лівий (південно-західний) кут потрібного квадрата.

Спочатку записують число нижньої горизонтальної лінії даного квадрата по осі X, а потім — число лівої вертикальної лінії по осі У.

Відповідь: 5519

ЗАДАЧІ

Задача 1: Визначте масштаб топографічної карти, на якій відстань від  точки А (Х=6065300 і Y=4312300) до точки В (Х=6065700 і  Y=4312600) складає 5 см. Визначте азимут магнітний напряму від  точки А до точки С (Х=6065600 і Y=4312000), якщо зближення  меридіанів західне

2°22., а магнітне схилення східне 6°22. 

Задача 2: На топографічній карті масштабу 1:50 000 точка  М знаходиться на відстані 7 мм на південь від точки N, що  має координати Х=6065000 і Y=4312000. Визначте  координати точки М.

N   Х=6065000 і Y=4312000

1 см = 500 м

1 мм = 50 м

7 мм = 350 м

6065000 м - 350 м = 6064650

Відповідь: М  Х=6064650 і Y=4312000

Напрям руху визначають за азимутом. 

Визначення напрямків рухів      Розрізняють дійсний (АД ) і  магнітний  (Ам)  азимут

Дійсний  азимут – кут  між напрямком на Північний географічний полюс і на даний предмет.

Магнітний азимут – кут  між напрямком на Північний магнітний полюс і на даний предмет. АД =  Ам ±δ

Використовують магнітне схилення (δ)- це кут  між дійсним і магнітним азимутом.

Воно  буває  західним і східним, західне  віднімають, а східне додають.

Також  можна  визначати  дирекційний кут - це кут  між пн.

напрямком вертикальної  лінії  кілометрової сітки і  напрямком на точку.

Зближення меридіанів – кут у заданій точці між її географічним меридіаном і осьовим меридіаном зони чи лінією, паралельною йому.

На топокарті можна визначати також румби — кути, які вимірюються від найближчого кінця (північного чи південного) меридіана, їх значення може бути однаковим для різних напрямів, тому перед ними вказують напрям

ЗАДАЧІ

1.    За допомогою транспортира на топографічній карті був виміряний дійсний азимут, він становив 56° 30'

(Ад = 56° 30'), а магнітне схилення східне і дорівнює 6° 12’ (α= 6° 12'). Визначте магнітний азимут (Ам). Розв'язання: АМ=АД – α = 56° 30'-6° 12'= 50° 18'

Відповідь: магнітний азимут становить 50° 18’. 

2.    Тунель почали копати з двох боків. З одного кінця проходку вели за азимутом 315°. За яким азимутом слід іти з іншого кінця тунелю щоб прохідники зустрілись

Рішення:  315 + 180° = 495°; 495 - 360° = 135°

3.    Визначте азимут магнітний напряму від  точки А до точки С (Х=6065600 і Y=4312000), якщо зближення  меридіанів західне 2°22., а магнітне схилення східне 6°22. 

Рельєф

Одними з основних чинників, що впливають на швидкість руху  подорожуючого по пересіченій місцевості,

а отже і  складність маршруту, є перепад висот та крутизна схилів (ухили). Плануючи маршрут з активним способом переміщення,  варто ретельно підійти до прокладання маршруту  враховуючи обидва чинники.

На топографічних картах рельєф зображають за допомогою  ізогіпс  (горизонталей).

Горизонталі – лінії що з’єднують на карті  точки з однаковими абсолютними висотами

Принципи зображення рельєфу на топографічних картах та планах: h – висота перерізу

За початок відліку висот в Україні прийнято середній рівень Балтійського моря, зафіксований по Кронштадтському футштоку. Висота перерізу (січення) залежить від складності рельєфу місцевості та масштабу карти чи плану.

Знаючи висоту перерізу на карті та визначивши відстань між двома горизонталями з урахуванням масштабу, можна визначити ухил (крутизну схилу). Ухил i обчислюється за формулою:

де h – січення рельєфу (перевищення) d – закладення (відстань на карті між двома горизонталями з урахуванням масштабу карти).

З метою уникнення необхідності постійного проведення обчислень, під нижньою рамкою карти, наперед будують графік для певного масштабу та висоти січення, а ухили визначають, як це зображено на малюнку

1. Існують задачі, рішенням яких є характеристика ₂. _{За малюнком визначити}: форм рельєфу на топографічній карті. а) який схил пологий, а який

Приклади ми бачимо на  малюнку                   крутий;

б) у якому напрямі від точки А росте окреме дерево?

Рішення: пологим є західний схил. Окреме дерево росте від точки А в південно – східному

напрямку

Визначте максимальну абсолютну висоту точки на топографічній карті.

Визначте відносну висоту (у метрах) вершини кургану Високого щодо місцевості, де росте поодиноке дерево. З усіх точок, які мають відмітку висоти (88, 94, 105) максимальну абсолютну висоту має курган Високий (105 м) Абсолютна висота кургану Високий – 105 м. Місцевість, де росте поодиноке дерево (дно котловини) має відмітку абсолютної висоти 88 м.

Відносна висота складає: 105 - 88 = 17

Визначте, яка з ділянок, позначених на карті цифрами 1, 2 і 3, найбільш підходить для влаштування тренувального футбольного поля шкільної команди. Для обґрунтування своєї відповіді навести не менше двох аргументів. Відповідь: Для цих цілей підходить ділянка № 2, тому що вона рівна. № 1 не підходить, тому що вона заболочена. № 3 теж не підходить, тому що на ній є яри.

Практичне використання топографічних карт Топографічні карти дозволяють вирішувати багато прикладних завдань, що пов’язані з визначенням площі місцевості, аналізу характеристик тих чи інших об’єктів. Для  визначення площі ділянки на місцевості, достатньо визначити її площу на карті та зробити переведення з урахуванням масштабу. Наприклад, 1 см2 на карті буде відповідати реальній площі на місцевості в залежності від масштабу карти:

1:10 000 – 10000 м² (1 га)

1:25 000 – 62500 м² (6,25 га)

1:50 000 – 250000 м² (25 га)

1:100 000 – 1 км² (100 га)

1:200 000 – 4 км² (400 га)

Задача: Сад ім. Тараса Шевченка в м. Харкові на карті  масштабу 1:25 000 має площу 4 см². Визначте площу  парку на місцевості

1 см = 250 м

1 см² = 250 м * 250 м = 62 500 м²

4 см² = 62 500 м² * 4 = 250 000 м²

1 га = 10 000 м²

Відповідь: 250 000 м² = 25 га

Маючи характеристики певних територій, можна визначити і  інші параметри, наприклад на фрагменті топокарти зображений лісовий масив «Зелений Гай», що має наступні характеристики

-    мішаний сосново-березовий ліс;

-    15 – середня висота дерев в метрах;

-    0,25 – середній діаметр дерев в метрах (на висоті 1,3 м);

-    5 – середня відстань між деревами в метрах

Знаючи відстань між деревами визначаємо скільки їх припадає на 1 га. Для прикладу якщо відстань між деревами 5 м,  то на проміжку в 100 метрів буде рости в середньому 20 дерев, а на 1 га буде припадати 20 20 = 400 дерев, якщо 4м – 625 дерев і  тд.)

Прийом «Експрес-тести»

                       Пропоную   учням   дати   відповідь   на   тестові   завдання.

Наприклад:

1.   Острів, розташований на озері Івля, вкритий

А березовим лісом

Б піском

В чагарником

Г болотом

2.   На плані місцевості відстань від мосту через річку Вирву вздовж автомобільної дороги до перехрестя з ґрунтовою дорогою становить 6 см. Якою буде ця відстань (у метрах) на місцевості?

А 1200 м

Б 1000 м

В 600 м Г 120 м

Шановні учасники майстер-класу! Сьогодні я пропоную вам стати учнями і

              виконати певні вправи.                           2.                Замініть слова топографічними знаками.

               Завдання      Приклад виконання завдання. «Дорогий друже! Влітку я їздив до бабусі в село.

Прийом «Творча лабораторія» Спочатку їхав залізницею, потім автобусом по шоссе. Бабусине село дуже гарне. Там є багато

             1. Прочитати лист від наших друзів з Австралії.                 фруктових садків. Через село протікає річка, на

якій збудовано дерев’яний міст. Там я ловив рибу, а на луках збирав лікарські рослини. Часто ходив до мішаного лісу по ягоди та гриби. Я добре відпочив за літо».

Записати  текст, замінюючи виділені слова умовними позначеннями або записати текст замінюючи знаки словами.

1.         «Здрастуй, Андрійко! Нещодавно ми оселилися у лісника. Його хатинка стоїть лівіше польової дороги, яка перетинає дубовий ліс. На узліссі польова дорога переходить в ґрунтову, по обидва боки якої розкинулися зарості чагарнику, за ними — фруктовий сад і наша школа. Все літо ми купалися в озері. Приїхати до нас ти зможеш по залізниці.»

2.         Від причалу на річці ми пройшли луками до дерев’яного мосту. Перейшли через нього і пішли по шосе вздовж залізниці. Скоро ми побачили мішаний ліс. Вийшовши до лінії електропередач, ми звернули на просіку. Іти довелось довго. Врешті-решт, ліс розступився і ми вийшли до озера, береги якого місцями заболочені. Скоро ми підійшли до будинку лісника — кінцевої зупинки. 3.

За описом потрібно скласти скласти план. Є завдання, де потрібно враховувати масштаб та напрямки .

1.       Від будинку лісника в напрямі зі сходу на захід проходить ґрунтова дорога. Через один кілометр на схід від будинку лісника дорога підходить до річки з дерев’яним мостом. Річка тече з північного заходу на південний схід. На північ від будинку лісника — мішаний ліс, а на південь простяглася вирубка. Через два кілометри на захід від будинку лісника лежить кар’єр, де добувають граніт. Масштаб: в 1 см 500 м.

2.       На захід від будинку лісника на відстані 100 м протікає річка з північного сходу на південний захід. Ширина річки — 70 м. Правий і лівий береги — урвисті. По берегах річки ростуть рідкі чагарники й поодинокі дерева. На відстані 30 м на схід від будинку лісника пролягає з півночі на південь ґрунтова дорога, яка підходить до дерев’яного мосту через річку. На відстані 350 м від будинку лісника на південь по дорозі знаходиться кар’єр. На схід від дороги на 300 м простягнувся мішаний ліс, який змінюється густим чагарником. Масштаб: в 1 см 100 м.

3.         Лісова дорога проходить з північного сходу на південний захід, по обидва боки від неї розміщений сосновий ліс. На південь від дороги глиняний кар’єр, від нього на південь і південний захід — вирубаний ліс. У 2 км на північ від кар’єру починається село, через яке проходить шоссе в напрямі зі сходу на захід, уздовж нього — лінія електропередач і зв’язку. В 700 м на схід від села шосе перетинає річку. Вона тече з північного сходу і повертає на південь. Через річку побудовано дерев’яний міст. У 3 км східніше від лівого берега лежить озеро, південний берег якого обріс очеретом. Між річкою і озером — луки. Масштаб: в 1 см 500 м.

4.         У подорож ми відправились залізницею, що іде на північ, і від станції ґрунтовою дорогою пройшли 200 м на північній схід. Через рідколісся, пройшовши 300 м, ми підійшли до мішаного лісу, що розміщений на північному сході, і далі 560 м ішли вирубаним лісом на південь до будинку лісника, де і змогли напитись води з джерела, яке розміщене за 45 м на південний схід від будинку лісника. Далі пішли на південь чагарниками, пройшовши 530 м, помітили на півдні озеро з чудовим пляжем, де і зупинились. Масштаб: в 1 см 100 м.

5.         Учні вирушили зі школи у північно-східному напрямі і пройшли 150 м до річки завширшки 60 м, що тече на південь. На поромі вони перебралися на лівий берег і пройшли просікою у сосновий ліс на схід 570 м до будинку лісника, що стоїть зліва від просіки. Напилися води з колодязя, який знаходиться від будинку зі східного боку, і ґрунтовою дорогою пройшли 300 м на північний захід до повороту дороги майже на захід, від повороту пройшли ще 520 м до кар’єру. Масштаб: в 1 см 100 м.

1. Гра «Плутанина» Завдання: з’єднати стрілочками числові масштаби та відповідні іменовані:

2. Перетворіть числовий масштаб в іменований: а) 1 : 500                    Відповідь: а) в 1 см – 5 м б) 1 : 1 000                              б) в 1 см – 10 м в) 1 : 2 000                              в) в 1 см – 20 м

Завдання з масштабом вважаються найпростішими, але іноді учні помиляются в  обрахунках

                                                                                                                                                                                                г) 1 : 500 000                                                                                             г) в 1 см – 5 км

3. Перетворіть іменований масштаб в числовий

                                                                                                                                                                                        а) в 1 см – 10 м                                                                                  Відповідь: а) 1 : 1 000

                                                                                                                                                                                                                         б) в 1 см – 1 км                                                                                 б) 1: 100 000

                                                                                                                                                                                                                                в) в 1см – 200 м                                                                              в) 1 : 20 000

                                                                                                                                                                                                                          г) в 1 см – 50 км                                                                           г) 1 : 5 000 000

З4. образіть у зошиті (масштаб 1 : 500) відрізки довжиною:

а) 50 м               б) 16,5 м             в) 20 м                г) 10,5 м

Відповідь: а)10 см ________________________________________

б) 3,3 см _____________

в) 4 см ________________

г) 2,1 см _________

Рішення: Масштаб 1 : 500 – числовий, переведемо його в іменований: в 1 cм – 5 м.

Пригадаємо, що показує масштаб. Він показує, у скільки разів відстань на папері менша за відстань на місцевості. Отже, відрізки довжиною

а) 50 м : 5 м = 10 см – на папері б) 16,5 м : 5 м = 3,3 см – на папері в) 20 м : 5 м = 4 см – на папері 10,5 м : 5 м = 2,1 см – на папері

Порівняння масштабів

4. Який масштаб більший: а) 1 : 20 000 чи 1 : 70 000;

б) 1 : 700 000 чи 1 : 200 000; в) 1 : 4 000 000 чи 1 : 2 000 000.

Відповідь. Чим менша зображувана територія і чим більше подробиць її зображення, тим масштаб карти більший. Тому більший масштаб: а) 1 : 20 000 (а 1 : 70 000 – дрібніший); б) 1 : 200 000; в) 1 : 2 000 000. 5. Який масштаб дрібніший: а) 1 : 8 300 000 чи 1 : 83 000 000;

б) 1 : 1 000 000 чи 1 : 200 000; в) 1 : 20 000 чи 1 : 1000.

Відповідь. Чим більша зображувана територія і чим менша детальність її зображення, тим масштаб карти дрібніший. Тому, наприклад, в завданні

а) масштаб карти 1 : 8 300 000 більший, а масштаб карти – 1 : 83 000 000 дрібніший, і відповідно дрібнішими є: б) 1 : 1 000 000; в) 1 : 20 000.

Задача зі швидкістю

Скільки часу потрібно автомобілісту, щоб подолати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1 : 1 000 000 становить 20 см, а швидкість автомобіліста 60 км/год.?

Розв’язання. Щоб знайти час (t), необхідний автомобілісту, треба відстань (S), яку він подолає, поділити на його швидкість (v): t = S/v.

1)       Щоб знайти відстань (S), треба спочатку числовий масштаб 1 : 1 000 000 перевести в іменований: в 1 см – 10км і тоді 10км×20см = 200км – відстань між населеними пунктами на місцевості.

2)       Отже, t = 200км / 60км/год = 3год. 20хв. – час, що потрібний автомобілісту для подолання відстані між двома населеними пунктами.

Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням

1.   Який масштаб плану, якщо відстань 1 км від школи до бібліотеки дорівнює: а) 10см; б) 20см; в) 5 см ?

Розв’язання. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані, наприклад, а) 10см менша за відстань на місцевості в даному випадку відстань 1 км (її переводимо у 100 000см, тому що арифметичні дії можна виконувати лише над однаковими величинами).

Отже, шукаємо масштаб:

а) 100 000см : 10см = 10 000 Тому масштаб плану 1 : 10 000 або в 1см – 100м. б) 100 000см : 20см = 5 000 Тому масштаб плану 1 : 5 000 або в 1 см – 50м.

в) 100 000см : 5см = 20 000 Тому масштаб плану 1 : 20 000 або в 1см – 200м.

2.   Який масштаб карти, якщо а) відстань на місцевості – 480км, а на карті вона становить 48 см; б) відстань на місцевості – 8км, а на карті вона становить 2 см; в) відстань на місцевості – 1000км, а на карті вона дорівнює 10 см.

Розв’язання:

а) 480км = 48 000 000см 48 000 000см : 48см = 1 000 000 Тому масштаб карти 1 : 1 000 000 або в 1см – 10км.

б) 8км = 800 000см 800 000см : 2см = 400 000 Тому масштаб карти 1 : 400 000 або в 1см – 4км.

в) 1 000км = 100 000 000см 100 000 000см : 10см = 10 000 000 Тому масштаб карти 1 : 10 000 000 або в 1см – 100км.

3.   Визначте масштаб глобуса, якщо на ньому Україна займає площу 6,7 см

Розв'язання:1. Спочатку визначаємо, скільком км на місцевості відповідає 1 см на глобусі, масштаб якого нам потрібно визначити. для цього необхідно площу України (603 700 км) поділити на площу, яку вона займає на глобусі (6,7) 603 700 км : 6,7 = 90 104,5 км

2.   Далі визначаємо іменований масштаб глобуса, тобто скільком кілометрам на місцевості відповідає 1 см на цьому глобусі.

Якщо 1см² =90 104,5 км. отже, іменований масштаб глобуса в 1см 300 км.

3.   Далі переводимо іменований масштаб у числовий. масштаб глобуса 1 : 30 000 000.

Відповідь: масштаб глобуса 1 : 30 000 000.

Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням

Задача 1.

Співставлення двох однакових за масштабом топографічних карт 1940 і 1990 років дозволило виявити, що площа лісового масиву за 50 років скоротилася на 30% і становить 77 га. Визначте, який чисельний масштаб мають ці карти, якщо на топографічній карті 1940 р.

лісовий масив займав площу у 4,4  .

Розв’язок

Позначимо площу лісового масиву станом на 1940 рік через  . За умовою задачі, ця площа скоротилася на 30%, тобто у 1990 році склала  , або 77 га. Із рівняння   знаходимо, що  . Таким чином, лісовий масив мав площу 110 га і на топографічній карті 1940 р. займав площу 4,4  . Отже, в 1   цієї карти – 25 га (110 : 4,4), або 250 000    місцевості, а в 1   карти  - .

Відповідь. Чисельний масштаб обох топографічних карт – 1 : 50 000.

Задача 2.

Для визначення площ на топографічних картах і планах використовують палетку (франц. Palette) – розграфлену сітку на прозорому матеріалі, яким може бути калька, целулоїд і т.ін. Палетка з маленькими квадратиками дозволяє доволі точно вимірювати різні площі (лісів, водойм тощо). Зробивши розрахунки, накресліть на папері ескіз палетки для топографічної карти масштабу 1 : 25000, якщо кожен квадрат палетки має відповідати площі 1 га на місцевості. Розмір палетки – 10 10 клітин, тобто 100 квадратиків.

Розв’язок

1 га = 10 000  . 1 га можна представити у вигляді квадрата розміром 100 100   (на місцевості). У масштабі 1 : 25 000 ( в 1   - 250 ) такий квадрат на карті матиме розміри 0,4   0,4   (100 : 250 = 0,4). Таким чином, наша палетка буде складатися з квадратиків зі стороною 0,4  , або 4. Кожен з таких квадратиків відповідатиме 1 га. Задача 3.

На карті масштабу 1 : 10 000 міський парк займає площу 25  . На карті якого масштабу він займатиме площу в 1  ?

Розв’язок

З умови задачі ми бачимо, що  площа об’єкта на одній карті більша , ніж на другій, у 25 разів, тоді масштаб другої карти є дрібнішим у 5 разів ( √ 25), тобто 1:50 000.