Актуальність обраної теми. Проблеми грамотності, освіти, культури, читання є особливо значущими в наші дні та виходять на рівень проблем, від яких залежить благополуччя націїПроблеми в сучасній освітіЗниження інтересу до читання у молодого покоління Необхідність підтримки сталого емоційного інтересу до літератури та читання. Кількість годин (2) по літературному читанню. Наявність колекції кращих творів вітчизняної і зарубіжної дитячої літератури. Зростання кількості учнів. обмежених читанням літератури лише по шкільній програмі Новий погляд на виховання читача в початковій школі
Труднощі та завдання Здобувачі освіти при роботі із текстом затрудняються: Визначати тему та головну думку твору – 18%Ділити текст на смислові частини та складати план переказу – 31%Складати невелике за розміром монологічне висловлювання - 38%Змістовно відповідати на питання -41%Аналізувати та зрозуміти поетичний твір - 76%Аналізувати наслідки вчинків героїв -81%Основною метою уроків літературного читання є:розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності; формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей; ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова; підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.
Компетенція – особистісно - діяльнісний інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання». Компетентність – уже сформированная способность применять свои знания, воплощение, реализация компетенции. Читацька компетентність оволодінні учнями сукупністю знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень;орієнтування у колі дитячого читання;опрацювання різних джерел друкованої продукції;усвідомлене сприйняття змісту текстів різних видів;
Характерні риси уроку на засадах компетентнісного підходу: Надання допомоги у пошуку й виробленні власного стилю та темпу навчальної діяльності, у виявленні розвитку індивідуальних пізнавальних процесів та інтересів. Формування в учнів системи наукових знань і засвоєння ними способів діяльності на основі активізації та «окультурення» їх суб’єктивного досвіду. Сприяння кожному учневі у формуванні позитивної «Я – концепції», розвитку творчих здібностей, в оволодінні компетентностями самопізнання та саморозвитку. Сприяння формуванню у дітей ставлень до процесу й результату роботи
6 Читацька компетентність інтегрує в собі такі компоненти:когнітивний (знання)комунікативний (слухання, читання, говоріння, письмо)особистісно -творчий (мотиваційно-ціннісні ставлення, прагенння особистості до навчання, пізнання і діяльності)цінннісний (оцінні судження і ставлення учня до прочитаного)діяльнісний (уміння, навички, способи діяльності)
8 Для досягнення мети виконуються такі завдання: формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання; ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; розвиток у дітей соціальних, морально – естетичних цінностей через художні образи літературних творів; формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів з використанням елементарних літературознавчих понять; розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); розвиток творчої літературної діяльності школярів; формування у школярів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально – пізнавальних завдань; виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.
Результативність і ефективність уроку залежить від правильно визначених цілей: Навчальна мета: - Формування навичок правильного, вираз ного, свідомого, швидкого читання. Розвивальна мета: Розвиток уміння ділити текст на частини; визначати головну думку кожної частини; придумувати заголовки до них; ставити запитання до тексту; відповідати на запитання; передбачати подальші події у творі; переказувати текст (детально, стисло, творчо); розвиток діалогічного мовлення; будувати речення, використовуючи різні прийоми; словесно малювати уявні картини, - образи персонажів.
Етапи роботи з текстом. Обучение младших школьников осмыслению текста может осуществляться на трёх этапах: до начала чтения, во время чтения и после чтения. Этап первичного восприятия текста. Работа с текстом до чтения. Читання слів Рассматривание. Иллюстраций. Работас заголовком. Высказываниепредположений. Цель: прогнозирование будущего чтения. Результат — мотивирование чтения.
II етап. Робота з текстом під час читання. Мета: розуміння тексту і створення його читацької інтерпретаціїРобота з текстом під час читання. Пошук в тексті незрозумілих слів. Коментоване читання. Формулювання питань до автора. Прогнозування відповідей. Осмислення змісту. Само-контроль. Основное внимание на данном этапе необходимо уделять раскрытию мотивов поведения действующих лиц, выяснению авторского отношения к изображаемому и отношения читателя к прочитанному. На основном этапе урока главное место занимает работа со словом как основным средством создания художественного образа в литературе.
III этап. Работа с текстом после чтения Цель: корректировка читательской интерпретации авторским смыслом. Работа с текстом после чтения. Осмысление замысла произведения,его главной мысли. Выполнение творческих заданий. На заключительном этапе – этапе интерпретации и рефлексии учащиеся осмысливают своё отношение к персонажам и событиям произведения. Организуется творческая деятельность с использованием прочитанного текста (выразительное чтение, драматизация, словесное и графическое иллюстрирование) или по созданию учащимися собственного текста.
Завдання Змінити відношення до читання. Розвивати потребу в читанніСистематизувати соціокультурний простір читання. Створити базу ефективних методів та прийомів по формуванню читацької компетентності учнів. Стимулювати творчість учнів. Допомогти учневі усвідомити необхідність читання, пробудити інтерес до читання кращих книг та талановито їх прочитати.
Формування читацької компетентності вважається завершеною, якщо учень: Добре ставиться до самої читацької діяльності (“люблю читати”);Заінтересувався конкретними книгами (“хочу саме ці книги”);Захопився самим процесом читання (“хочу ще читати”);Бажає поділитися з іншими радістю від спілкування із книгою (“хочу, щоб інші узнали про цю книгу”)