Презентація "Розвиток мовлення у дітей раннього віку засобами дидактичних ігор"

Найважливішим досягненням раннього дитинства є оволодіння мовленням, що передбачає опанування рідної мови, вироблення вміння користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу і себе, засвоєння набутого людством досвіду, саморегуляції, спілкування і взаємодії людей.

 Розвиток розуміння мовлення Розвиток активного мовлення Розвиток мовлення дітей на заняттях Екскурсії-огляди Використання художніх творів у роботі з дітьми Дидактичні ігри з іграшками, предметами, картинками тощо

Слухати і сприймати звернення дорослого до одного, двох, декількох дітей; Розуміти розповіді, сюжетні тексти, казки, оповідання, вірші, відповідати на запитання за їх змістом.

Збагачувати словник дітей словами – іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівниками; Використовувати в мовленні порівняння, епітети, образні вирази (вовчик-братик, зайчик-побігайчик); Вправляти дітей у правильному вживанні іменників у множині, узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі, вживанні іменників з прийменниками в, па, під, дієсловами в минулому і майбутньому часі; Готувати до оволодіння інтонацією запитання, вигуку; Стежити, щоб діти розмовляли виразно, не поспішаючи, достатньо голосно, використовуючи звуконаслідувальні слова; Вправляти дітей в їх вимові з різною силою голосу і швидкістю тощо

розуміти тексти віршів, оповідань, казок у супроводі унаочнення та без нього; відповідати на запитання та звертатись із запитаннями до дорослих; оволодіти вимовою всіх звуків (крім ш, р); читати напам'ять вірші, розповідати казки; охоче вступати в розмову з дорослими та ровесниками; у словнику дітей має бути 1200-1500 слів.

У першу половину дня плануються заняття, на яких дається новий матеріал, у другу половину дня – на закріплення одержаних знань. Специфікою занять є повторення програмного матеріалу, один і той самий матеріал планується 3-4 рази з невеликими інтервалами і деякими ускладненнями. На одному занятті можуть вирішуватись декілька завдань з розвитку мовлення, сенсорики, мислення чи ознайомлення з довкіллям. З цією метою використовують комбіновані заняття, тобто заняття, що складаються з 2-3 частин, кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання.

спостереження в довкіллі (діяльність людини, природа); цільові прогулянки; дидактичні ігри; заняття з картинкою; бесіди-розповіді; ознайомлення з художньою літературою: читання художніх творів; показ лялькового і тіньового театрів; показ діафільмів; настільні дидактичні ігри; показ інсценівок; спеціальні заняття на свіжому повітрі; заняття з сенсорного виховання з дидактичним матеріалом тощо.

Цей вид заняття проводять з дітьми другої половини третього року життя. Його інколи називають місцевими екскурсіями, оскільки воно проводиться у приміщенні дошкільного закладу. Тематика екскурсій-оглядів для цього віку є досить простою: групова кімната, роздягальна кімната, умивальна кімната, спальня. У ході заняття вихователь розповідає дітям, знайомить їх з обладнанням, предметами, їх призначенням, читає вірші, співає пісні.

Мета: дати уявлення про групову кімнату: світло, простір, великі вікна, багато квітів. У груповій кімнаті столи і стільчики. За столами займаються діти, їдять, грають розглядають книги. У групі – шафи з іграшками, книжками. Словник: групова кімната, іграшки, книжкова шафа. Хід заняття. Діти сидять півколом на стільчиках. Вихователь пояснює, що кімната, в якій вони перебувають, називається груповою кімнатою. В ній діти грають з іграшками, займаються, снідають, обідають. Кімната простора, світла, тепла. Вихователь пропонує дітям розглянути кімнату, встати, походити. Підходять до шафи з іграшками: «Ой, скільки іграшок багато у дітей!» Запитує, як називаються знайомі дітям іграшки, пропонує взяти одну іграшку, показати, як з нею можна грати. Потім підходять до книжкової шафи, куточка природи. Діти називають предмети, квіти. Огляд завершується читанням знайомих віршів.

За програмою виховання і навчання, дітей третього року життя потрібно знайомити з художніми текстами, доступними їхньому віку. Це казки, оповідання, твори усної народної творчості (малі фольклорні жанри), вірші. Завдання щодо ознайомлення дітей з художньою літературою: виховувати інтерес, емоційний відгук до героїв художніх творів; вчити слухати і розуміти зміст художніх творів, не відволікатись під час слухання; відповідати на запитання за змістом художнього твору; збагачувати словник дітей лексикою з художніх творів; вчити повторювати окремі речення, образні вирази, повтори; повторювати за вихователем короткі забавлянки, вірші.

На третьому році життя заняття з картинкою ускладнюються. З дітьми проводять заняття з предметними картинками сюжетними настільними і настінними, а також використовують книжкові ілюстрації. Ускладнюються і завдання, які ставляться перед дітьми. А саме: розвивати розмовне мовлення дітей; вчити їх будувати речення різного типу (розповідні, питальні, окличні), за складністю (прості, складні); вчити правильно сполучати слова в реченні, вживати різні частини мови – прикметники, прийменники, сполучники.

Заняття проводяться у вигляді дидактичних ігор і спрямовані на формування у дітей узагальнень, впізнавання і називання властивостей, якостей, ознак предметів. Діти можуть добирати до цілого предмета його частини, до окремих частин необхідний предмет. Широко використовуються серії картинок для розповідей з продовженням: лялька роздягається, лялька у ванні, лялька спить, лялька одягається, лялька на прогулянці, лялька обідає і т. ін.

Мета: Вчити дітей впізнавати предмети за характерними ознаками. У непрозорий мішечок кладуть предмети різної форми, розміру, фактури (іграшки, геометричні фігури, пластмасові літери та цифри та ін). Дитині пропонують на дотик, не дивлячись у мішечок, знайти потрібний предмет.

Мета: Розвивати вміння порівнювати геометричні фігури між собою, виявляти фігуру відмінну від інших. Дитині пропонують різні набори з чотирьох геометричних фігур. Наприклад: три чотирикутника і один трикутник, три овали і одне коло та ін. Потрібно визначити зайву фігуру, пояснити принцип виключення і принцип угрупування.

Мета: Закріплення назв основних кольорів. Вчити дітей виділяти кольори. Для гри необхідно мати картки із зображенням контурів предметів і кольорові картки. Дитині пропонують під картку з зображенням контуру предмета підкласти картку необхідного кольору. Наприклад, під картку з зображенням помідора – червону картку, огірка – зелену, сливи – синю, лимона – жовту і т. д. Варіанти: - вибрати предмет за кольоровим зразком: педагог показує картку з зображенням предмета будь-якого кольору (червоні рукавиці, сині шкарпетки та ін), діти повинні показати картки із зображенням відтінків цього кольору.