Рухова і фізична активність є винятково важливим,фундаментальним чинником формування, збереження,зміцнення здоров’я та розвитку людини, особливо в дитячому, підлітковому та юнацькомувіці. Завдяки здатностіорганізму до саморегуляціївідбувається його адаптація до змін зовнішнього середовища, організм стає стійкішим іжиттєздатнішим.
РОБОТА СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ БЛИЗЬКО 40 % МАСИ ТІЛА, СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ПОСИЛЕНИМ ПРИПЛИВОМ ДО НИХ КРОВІ. У РЕЗУЛЬТАТІ М’ЯЗОВІ ВОЛОКНА КРАЩЕ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ І КИСНЕМ, ВІДБУВАЄТЬСЯ ІНТЕНСИВНЕ ВИВЕДЕННЯ З ОРГАНІЗМУ ПРОДУКТІВ МЕТАБОЛІЗМУ (ОБМІНУ РЕЧОВИН) І ШЛАКІВ. ЦЕ, В СВОЮ ЧЕРГУ, СПРИЯЄ ЗБІЛЬШЕННЮ ОБ’ЄМУ М’ЯЗІВ, СИЛИ ЇХНЬОГО СКОРОЧЕННЯ І ВИТРИВАЛОСТІ. ЛЮДИНА НАБУВАЄ КРАСИВОЇ, ПРИВАБЛИВОЇ СТАТУРИ, ЯКА ЗРАЗУ ВИРІЗНЯЄ ЇЇ СЕРЕД ОТОЧУЮЧИХ.
Об’єм і характер руховоїактивності людини у великій мірі залежить від специфікивиконуваної роботи. Тисячоліттямижиття людей було пов’язанепереважно з фізичною працею, на яку припадало до 90 % зусиль. За роки останнього століття склалися інші співвідношення, виникдефіцит рухової активності. А без визначеного обсягу постійногоруху людина не може дожити до старості, не може бути здоровою.
Заняття фізичними вправами одразу позначаються на роботі дихальної системи. Під час цих вправ дихання стає глибшим і частішим, відбувається розкриття та розширення бронхів талегеневих альвеол, через легені проходить більше повітря,збільшується насичення крові киснем, внаслідок якого покращується забезпечення киснем усіх органів і тканин організму, нормалізується обмін речовин, зменшується кількість недоокислених токсичнихпродуктів (шлаків) у тканинах.
Вплив фізичних вправ на нервову систему полягає в розвитку координації різноманітних рухів, регуляції функцій серцево-судинної і дихальної систем, в тренуванні адаптаційних механізмів. Крім цього, при роботі м’язів від них у центральну нервову систему надходить потужний потік нервових імпульсів, що надзвичайно важливо для підтримки її тонусу.
Стимулюючу дію мають помірні фізичні навантаження на залози внутрішньої секреції, гормони яких разом із нервовою системою є основою адаптаційних механізмів. Таким чином, підвищується стійкість організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища: стресових ситуацій, високих та низьких температур, радіації, мікроорганізмів, які спричиняють простудні захворювання тощо.arket Insights