Румунія в 1918 – 1939 рр.1940. VІ - до СРСР відійшли Бессарабія та Північна Буковина. УКРАЇНСЬКАРАДЯНСЬКАСОЦІАЛІСТИЧНАРЕСПУБЛІКАРУМУНІЯР С Ф С Р19401940 Чорне море. Сіверський Донець. Дністр. Дон. Дунай. Азовськеморе. Дніпро. СОЮЗ РАДЯНСЬКИХСОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІККИЇВХАРКІВЛЬВІВЗАКАРПАТТЯУГОРЩИНАСЛОВАКІЯПОЛЬЩАПІВНІЧНАБУКОВИНАПРИДУНАВЯ
За Конституцією 1923 року, законодавча влада належала двопалатному парламенту «Національне представництво». До палати депутатів представники обираються за загальним правилом. До сенату обиралися лише представники місцевої адміністрації (чиновники). Король виконує функції глави держави та глави виконавчої влади. Він має право формувати уряд та призначати міністрів.
Становище в країні вдалося стабілізувати. Цьому сприяли й позики країн Англії та Франції румунському уряду. Ці країни також вкладали значні інвестиції в розвиток промисловості, насамперед нафтодобувної (вони контролювали 49% її видобутку та переробки). У зовнішній політиці Румунія орієнтувалася на Францію та була членом Малої Антанти. Румунський уряд установив союзницькі відносини з Польщею.
У період із 1922 до 1928 р. при владі в країні перебувала націонал-ліберальна партія (у 1922— 1926 рр. прем'єр-міністром був Й. Братіану, а в 1927— 1928 рр. — його брат В. Братіану). Основними політичними противниками лібералів були партії націоналістів і цараністів (селянська партія). У середині 1920-х рр. після смерті короля Фердінанда І королем став 6-річний Міхай, а Регентську раду при ньому очолив В. Братіану.
Націоналісти й цараністи створили єдину партію. Вони розпочали рішучу боротьбу з лібералами й перемогли на виборах 1928 р. Націонал-цараністська партія прийшла до влади в часи економічної кризи. Протягом 1929—1933 рр. змінилося десять урядів. 1934 р. національний дохід країни складав 49,4% порівняно з 1929 р.1934 - принц Кароль проголосив себе королем Каролем II.Із 1934 р. Румунія поступово виходила з кризи. До влади прийшли нові ліберали, тісно пов'язані з фінансовими колами та королівською сім'єю.1938.10.ІІ - Кароль II здійснив переворот. Було прийнято нову конституцію, за якою король отримував усю владу, а парламент перетворився на дорадчий орган. Конституція також закріплювала привілеї для румунів. Було ліквідовано багатопартійність, створено єдину офіційну партію «Фронт національного відродження» (Партія нації). Узявши за зразок Італію, Кароль II здійснив корпоратизацію промисловості. Головною опорою короля в його політиці були армія та «Залізна гвардія». Проте між генералітетом і лідерами «Залізної гвардії» існувала ворожнеча. У листопаді 1938 р. Кароль II розправився з лідерами «Залізної гвардії» і зосередив у своїх руках усю повноту влади.
Кароль II надав право сформувати уряд генералу Йону Антонеску. 6 вересня 1940 р. під тиском Й. Антонеску Кароль II був змушений зректися трону на користь Міхая. Останній був майже відсунутий від влади. У Румунії встановилася диктатура Й. Антонеску. Розпочалася антисемітська кампанія, румунізація власності та бізнесу, вводився поліцейський режим.
1940. VІ - до СРСР відійшли Бессарабія та Північна Буковина. УКРАЇНСЬКАРАДЯНСЬКАСОЦІАЛІСТИЧНАРЕСПУБЛІКАРУМУНІЯР С Ф С Р19401940 Чорне море. Сіверський Донець. Дністр. Дон. Дунай. Азовськеморе. Дніпро. СОЮЗ РАДЯНСЬКИХСОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІККИЇВХАРКІВЛЬВІВЗАКАРПАТТЯУГОРЩИНАСЛОВАКІЯПОЛЬЩАПІВНІЧНАБУКОВИНАПРИДУНАВЯ