Презентація "Русь-Україна: становлення, розвиток, занепад"

Русь – Україна: становлення, розвиток і розпад. Підготувала. Вчитель історіїКарпів Уляна

Слов’яни. Слов’яни – автохтонне населення Центральної Європи. Давні слов’яни були автохтонним (корінним) населенням Європи, а також предками 15 сучасних європейських народів, зокрема й українського. Прабатьківщиною слов’ян учені вважать терени між річками Одером, Віслою, Дніпром, що охоплювали сучасну територію України, Центральної та Північної Польщі.

Уперше згадуються римськими авторами І-ІІ ст. як венеди, а пізніше – як анти і склавини. У V – VII ст. внаслідок Великого розселення слов’ян слов’янські племена переселились на територію від Балканського півострова до Балтійського моря.

На території України в VII – VIII ст. проживали слов’янські племінні союзи: поляни, древляни, сіверяни, дреговичі, дуліби, уличі, тиверці, білі хорвати. Племінні союзи - об'єднання кількох племен, у яких вже сильно виділялася племінна знать і спостерігалося розшарування суспільства.

Слов’янські племінні союзи на території України

Як жили слов’яни?Підсічне землеробство – випалювали ліси і обробляли звільнену від дерев територію;Двопільна система в землеробстві – поле ділили на дві частини: одну засівали, другу залишали відпочивати «під паром»;Вирощували пшеницю, жито, ячмінь, овес, льон, коноплі, горох, ріпу, цибулю, часник;Вели осіле скотарство (вівці, кози, свині, велика рогата худоба).

Окрім землеробства і скотарства займались рибальством, полюванням, бортництвом;Ремесла: ковальство, ткацтво, гончарство;Торгівля («Шлях з варяг у греки»);Житла: землянки або напівземлянки;Племена складались з родів, очолюваних старійшинами, а самі племена очолювались вождями;Близько VI ст. був заснований Київ;Релігія: багатобожжя, капища і волхви.

Арабські географи згадували в своїм працях держави, що знаходились в межах сучасної України: Куявія (полянський союз з центром у Києві);Славія (Новгородська земля);Артанія ( Ростово-Суздальська земля або Приазов’я).

Першим київським князем був Аскольд (860-882 рр.), який можливо мав брата Діра. Правління:860 р. – похід на Константинополь, укладання договору;Прийняття християнства;Завоювання племен древлян, дреговичів, сіверян; Боротьба з печенігами, болгарами, уличами, древлянами;866 р. – другий, але невдалий похід на Константинополь;875 р. – договір з Візантією про ненапад;Можливо вбитий дружинниками князя Олега.

І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: "Чий се город?" А вони, [тамтешні жителі], сказали: "Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам". Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді.

Князювання Олега (882 – 912 рр.)Завоював сіверян, радимичів, древлян, неслов’янські племена меря, чудь, весь;Здійснив походи на Візантію в 907 р. і 911 р., уклав торговий договір;Воював з угорськими племенами.

Князь Олег (882 – 912 рр.)Об’єднав Північну і Південну Русь (Славію і Куявію); Сприяв централізації Русі;Укріпив військову могутність держави;Сказав: «Нехай Київ буде матір’ю городам руським».

Князь Ігор (912 – 945 рр.)Підкорив древлян, уличів, радимичів;Воював з печенігами;Здійснив два походи на Візантію: 941 р. (невдалий), 944 р. (вдалий);Уклав договір з Візантією.

Князь Ігор (912 – 945 рр.)Підкорив Тмутараканське царство;Жорстко укріплював князівську владу;Убитий древлянами під час збирання данини;«Коли внадиться вовк до овець, то перетягає все стадо, якщо його не вб’ють…».

Княгиня Ольга (945 – 964 рр.)Придушила повстання древлян;Близько 946 р. відвідала Візантію, де прийняла християнство;Уклала договір з Візантією про спільну боротьбу з болгарами, норманами, арабами.

Княгиня Ольга (945 – 964 рр.)Провела податкову реформу: Устави – порядок збору данини;Оброки і уроки – обсяги податків і повинностей;Погости – місце збору данини.

Князь Святослав (964 – 972 рр. Зробив своїх синів намісниками в Києві, Овручі, Новгороді;Приєднав землі в’ятичів; боровся в Волзькою Болгарією і Хозарським каганатом;Був прибічником язичництва.

Князь Святослав (964 – 972 рр.)Загинув від рук печенігів, найнятих Візантією;Автор фраз: «Іду на Ви», «Мертві сорому не знають», «Так не посоромимо землі Руської».

Князь Володимир Великий (980 – 1015 рр.)Остаточно підкорив тиверців, уличів, в’ятичів, радимичів;Захопив у Польщі Червенські землі (Червень, Перемишль, Белз);Ліквідував племінні князівства, посадивши своїх намісників.

Князь Володимир (980 – 1015 рр.)988 р. запровадив християнство як державну релігію;Розбудував Київ, побудував Десятинну церкву;Першим почав карбувати монети: златники і срібляники.

Князь Ярослав Мудрий (1019 – 1054 рр.)До 1036 р. мав співправителя брата Мстислава (Мстислав – Лівобережжя, Ярослав – Правобережжя);1016 р. склав «Руську правду»;Побудував Софійський собор.

Князь Ярослав Мудрий (1019 – 1054 рр.)1051 р. відбулось обрання першого руського митрополита Іларіона;Заснування Києво-Печерського монастиря;Вів шлюбну дипломатію;«тесть Європи».

Суспільний устрій РусіПривілейовані (не платили податки): Князі;Бояри;Дружинники;Духівництво. Непривілейовані (платили податки): Міщани;Селяни;Ізгої (князі без князівства, смерди без землі).

Залежне населення

Робота з термінами. Закупи – тимчасово залежні селяни, які позичили «купу « у феодала. Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які уклали з феодалом договір – «ряд» – на виконання певних робіт. Челядь – раби-полонені. Холопи – селяни, які розорились і працювали в господарстві землевласника; фактично раби, але могли бути відпущені за службу.

Форми землеволодіння

В 1054 р. помер Ярослав Мудрий, який склав заповіт про престолонаслідування.

Робота з термінами. Уділи – окремі володіння князя, представника єдиної династії. Тріумвірат – правління або союз трьох осіб.

Тріумвірат Ярославичів (1054 – 1073 рр.)Боролись з молодшими братами, позбавляючи їх влади;1068 р. – Ярославичі програли половцями в битві на р. Альта;1068-1069 рр. – кияни повстали проти Ізяслава і вигнали його;1072 р. – з’їзд князів, бояр і духовенства в Вишгороді;1072 р. – ухвалено «Правду Ярославичів».

1073 – 1093 рр. – боротьба між Ярославичами;1097 р. – відбувся Любецький з’їзд князів. Рішення: Введено новий порядок престолонаслідування: сини успадковують князівства, що належали їх синам;Володарем Русі вважався київський князь;Київські міжусобиці мали припинитись.

Володимир Мономах (1113 – 1125 рр.)Відновив централізовану одноособову владу на Русі;Доповнив «Руську правду»;Написав «Повчання дітям».

Мстислав Володимирович (1125 – 1132 рр.)Останній одноособовий правитель Русі;Успішно воював з половцями;Переміг литовців;Підтримував династичні зв’язки з Норвегією, Данією, Візантією, Угорщиною.

Після смерті Мстислава Великого на Русі наступив період роздробленості. Роздробленість – зміцнення самостійності удільних князівств. Найбільші князівства періоду роздробленості: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке.

1169 р. – володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський захопив і пограбував Київ.1187 р. – у літописах вперше вжито назву «Україна».1170 р. – волинським князем став Роман Мстиславич.1152 – 1187 рр. – період правління в Галицькому князівстві Ярослава Осьмомисла.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!