Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів яв, а Всеволоду — Переяславль…. 1) Чим Яросалв аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді? 2) Поміркуйте, яку ідею щодо спадковості влади відображає цей текст?
Система передачі влади в Київській Русі за Ярослава Мудрого БАТЬКО Молодший син Молодший син Середній син Старший син БАТЬКО Старший син син Поясніть схему престолонаслідування, запроваджену Ярославом Мудрим. З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування? До яких наслідків могла призвести така система? Чи могла така система убезпечити країну від боротьби за владу між князями? Хто міг претендувати на князівський престол?
Становище в державі за часів правління Ярославичів Ярослав Мудрий розподілив між синами землі Київської Русі: найстарший син - Ізяслав – став великим київським князем ; син Святослав отримав Чернігів; син Всеволод – Переяслав; син Ігор – Волинь син В’ячеслав - Смоленщину ; онук Ростислав отримав Галицьку землю.