Русь – Україна за князювання Ольги та Святослава

Русь – Україна за князювання Ольги та Святослава

Мета: сформувати уявлення про життя Київської Русі за часів правління Ольги та Святослава, створити умови для розуміння причин походів Святослава; розглянути перебіг подій за часів правління Ольги та Святослава; установити зв'язок між результатами походів Святослава та авторитетом Київської Русі, охарактеризувати реформи княгині Ольги; розвивати вміння порівнювати внутрішню та зовнішню політику князів Київської Русі й висловлювати власну думку щодо діяльності Ольги та Святослава.

Очікувані результати: Після уроку діти зможуть:сформувати уявлення про життя Київської Русі за часів правління Ольги та Святослава;розповідати про реформи княгині Ольги;вміти сформувати уявлення про життя Київської Русі за часів правління Ольги та Святослава.

План: Княгиня Ольга та її внутрішня політика. Зовнішня політика княгині Ольги. Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату. Болгарські походи князя Святослава. Домашнє завдання.

Княгиня Ольга та її внутрішня політика. Княгиню Ольгу (близько910 — 969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й водночас далекоглядну та досить жорстоку правительку. Де й коли народилася майбутня київська княгиня, невідомо. її ім’я є слов’янізованою ужіночненою формою скандинавського імені Гельгі. Літопис повідомляє лише про те, що «привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга». Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його помічницею у справах. за відсутності Ігоря вона брала на себе всі турботи з управління державою.

Коли загинув князь Ігор, його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще дитиною, і тому київський престол у 945 р. посіла дружина Ігоря княгиня Ольга. Своє правління Ольга розпочала з придушення повстання деревлян і помсти вбивцям свого чоловіка, князя Ігоря. Убивство князя Ігоря деревляни сприйняли як власну перемогу й вирішили захопити владу над києвом. До києва приїхали 20 деревлянських послів, які запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. княгиня розправилася з ними хитрістю. Вона вдала, нібито приймає послів із надзвичайними почестями, та оголосила, що на знак особливої поваги кияни понесуть їх у човні на руках. Проте потім послів кинули до великої ями, викопаної на подвір’ї палацу, і закопали живцем.

Повстання деревлян гостро поставило питання реформи системи державного управління в Русі-Україні. Ольга впорядкувала систему збирання данини. Було окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася данина. За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним».

Княгиня Ольга здійснила податкову та адміністративну реформу. Підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву. Упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри —сроки і місця зберігання — погости. Княгиня об’їжджала всі землі Русі-України , наводила порядок, судила мудро й справедливо, чим і заслужила собі славу та повагу.

Зовнішня політика княгині Ольги. Княгиня Ольга проводила активну зовнішню політику. Проте, на відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії перед війною, тобто намагалася вирішувати всі питаннямирним шляхом за допомогою переговорів. У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Це були перші в історії відвідини столиці Візантії правителем Русі-України на чолі мирного посольства. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву. За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Разом з княгинею хрестилося й багато людей із її свити. Повернувшись до Києва, Ольга почала будувати храми.

Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 (або 959) р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи із проханням надати єпископа для хрещення Русі-України. Оскільки язичницькі настрої залишалися досить сильними, Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігією.

Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату. Князь Святослав (близько 931 — 972) був першим київським князем із роду рюриковичів, хто мав сутослов’янське ім’я. Він уславився передусім як відважний воїн і талановитий полководець. Нестор літописець із великою повагою розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. За роки свого нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до каспійського моря й далі Північним кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.

Син Ігоря та Ольги Святослав посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько 30 років. Нетривале князювання Святослава було періодом майже безперервних битв і воєнних походів. На відміну від Ольги, Святослав був язичником. У 964 р. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив племена в’ятичів, який жив на річці Ока й сплачував данину хозарам. Святослав також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена — мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар.

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами став розгром Хозарського каганату в 966 р. Це сприяло усуненню хозарської загрози для Русі-України, але водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі сходу, насамперед печенігам.

Болгарські походи князя Святослава. Скористатися військовим завзяттям і талантом Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу в придушенн повстання болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у перший Болгарський похід. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів князювати в місті Переяславець. Того ж року печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав швидко повернувся додому й відігнав печенігів від міста.

У Святослава були сини, старший Ярополк, молодший Олег, та позашлюбний син від деревлянської княжни Малуші Володимир. Після смерті княгині Ольги, для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав поставив правити на своїх землях намісників. У Києві він залишив намісником старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого, позашлюбного сина Володимира. Ярополк. Олег. Володимир

У 969 р. Святослав вирушив у другий Болгарський похід. Підкоривши східну частину Болгарії, він розгорнув стрімкий наступ на візантійські володіння. Проте цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, але і візантійцями. У 971 р. візантійці, сили яких значно переважали, обложили Святослава з його військом у містіДоростол і примусили князя здатися. Після поразки Святослав був вимушений підписати мир з Візантією.

Підписавши мир із Візантією, Святослав вирушив додому в Русь-Україну. За твердженням Нестора Літописця, переяславці повідомили печенігів, якою дорогою повертається нечисленна дружина Святослава, навантажена здобиччю. Навесні 972 р. біля Дніпрових порогів військокнязя потрапило в засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою.