Походження назви Русь-Україна "Русь", "Руська земля“ вживається для визначення територій Київщини, Чернігівщини, Переяславщини (землі полян, сіверян І древлян). Назву "Русь", "руси", "русичі" одержали племена, котрі мешкали на берегах річок Рось, Росава, Роставиця, Роска та ін. Термін "Русь", "Руська земля" літописи ХІІ-ХІІІ ст. відносять до всієї території Київської Русі. Україна - назва, що означає поняття "край", "земля". Уперше вживається у Київському літописі 1187 р. щодо Переяславської землі. Територія України - основа держави Київська Русь ІХ-ХІІ ст. Натомість назви «Росія», «росіяни» увійшли у вжиток у другій половині XVII ст.
Князювання Аскольда Першими князями у східних слов’ян, імена яких дійшли до нас, історики вважають Аскольда та Діра. Їхні імена відомі нам з «Повісті минулих літ». Аскольд, влада якого поширювалася найімовірніше на полян, намагався посилити свій вплив на підлеглій території. У 860 р. Аскольд з військом і невеликим флотом пішов на свого південного сусіда, могутню імперію Ромеїв (Візантійську імперію). Аскольд із дружиною, можливо, здійснив проти Візантії кілька походів. Невипадково в ці часи сучасне Чорне море почали називати Руським морем. Руси й надалі залишалися язичниками. А ось князь Аскольд, якщо вірити літописцю, після походу 860 р. прийняв християнство. На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Чому, на вашу думку, зберігається пам’ять про князя Аскольда в сучасній Україні? Дізнайтеся, яким ще історичним діячам присвячені пам’ятні монети України
Правління Олега. У «Повісті минулих літ» автор розповідає про норманського конунга (князя) Рюрика, який у середині ІХ ст. захопив м. Новгород. Його начебто «призвали» на правління місцеві слов’яни. Найімовірніше, літописець помилився більш як на сотню років, оскільки, за даними археологів, Новгорода в IX ст. ще не було. Найвірогідніше, Рюрик захопив невелике селище Ладогу біля Ладозького озера, де жило східнослов’янське плем’я словенів. На південь, за наказом Рюрика, річками в пошуках Константинополя рушив загін літописного Олега (це старошведське ім’я походить від Helgi — віщий; Вбивство Аскольда новгородцями. Аскольдова могила. Князь Олег
Усі підкорені Києвом племена платили данину. Головною формою данини було полюддя. Літопис руський про княжіння Олега в Києві і приєднання деревлян, сіверян, уличів, радимичів і тиверців до Русі (80-ті роки IX ст.) У рік 6391 [883]. Почав Олег воювати проти деревлян і, примучивши їх, став із них данину брати по чорній куниці. У рік 6392 [884]. Пішов Олег на сіверян, і побідив сіверян, і наклав на них данину легку. І не велів він їм хозарам данину давати, сказавши: «Я їм противник, і вам нічого давати». У рік 6393 [885]. Послав Олег [послів] до радимичів, питаючи: «Кому ви данину даєте?». Вони ж сказали: «Хозарам». І мовив їм Олег: «Не давайте хозарам, а мені давайте». І дали вони Олегові по шелягу (срібна чи золота монета), як ото й хозарам давали. Які племена підкорив Олег? 2. Кому східнослов’янські племена платили данину? 3. Уявіть себе дослідником/дослідницею історичних документів — дізнайтеся, чому роки в літописі мають подвійний запис. Полюддя (від «ходіння по людях») — збирання натуральної данини з підлеглого населення Русі, яке провадив щозими київський князь або його намісник. Полюддя (худ. К. Лебедєв)
прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І попустошив він довкола города […]. І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, [рушили] з поля, і пішов [Олег] до города. 1. Які східнослов’янські племінні союзи брали участь у штурмі Константинополя? 2. Чи були серед Олегового війська представники неслов’янських народів?Літописець зазначає, що руським купцям: • надавалося право безмитної торгівлі в Константинополі; • дозволялося жити поблизу столиці Візантії, а візантійці постачали їм все необхідне для морських переходів. На знак перемоги Олег, за літописом, прибив до воріт Константинополя свій щит. Легенда про смерть Олега https://cutt.ly/vtm. R0xr(підручник Іст. Укр.7клас”Оріон”Перегляньте відео за посиланням https://youtu.be/hq-AQOt9 Xh. A(Із грязі в князі: Аскольд, Дір і Олег ,сайт. Ed. Era)
Князь Ігор Після смерті Олега київським князем став Ігор . Це реальна історична особа, яка зафіксована не лише в руських джерелах. Із княжінням Ігоря на Русі було започатковано правлячу династію — Рюриковичів. Ігор був сином норманського конунга (князя) Рюрика. До успіхів князя можна віднести вдале відбиття набігів азійських кочовиків — печенігів. Печеніги — середньовічні тюркомовні кочовики, що жили відгінним скотарством. Відновив владу над деревлянами та уличами. Продовжував воєнні походи на Візантію. Похід 941 р. завершився поразкою. До участі в поході 943 р. князь Ігор залучив величезні сили. Проте до битви справа не дійшла. Візантійці погодилися підписати нову угоду, що підтверджувала основні торговельні інтереси РусіЯ приготував для тебе кросворд та гру з перегонами
Літопис руський про убивство деревлянами київського князя Ігоря (945 р.) У рік 6453 [945]. У той рік сказала дружина Ігореві: «[…] Підемо, княже, з нами по данину, та й ти здобудеш і ми». І послухав їх Ігор — пішов до деревлян за даниною, і додав до колишньої данини нову, і творили насильство над ними мужі його. [...] Коли ж ішов він назад, поразмислив, сказав своїй дружині: «Ідіте з даниною додому, я повернуся і позбираю ще». І відпустив він дружину свою додому, а сам з малою частиною дружини повернувся, бажаючи більшого багатства. Деревляни ж, почувши, що йде знову, радилися з князем своїм Малом: «Якщо внадиться вовк по вівці, то виносе все стадо, якщо не уб’ють його. Так і цей: якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить». [...]. І деревляни, вийшовши з міста Іскоростеня, […] вбили Ігоря, і дружину його, оскільки було їх мало. Вбивство деревлянами князя Ігоря (малюнок із Радзивіллівського літопису кінця XV ст.) 1. Де відбуваються зазначені події? 2. Хто очолив повстання деревлян?3. Чому деревляни вбили Ігоря?